ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2020 року
м. Київ
справа № 440/426/19
адміністративне провадження № К/9901/27000/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Желтобрюх І.Л., Гусака М.Б.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКРІС-Агро" до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (правонаступник - Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області) на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року (суддя - Алєксєєва Н.Ю.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року (судді - Калиновський В.А., Кононенко З.О., Бегунц А.О.) у справі №440/426/19,
У С Т А Н О В И В:
У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкріс-Агро" (далі - ТОВ "Інкріс-Агро", Товариство, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - ГУ ДФС, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.01.2019 №0000381405 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем ʼʼподаток на додану вартістьʼʼ на 242ʼ269,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 60ʼ567,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані доводами позивача, що операції між Товариством та ТОВ "Еверест 2017" з придбання товарів є реальними та підтверджуються первинними та іншими документами бухгалтерського та податкового обліку, використані у межах господарської діяльності Товариства, а висновки контролюючого органу, зроблені в акті перевірки від 20.12.2018 №1703/16-31-14-05-09/38661762 щодо порушення позивачем податкового законодавства внаслідок збільшення суми податкового кредиту в податковому обліку з ПДВ за наслідками господарських операцій із вказаним контрагентом, безпідставні.
Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 06.05.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019, адміністративний позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС від 08.01.2019 №0000381405.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у ТОВ "Інкріс-Агро" були правові підстави для відображення у складі податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Еверест". Такий висновок суди попередніх інстанцій зробили на підставі оцінки доказів, досліджених в судовому процесі, вказавши, що порушення постачальниками товару (послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (послуг) вимог Податкового кодексу України щодо формування податкового кредиту. Платник податку (покупець товарів (послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Належних доказів, що підтверджують безтоварність операцій позивача з ТОВ "Еверест 2017", відповідач не надав.
ГУ ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ці судові рішення та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Обґрунтовуючи вимоги, викладені в касаційній скарзі, відповідач посилається на те, що узагальненою податковою інформацією, зібраною стосовно діяльності контрагента позивача - ТОВ "Еверест 2017" та його контрагентів у ланцюгу постачання товарів, кінцевим покупцем яких є позивач, спростовується можливість здійснення ним господарських операцій з постачання товарів. З-поміж іншого відповідач вказує, що заходами податкового контролю не встановлено джерело походження товарів, що свідчить про безтоварність операцій між позивачем та ТОВ "Еверест 2017".
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень позивача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Суди попередніх інстанцій встановили, що фактичною підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, слугували висновки контролюючого органу, викладені в акті від 20.12.2018 №1703/16-31-14-05-09/38661762 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Інкріс-Агро" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Еверест 2017" за червень та липень 2018 року, а також по взаємовідносинах з контрагентами - покупцями товарів та послуг, придбаних у вказаного постачальника".
Згідно з висновками акта позивач порушив норми пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за червень, липень 2018 року, на загальну суму 242ʼ269,11 грн.
У акті перевірки зазначено, що Товариство завищило податковий кредит з ПДВ за червень 2018 року на 30ʼ600,00 грн, за липень 2018 року на 211ʼ669,11 грн за податковими накладними, виписаними ТОВ "Еверест 2017", в податкових деклараціях за вказані звітні податкові періоди.
Висновок контролюючого органу про порушення ТОВ "Інкріс-Агро" порядку ведення податкового обліку обґрунтований посиланням на те, що господарські операції Товариства з придбання товарів (будівельних матеріалів, дверей, кондиціонерів, лампочок) в червні 2018 року на загальну суму 953ʼ810,50 грн (в тому числі ПДВ - 158ʼ968,40 грн) та в липні 2018 року на загальну суму 601ʼ715,37 грн (в тому числі ПДВ - 100ʼ285,89 грн) у вказаного постачальника та подальше їх використання у власній господарській діяльності фактично не відбулося, зважаючи на негативну податкову інформацію щодо контрагентів позивача у ланцюгу постачання, відсутності джерела походження товарів по ланцюгу постачання, кінцевим покупцем яких є позивач.
Як на підставу висновку про фіктивність постачальників у ланцюгу постачання, в акті перевірки зроблено посилання на інформацію, отриману з баз даних аналітичної системи "Податковий блок", відповідно до якої: поставка товару не відповідає податковій звітності постачальників у ланцюгу постачання; задіяні в постачанні суб`єкти господарювання не мають матеріально-технічних, трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, зокрема операцій з постачання товарів в таких обсягах.
У судовому процесі встановлено, що між ТОВ "Еверест 2017" (постачальник) та ТОВ "Інкріс-Агро" (покупець) укладений договір поставки оптової партії товарів від 15.06.2018 №2, за умовами якого постачальник зобов`язується передати покупцю у власність товари, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар.
Позивач на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту по операціях з придбання у ТОВ "Еверест 2017" товарів (будівельні матеріали, двері, кондиціонери, електричні лампочки) надав видаткові та податкові накладні від 28.06.2018 №8 та №10, від 27.06.2018 №11, від 26.07.2018 №48, від 19.07.2018 №47, виписані від імені ТОВ "Еверест 2017" на загальну суму ПДВ 259ʼ254,31 грн.
На підтвердження часткової оплати вартості придбаного товару позивач надав копії платіжних доручень від 27.06.2018 №1457, від 26.07.2018 №1622, від 16.08.2018 №1794, від 03.09.2018 №1921 на загальну суму платежів 920ʼ000,00 грн, в тому числі ПДВ - 153ʼ333,33 грн.
Придбаний товар позивач передав на зберігання ТОВ "Авенджер" на підставі договору відповідального зберігання від 15.06.2018 №1. За фактом операції надання послуг зберігання між ТОВ "Авенджер" та позивачем підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).
На підтвердження використання у власній господарській діяльності придбаних будівельних матеріалів (виконання поточного ремонту офісного та складського приміщень, щодо яких у Товариства є право користування) позивач надав договори підряду з ТОВ "Альт-пром 1" від 03.09.2018 № 3/09-18 та № 4/09-18; довідки про вартість виконаних будівельних робіт; акти виконаних робіт; платіжні доручення про сплату вартості ремонтних робіт.
Належно завірені копії зазначених документів приєднані до матеріалів адміністративної справи.
Порядок формування платником ПДВ податкового кредиту врегульований нормами статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК).
Підпунктом ʼʼаʼʼ пункту 198.1 статті 198 ПК (в редакції, що діяла станом на червень - липень 2018 року; далі - так само; ПК) встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК).
Згідно з пунктом 198.3 цієї статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК).
Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України ʼʼПро бухгалтерський облік та фінансову звітністьʼʼ від 16.07.1999 №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як підсумок вимог наведених правових норм, у податковому обліку господарські операції з придбання/реалізації товарів (послуг) повинні бути підтверджені відповідними документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. Обов`язковим звітним документом в податковому обліку з ПДВ для підтвердження суми податкового кредиту є податкова накладна.
Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження, зокрема сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні суми податкових зобов`язань, документами бухгалтерського обліку, оформлення яких для відповідних операцій передбачено правовими нормами, та податковою накладною законодавець, безумовно, виходив з того, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце.