ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2020 року
м. Київ
справа № 826/3096/16
адміністративне провадження № К/9901/12216/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2016 року (суддя Келеберда В.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року (головуючий суддя Саприкіна І.В., судді: Аліменко В.О., Кучма А.Ю.) у адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" до Київської міської митниці ДФС про визнання дій протиправними, скасування рішення та картки відмови,
В С Т А Н О В И В:
В лютому 2016 року Приватне акціонерне товариство "Індустріальні та дистрибуційні системи" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про визнання протиправними дій з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації №100250005/2015/116070 від 10 листопада 2015 року, скасування рішення про коригування митної вартості товарів №100250005/2015/000057/2 від 10 листопада 2015 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №100250005/2015/00110 від 11 листопада 2015 року.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало, що визначення митним органом митної вартості товару, який ввозився на митну територію України, по шостому (резервному), а не по першому (за ціною договору), як було здійснено позивачем, методу суперечить вимогам Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки декларантом було надано всі необхідні документи для ідентифікації товару, що ввозився, та підтвердження заявленої ним митної вартості останнього.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року, позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №100250005/2015/000057/2 від 10 листопада 2015 року і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №100250005/2015/00110 від 11 листопада 2015 року; в задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи, прийшли до висновку, що позивачем подано всі належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товару та числових значень останньої, а отже, як наслідок, відсутність у відповідача підстав для застосування при митному оформленні імпортованого позивачем товару іншого (шостого) методу; водночас суд першої інстанції зазначив, що вимога позивача про визнання протиправними дій Митниці по коригуванню митної вартості товару, декларування якого відбулось відповідно до вантажної митної декларації №100250005/2015/116070 від 10 листопада 2015 року не підлягає задоволенню, оскільки вчинення вищевказаних дій належить до повноважень відповідача як таких, при цьому правомірність прийнятого за наслідками їх вчинення рішення і підлягає перевірці в судовому порядку.
Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Митниця звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, зазначаючи, що митну вартість імпортованого позивачем товару було нею скориговано у зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих Товариством документах, а також непідтвердженням всіх складових заявленої ним митної вартості.
При цьому зміст касаційної скарги свідчить, що відповідачем рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються лише в частині задоволення позовних вимог, а відтак відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) саме в цій частині вони й підлягають касаційному перегляду.
Позивач в письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України.
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
Судами встановлено, що 13 січня 2015 року між Товариством (як покупцем) та ТОВ "Ай Ді Ес Боржомі Грузія " (IDS BORJOMI GEORGIA LLC, Грузія) (як продавцем) укладено контракт №СТ20-001/1501 на поставку мінеральної води "Боржомі" в асортименті та за цінами, визначеними у пунктах 1 і 2 контракту.
Відповідно до пункту 2.4 контракту його загальна вартість складає 50 000 000 доларів США.
Згідно з пунктом 3.1 контракту покупець здійснює повну оплату кожної партії товару продавцю протягом 75 днів з моменту митної очистки вантажу в Одесі, Україна.
При цьому поставка товару здійснюється на умовах СІР Одеса "Західна" згідно з Інкотермс-2010 (пункт 5.2 контракту).
02 березня 2015 року між позивачем і ТОВ "Ай Ді Ес Боржомі Грузія " укладено додаткову угоду №1 до контракту, якою у зв`язку із суттєвою девальвацією гривні з дати останнього перегляду договірних цін, зниження платоспроможності споживачів внаслідок тяжкої економічної ситуації, яка склалася в країні покупця (позивача), ціну товару за контрактом змінено в сторону здешевшення.
10 листопада 2015 року на виконання вимог зазначеного контракту ТОВ "АйДіЕс Боржомі Тбілісі" (Грузія) здійснено поставку товару (води мінеральної "Боржомі" у скляних пляшках ємністю по 0,5 л) за ціною відповідно до контракту з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 02 березня 2015 року, а саме: за ціною 0,44 доларів США за 1 скляну пляшку ємністю 0,5 л.
З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару уповноваженим Товариством декларантом (ТОВ "Навіс Груп") 10 листопада 2015 року до Митниці подана вантажна митна декларація (далі - ВМД) №100250005/2015/116070, в якій його митна вартість заявлена за основним методом - за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються, в сумі 11 436,48 доларів США.
Разом з вантажною митною декларацією на підтвердження заявленої митної вартості товару та визначення такої вартості за основним методом декларантом подано до митного органу наступні документи: міжнародну автомобільну накладну (CMR) №0706667 від 05 листопада 2015 року; рахунок-фактуру (інвойс) №GE20150342 від 27 жовтня 2015 року; пакувальний лист від 27 жовтня 2015; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 02 березня 2015 року, №2 від 10 червня 2015 року і №3 від 12 червня 2015 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) №СТ20-001/1501 від 13 січня 2015 року; договір про надання послуг митного брокера №T822/15 від 25 червня 2015 року; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару №2730 від 05 листопада 2015 року; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2730 від 05 листопада 2015 року; сертифікат про походження товару форми СТ-1 №GEO2015 01/003722 від 27 жовтня 2015 року; копію митної декларації країни відправлення №С2562 від 05 листопада 2015 року; інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №1/1-1-0-0/1.3/00/1/3/1 від 10 листопада 2015 року.
Також на запит митного органу декларантом позивача додатково для вирішення питання щодо митного оформлення товару на підставі вказаної ВМД разом із супровідним листом №04-012 від 10 листопада 2015 року надана інформація, що стосується відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України з копіями підтверджуючих документів, а також додатково подані документи, які стосуються розрахунку ціни (прайс-лист, видаткові накладні, довіреності, виписки з бухгалтерських та банківських документів, платіжні доручення, свіфти, цінова довідка, лист страхового полісу, експертний висновок); стосовно ж надання довідкової інформації по вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, то позивачем повідомлено митний орган, що ним скеровано запит щодо отримання такого документу, а також вказано про неможливість надання цієї інформації протягом 10 календарних днів у зв`язку з тим, що зазначені документи можуть бути надані виключно організаціями, які мають повноваження на здійснення оціночної діяльності в країні-експортері (Грузії).
10 листопада 2015 року Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100250005/2015/000057/2, відповідно до якого митну вартість імпортованого товару визначено за другорядним (резервним) методом на підставі наявної у митного органу інформації (МД №500040403/2015/2705 від 28 червня 2015 року) у сумі 13 255,92 доларів США, а також 11 листопада 2015 року складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Мотивуючи своє рішення, Митниця зазначала, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій) внаслідок неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком відповідно до умов, наведених у статті 53 МК України); невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України; наявності у митного органу інформації щодо числових значень складових митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, зокрема, в наданому додатково експертному висновку від 06 листопада 2015 року №ОЭ-8/427, виданому Іллічівським підприємством Одеської регіональної торгово-промислової палати, експерт посилається на довідку, видану Айдіес Боржомі Грузія від 15 жовтня 2014 року №LT32-303/1410, яка підтверджує, що позивач є ексклюзивним дистриб`ютором мінеральної води Боржомі на території України, а наданий прайс-лист не містить умов продажу щодо мінімальної партії товару, умов сплати та термінів відвантаження, що зазвичай пропонується.
10 листопада 2015 року товари випущені у вільний обіг за ВМД №100250002/2015/116106 за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, і сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною м/п "Західний" Митниці, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України.
В подальшому, в січні 2016 року позивач в порядку пункту 8 статті 55 МК України надіслав на адресу Митниці додаткові документи (копії платіжного доручення №49 від 18 листопада 2015 року щодо оплати товару, виписки з бухгалтерської документації (відомість розрахунків між Товариством та IDS BORJOMI GEORGIA LLC (Georgia), митної декларації країни відправлення, розрахунок ціни та угоди до відкритого страхового полісу №1CG/AG 15/026+1 від 04 березня 2015 року).
У відповідь на вказаний лист позивача Митниця надіслала лист №780/10/26-70-25-02 від 03 лютого 2016 року, в якому зазначила про пов`язаність осіб, а саме продавця та покупця за контрактом №СТ20-001/1501 від 13 січня 2015 року, які належать до компаній, що входять до міжнародної групи компаній "IDS Borjomi International" та, як наслідок, є пов`язаними особами у розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року, а також вказала, що на копії угоди до відкритого страхового полісу від 04 березня 2015 року №1CG/AG 15/026+1 від 04 березня 2015 року відсутні печатка та підпис страхувальника, копії митних декларацій країни відправлення не містять відміток митних органів такої країни та країн транзиту, декларантом не наданий відкритий страховий поліс №00873, натомість подані накладні щодо відчуження оцінюваного товару на території України стосуються періоду березень-червень 2015 року, що раніше ніж період отримання оцінюваного товару за спірною ВМД (листопад 2015 року).
З урахуванням наведених висновків відповідач вирішив, що надані документи не містять всіх відомостей щодо чисельних значень складових митної вартості, не доводять, що існуючий взаємозв`язок між продавцем та покупцем оцінюваного товару не вплинув на його ціну, в зв`язку з чим, як наслідок, відмовив у визнанні заявленої Товариством митної вартості та скасуванні рішення №100250005/2015/000057/2.
Не погоджуючись із здійсненим відповідачем коригуванням митної вартості імпортованого товару, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 "Резервний метод" МК України).
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.