ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2020 року
м. Київ
справа № 163/1218/16-а
адміністративне провадження № К/9901/15120/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
секретар судового засідання - Титенко М.П.
за участі
представника позивача - Корень О.М.
розглянувши у вдкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року (колегія у складі суддів: Довгополова О.М., Гудима Л.Я., Святецького В.В.) у справі № 163/1218/16-а (876/5485/16) за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про скасування постанови про порушення митних правил, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до Любомльського районного суду Волинської області із позовом до Волинської митниці ДФС (надалі відповідач, митний орган) про скасування постанови в справі про порушення митних правил якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 15 636 638, 94 грн та закриття провадження у справі за відсутністю в його діях ознак порушення митних правил.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в його діях та діях інших посадових осіб ТОВ "Волинь Амбер ЛТД" відсутні ознаки порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України.
Любомльський районний суд Волинської області постановою від 4 липня 2016 року позов задовольнив частково. Постанову заступника начальника Волинської митниці ДФС у справі про порушення митних правил №0913/20500/2016 від 27 квітня 2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 485 Митного кодексу України, з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 (трьохсот) відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 15 636 638,94 гривень визнав протиправною та скасував. В решті позову відмовив.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем оскаржувану постанову винесено з порушенням вимог статей 489, 526 Митного кодексу України, зокрема щодо повноти, всебічності та об`єктивності з`ясування обставин справи, а також забезпечення прав особи, яка притягується до відповідальності.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 29 листопада 2016 року постанову суду першої інстанції скасував і прийняв нову постанову, якою у задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи у задоволені позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що порушення позивачем митних правил виявлено в результаті співставлення відомостей, відображених в експортних турецьких деклараціях та деклараціях, наданих митним брокером при розмитненні товарів. А законних підстав вважати, що в експортних деклараціях міститься неправдива інформація у відповідача не було, оскільки відповідно до Угоди між Урядом України і Урядом Турецької Республіки щодо взаємної допомоги у митних питаннях від 27 листопада 1996 року, митні органи Договірних сторін мають право використовувати таку інформацію як докази.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У запереченні на касаційну скаргу митний орган зазначив, що позивач через митного брокера вчинив дії, спрямовані на зменшення розміру сплати митних платежів, суд апеляційної інстанції надав вірну оцінку обставинам справи, тому митний орган просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 1 березня 2016 року старший слідчий з особливо важливих справ Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області Максимчук А.В. надіслав Волинській митниці Державної фіскальної служби постанову про закриття кримінального провадження № 32015030000000049 за фактами ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ "Волинь Амбер ЛТД" за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 212, частиною 3 статті 212, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, для вирішення питання щодо притягнення службових осіб ТОВ "Волинь Амбер ЛТД" до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.
За результатами проведеної перевірки головний державний інспектор відділу аналітично-пошукової роботи та протидії митним правопорушенням управління боротьби з митними правопорушеннями Волинської митниці Державної фіскальної служби Губаль Р.Л. склав 20 квітня 2016 року відносно директора ТОВ "Волинь Амбер ЛТД" ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил № 0913/20500/2016 за статтею 485 Митного кодексу України.
27 квітня 2016 року заступник начальника Волинської митниці Державної фіскальної служби розглянув справу про порушення митних правил та прийняв постанову № 0913/20500/2016, якою визнав позивача винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 15 636 638,94 грн.
Під час розгляду справи про порушення митних правил встановлено, що в період з 23 травня 2014 року до 19 грудня 2014 року ТОВ "Волинь Амбер ЛТД" імпортувало з Республіки Туреччина товари "Текстильні покриття для підлоги-поліпропіленове коврове покриття машинного виробництва" та "Зразки рекламної продукції текстильного покриття для підлоги-поліпропіленове коврове покриття машинного виробництва", митне оформлення якого здійснював декларант ТОВ "Брок-Сервіс" ОСОБА_2 на митному пості "Луцьк" Волинської митниці Державної фіскальної служби.
Загальна вартість товару склала 466 458,05 доларів США і під час проведення його митного оформлення ТОВ "Волинь Амбер ЛТД" сплатило митні платежі в сумі 1 998 001,51 грн.
На підставі офіційної відповіді митних органів Турецької Республіки та доданих до неї товаросупровідних документів відповідач встановив, що ТОВ "Волинь Амбер ЛТД" ввезло на митну територію України товар "Текстильні покриття для підлоги-поліпропіленове коврове покриття машинного виробництва" та "Зразки рекламної продукції текстильного покриття для підлоги-поліпропіленове коврове покриття машинного виробництва" на загальну суму 1 644 594,41 доларів США і під час його митного оформлення необхідно було сплатити митні платежі в сумі 7 210 214,49 грн.
Таким чином, згідно з висновками митного органу, різниця між сплаченими митними платежами позивачем та митними платежами, які необхідно було сплатити, становить 5 212 212,98 грн.
За таких обставин митний орган дійшов висновку, що позивач, будучи директором ТОВ "Волинь Амбер ЛТД", через митного брокера, який оформляв митні декларації, вчинив дії, спрямовані на зменшення розміру сплати митних платежів, а саме, надав митному брокеру неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, та надав з цією ж метою органу доходів і зборів документи, що містять такі відомості.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що митну вартість імпортованого товару у деклараціях зазначила безпосередньо особа, уповноважена на це ТОВ "Волинь Амбер ЛТД" - митний брокер, за шостим (резервним) методом, а митний орган не приймав жодного рішення в межах своїх повноважень щодо визначення (коригування) митної вартості і не мав будь-якої інформації про достовірність відомостей, вказаних в товаросупровідних документах на товар.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції не встановив, які саме документи надані митним брокером для підтвердження митної вартості, не встановив, ким надано вказані документи брокеру - особисто позивачем, перевізником тощо. Також не встановлено, які саме документи мали неправдиві відомості. Суд апеляційної інстанції не встановив на підставі належних та допустимих доказів, що позивач був обізнаний про вартість товару, заявлену при оформлені в митних органах Турецької Республіки. Крім того, в матеріалах справи наявні копії зовнішньоекономічних контрактів, на підставі яких на митну територію України завезено товар. Суд апеляційної інстанції встановлюючи невідповідність митної вартості, не дослідив чи відповідає вартість товару у контрактах вартості товару у супровідних документах та митних деклараціях, особливо враховуючи різницю одиниці виміру.