1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



25 червня 2020 року

м. Київ

справа № 805/1564/16-а

адміністративне провадження № К/9901/36871/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Донецької митниці Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.10.2016 (суддя Троянова О.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 (головуючий суддя Сухарьок М.Г., судді: Блохін А.А., Гаврищук Т.Г.) у справі № 805/1564/16-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Грета" до Донецької митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ГРЕТА" (далі - позивач, ПАТ "ГРЕТА") звернулося до суду з адміністративним позовом до Донецької митниці Державної фіскальної служби (далі-Відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості №700020000/2016/000004/2 від 26.05.2016 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №700020000/2016/00012 від 26.05.2016.

Обґрунтовуючи позовну заяву, ПАТ "ГРЕТА" вказувало, що визначення митним органом митної вартості товару, який ввозився на митну територію України, по шостому (резервному), а не по першому (за ціною договору), як було здійснено позивачем, методу суперечить вимогам Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки декларантом було надано всі необхідні документи для ідентифікації товару, що ввозився, та підтвердження заявленої ним митної вартості останнього.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.10.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості №700020000/2016/000004/2 від 26.05. 2016 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №700020000/2016/00012 від 26.05.2016. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи, прийшли до висновку, що позивачем подано всі належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товару та числових значень останньої, а отже, як наслідок, відсутність у відповідача підстав для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за іншим (шостим) методом.

Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Митниця звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що митну вартість імпортованого позивачем товару було нею скориговано у зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих Товариством документах, а також не підтвердженням всіх складових заявленої ним митної вартості.

Позивач в письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.

Судами встановлено, що 27.02.2015 між Публічним акціонерним товариством "ГРЕТА" (далі - позивач, покупець) та компанією "Bewi Styrochem Oy" м. Порвоо, Фінляндія (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 17/15-07, за умовами якого на адресу покупця поставлявся спінюваний полістирол марки К-750, орієнтовна загальна вартість контракту 391875,00 євро.

Відповідно до умов п. 4.2 зазначеного контракту ціна партії товару, що поставляється, узгоджена сторонами і фіксується у відвантажувальній специфікації на кожну партію товару, яка є невід`ємною частиною контракту і направляється продавцем покупцеві за допомогою факсимільного або електронного зв`язку при завантаженні транспортного засобу. Ціна товару зазначена у специфікації на відвантаження не підлягає зміні. Поставка продукції здійснювалась продавцем згідно з Міжнародними правилами ИНКОТЕРМС в редакції 2010 року на умовах FCA.

У квітні 2016 року на умовах вказаного контракту та доданої до нього специфікації на митну територію України ввезена партія спінюваного полістиролу марки К-750 за узгодженою сторонами ціною в 1100 євро за тону.

25.05.2016 позивач на підтвердження митної вартості товару за основним методом - першим (за ціною договору (контракту), керуючись положеннями ст. 53 Митного кодексу України (далі - МК України), при митному оформленні спінюваного полістиролу марки К-750, надав Донецькій митниці ДФС всі документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість вказаного товару, а саме: міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 47612 від 01.04.2016; книжку МДП (Carnet TIR) XF.79348091 від 01.04.2016; банківський платіжний документ на товар № 4649583 від 22.03.2016; проформу-інфойс № R15395 від 15.03.2016; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги № СФ-0000096 від 05.04.2016; довідку № 30 від 04.04.2016 про підтвердження вартості перевезення товару без страхування; рахунок-фактуру (інвойс) № CD57461 від 01.04.2016; зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товарів № 17/15-07 від 27.02.2015; доповнення до зовнішньоекономічного контракту додаток № 7 від 09.12.2015; відвантажувальну специфікацію № 10 від 15.03.2016; технічний додаток № 3 від 09.12.2015; договір № 3110/14 від 31.10.2014 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та внутрішньому сполученні, що укладений між ФОП ОСОБА_1 та ПАТ "Грета"; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) № 2730 від 01.04.2016; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару № 2730 від 01.04.2016; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) № 2730 від 01.04.2016; сертифікат про походження товару № 5473140 від 01.04.2016; інші некласифіковані документи - заявка на транспортування № 12 від 01.04.2016; 3 сертифіката якості до партії від 01.04.2016; технічна інформація б/н від 09.12.2015; єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів № 633/05-70-60 від 05.04.2016; митна декларація країни відправлення № МRN 16FI000000242766E0 від 01.04.2016; попередня декларація № 700000000/2016/900610 від 01.04.2016; уніфікована митна квитанція МД-1 від 03.04.2016; лист компанії продавця "Вewi Styrochem Oу" від 19.08.2015.

Розглянувши надані документи, відповідач 26.05.2016 прийняв рішення про коригування митної вартості № 700020000/2016/000004/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700020000/2016/00012, сповістивши позивача, що заявлено неповні відомості про митну вартість товару, надані документи мають розбіжності та недоліки в оформленні, а також запропоновано надати документи про вартість пакування, виписку з бухгалтерської документації, прайс-листи виробника, висновки експертних організацій про вартісні та якісні характеристики товарів.

Серед підстав для сумнівів у достовірності інформації податковим органом зазначено:

- проформа-інвойс R15395 від 15.03.2016 не підписана продавцем (сумніви в достовірності документа);

- у інвойсі № CD 57461 від 01.04.2016 продавцем визначено штраф 10 %, який не передбачено контрактом.

Коригуванням митної вартості її було розраховано 6-им другорядним методом, яким митну вартість збільшено до 1,2443 євро/кг.

Вважаючи, що рішення Донецької митниці ДФС прийняті всупереч вимогам чинного законодавства та порушують права ПАТ "Грета", останнє звернулось до суду з вказаним позовом.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 "Резервний метод" МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.


................
Перейти до повного тексту