ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2020 року
м. Київ
справа № 620/3270/19
адміністративне провадження № К/9901/2590/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 620/3270/19
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови,
за касаційною скаргою Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду (суддя Бородавкіна С. В.) від 19 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Черпіцька Л. Т., Бараненко І. І., Глущенко Я. Б.) від 24 грудня 2019 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору головного державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 10 жовтня 2019 року ВП № 59828628.
2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що сума виконавчого збору, яка зазначена у спірній постанові, не відповідає законодавчо визначеному розміру. Крім того, відповідачем на боржника двічі покладено обов`язок по сплаті виконавчого збору.
3. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року, задоволено адміністративний позов.
Визнано протиправною та скасовано постанову про стягнення виконавчого збору від 10 жовтня 2019 року ВП №59828628, винесену Деснянським відділом державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 768,40 грн.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 16 січня 2020 року Деснянський відділ державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року, та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
5. Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2020 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області та установлено строк для подання відзиву.
6. Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2020 року закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
7. Станом на 30 чеврня 2020 року відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Славутицьким міським судом Київської області 09 липня 2019 року видано виконавчий лист у справі № 749/813/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 .
9. Судом, рішення якого набрало законної сили 01 лютого 2017 року, було вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк": заборгованість в розмірі 83921,85 доларів США, що за офіційним курсом 26,84 гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 17 березня 2016 року, становить 2252462,46 гривні.
10. На підставі зазначеного виконавчого листа від 09 липня 2019 року по справі № 749/813/15-ц, в.о. начальника Славутицького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Приліпком В. О. винесено постанову від 16 серпня 2019 року ВП № 59828628 про відкриття виконавчого провадження. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" борг в розмірі 2252462,46 грн., стягнути з боржника виконавчий збір/основу винагороду приватного виконавця у розмірі 225246,25 грн.
11. Згідно заяви представника стягувача ПАТ КБ "ПриватБанк" від 13 вересня 2019 року про передачу виконавчого провадження до Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області у зв`язку з тим, що боржник ОСОБА_1 фактично проживає у АДРЕСА_1, де і знаходиться все його майно, на яке можливо звернути стягнення, в.о. начальника Славутицького ВДВС ГТУЮ у Київській області Приліпком В. О. винесено постанову від 23 вересня 2019 року ВП № 59828628 про передачу виконавчого провадження до Деснянського ВДВС міста Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області.
12. 26 вересня 2019 року головним державним виконавцем Деснянського ВДВС міста Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області Счасливою А. В. винесено постанову ВП № 59828628 про прийняття виконавчого провадження за виконавчим листом від 09 липня 2019 року № 749/813/15-ц.
13. У зв`язку з помилковим направленням заяви про відкриття виконавчого провадження із доданим до неї виконавчим документом (виконавчий лист від 09 липня 2019 року № 749/813/15-ц), представником ПАТ КБ "ПриватБанк" до Деснянського ВДВС міста Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області подано заяву від 10 жовтня 2019 року щодо повернення виконавчого провадження.
14. 10 жовтня 2019 року на підставі зазначеної заяви представника ПАТ КБ "ПриватБанк" від 10 жовтня 2019 року головним державним виконавцем Деснянського ВДВС міста Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області Счасливою А. В. складено постанову ВП № 59828628 про повернення виконавчого документа стягувачу, при цьому постанову від 10 жовтня 2019 року про стягнення виконавчого збору вирішено вивести в окреме виконавче провадження.
15. 10 жовтня 2019 року головним державним виконавцем Деснянського ВДВС міста Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області Счасливою А. В. винесено постанову ВП № 59828628 про стягнення виконавчого збору, якою постановлену стягнути з ОСОБА_1 на користь Деснянського ВДВС міста Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області виконавчий збір у сумі 225246,24 грн.
16. 10 жовтня 2019 року головним державним виконавцем Деснянського ВДВС міста Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області Счасливою А. В. винесено постанову ВП № 60286929 про відкриття виконавчого провадження згідно постанови від 10 жовтня 2019 року № 59828628.
17. 10 жовтня 2019 року головним державним виконавцем Деснянського ВДВС міста Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області Счасливою А. В. винесено постанову ВП № 60286929 про передачу виконавчого провадження (постанову від 10 жовтня 2019 року № 59828628) до Славутицького ВДВС ГТУЮ у Київській області оскільки встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 , боржник, ОСОБА_1 не проживає та ніколи не проживав, мешкає за адресою АДРЕСА_2, за боржником на праві власності зареєстровано квартиру
АДРЕСА_2. 18 . Також судами встановлено, що позивачем вчинялись дії щодо погашення існуючої заборгованості шляхом надіслання на депозитний рахунок Деснянського ВДВС міста Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області коштів в розмірі 500,00 грн., однак згідно зазначеного відповідачем, вважати їх сплаченими в рахунок основного боргу не було підстав, оскільки на момент їх надходження виконавче провадження було завершено.
19. Вважаючи постанову про стягнення виконавчого збору від 10 жовтня 2019 року незаконною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
20. Суд першої інстанції із посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 761/11524/15-ц, дійшов висновку, що виконавчий збір не може бути стягнутий лише на підставі повернення виконавчого документа стягувачу за заявою останнього. Законодавством передбачається, що виконавчий збір стягується з урахуванням фактично стягнутої суми заборгованості у виконавчому провадженні. Відтак, у разі повернення виконавчого документа стягувачу та за відсутності фактів стягнення заборгованості обов`язок щодо сплати виконавчого збору у боржника не виникає.
21. Апеляційний суд з такими висновками суду першої інстанції погодився та з посиланням на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 15 лютого 2018 року у справі № 910/1587/13, від 28 лютого 2019 року у справі № 819/1116/17, від 19 червня 2019 року у справі № 824/172/18-а зазначив, що доводи відповідача про те, що виконавчий збір стягується незалежно від того чи було здійснено стягнення коштів за виконавчим документом органами державної виконавчої служби, є помилковими, оскільки необхідною умовою для стягнення виконавчого збору є вчинення заходів примусового виконання рішення, відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження".
22. Отже, суди дійшли висновку, що при стягненні виконавчого збору відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" без вчинення заходів на примусове виконання рішення та, відповідно, без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою, створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
23. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
24. Зокрема, скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо взаємозв`язку між стягненням виконавчого збору і реальним стягненням грошових коштів на користь стягувача. Стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником.
25. Також скаржник зазначив, що посилання судів попередніх інстанцій на правові висновки Верховного Суду є помилковими, оскільки відносини предметом розгляду у тих справах були постанови про стягнення виконавчого збору, винесені під час дії попередньої редакції ч. 2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", яка передбачала стягнення виконавчого збору у відсотках від стягнутої суми.
26. Крім цього, скаржник у касаційній скарзі здійснює виклад обставин справи та надає їм відповідну оцінку, цитує норми процесуального та матеріального права, посилається на правові позиції Верховного Суду, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями про задоволення позовних вимог.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
27. Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
28. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
29. За правилом п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
30. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
31. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.