Постанова
Іменем України
25 червня 2020 року
місто Київ
справа № 295/1731/16-ц
провадження № 61-17976св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Гулька Б. І.
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2
відповідач - Публічне акціонерне товариство "МЕГАБАНК",
треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Сєтак Віктор Ярославович, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 15 липня 2019 року у складі судді Чішман Л. М. та постанову Житомирського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Миніч Т. І., Трояновської Г. С., Павицької Т. М,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У лютому 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом про визнання недійсними кредитних договорів, іпотечного договору та зобов`язання нотаріуса виключити записи про обтяження іпотечного майна.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 15 липня 2019 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року, заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду задоволено відповідно до пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України.
Суд першої інстанції задовольнив заяву позивачів про залишення позову без розгляду, оскільки її подано до початку розгляду справи по суті.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін судове рішення суду першої інстанції, зробив висновок, що таке судове рішення ухвалено із дотриманням норм процесуального права, оскільки позивачі скористалися своїм процесуальним правом, яке гарантує реалізацію прав щодо визначення предмета спору на власний розсуд. Суд зобов`язаний залишити позов без розгляду, якщо позивач звернувся з відповідним клопотанням. Судом апеляційної інстанції не встановлено порушення прав ОСОБА_3
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується тим, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального та матеріального права, неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для її розгляду та вирішення. Вважає, що суд незаконно залишив позов без розгляду, оскільки розгляд справи по суті вже розпочався. Також зазначає, що оскаржуваною ухвалою порушуються його права та законні інтереси, оскільки у суді апеляційної інстанції перебуває цивільна справа за позовом про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та заявника заборгованості за кредитними договорами у солідарному порядку.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У грудні 2019 року надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому Акціонерне товариство "МЕГАБАНК" (далі - АТ "МЕГАБАНК") просило залишити касаційну скаргу без задоволення, оскаржувані рішення без змін.
АТ "МЕГАБАНК" просило врахувати, що заявник є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів.
Зазначає, що представником третьої особи є особа, яка одночасно представляла інтереси позивачів, ОСОБА_4, а отже, цьому представникові було відомо, що розгляд справи по суті не розпочато. Матеріали справи не містять процесуальних рішень про закінчення підготовчого засідання та призначення дати розгляду справи по суті.
На переконання представника АТ "МЕГАБАНК", залишення позову у цій справі без розгляду не порушує права заявника, який є поручителем у зазначених договірних правовідносинах, оскільки договір поруки, укладений із ОСОБА_3, не є предметом цього спору.
Вважає, що позивачі скористалися правом на подання заяви про залишення позову без розгляду відповідно до положень пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України, таку заяву подано до початку розгляду справи по суті.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX
(далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у жовтні 2019 року, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
За змістом правил частини першої та третьої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Богунського районного суду м. Житомира із цим позовом у лютому 2016 року.
Провадження у справі судом першої інстанції відкрито 04 лютого 2016 року, тобто це провадження відкрито за правилами ЦПК України у редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-ІV
(далі - ЦПК України 2004 року).
Відповідно до частини першої статті 173 ЦПК України 2004 року розгляд справи по суті розпочинається доповіддю головуючого про зміст заявлених вимог та про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання, після чого з`ясовується, чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони укласти мирову угоду або звернутися для вирішення спору до третейського суду.
Відповідно до матеріалів цивільної справи під час її розгляду після відкриття провадження у справі попереднє судове засідання не призначалося і не проводилося.
У журналах судових засідань у цій справі зазначено, що головуючий суддя Семенцова Л. М. 12 квітня 2016 року доповіла зміст позовних вимог, тобто розпочато розгляд справи по суті.
Відповідно до розпорядження Богунського районного суду м. Житомира
від 02 серпня 2017 року № 108-ц, у зв`язку із закінченням повноважень зі здійснення правосуддя суддею Семенцовою Л. М. призначено повторний автоматизований розподіл справи № 295/1731/16-ц.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену справу розподілено головуючому судді Зосименку О. М.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Зосименка О. М. від 04 серпня 2017 року розгляд справи призначено на 04 жовтня 2017 року.
Ухвалою від 12 грудня 2017 року задоволено самовідвід судді Богунського районного суд м. Житомира Зосименка О. М. у справі № 295/1731/16-ц.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену справу розподілено головуючому судді Чішман Л. М.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Чішман Л. М. від 13 грудня 2017 року справу призначено до судового розгляду на 26 квітня 2018 року.
За загальним правилом частини другої статті 159 ЦПК України 2004 року справа розглядається одним і тим самим складом суду. У разі заміни одного із суддів під час судового розгляду справа розглядається спочатку.
Відповідно, після заміни попереднього судді на суддю Чішман Л. М. розгляд цієї справи розпочався спочатку зі стадії після відкриття провадження у цій справі. Усі попередньо вчинені процесуальні дії не впливають на обов`язок суду розглянути справу спочатку, а також на процесуальні права учасників справи, якими вони вправі скористатися на стадії після відкриття провадження у справі.
Наведене свідчить, що після зміни складу суду у цій справі розгляд справи по суті не розпочато, відповідно до частини першої статті 173 ЦПК України 2004 року доповідь про зміст позовних вимог головуючим суддею не здійснена.