Постанова
Іменем України
25 червня 2020 року
місто Київ
справа № 619/1879/17
провадження № 61-42822св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулька Б. І. Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, Фонду державного майна України,
відповідачі: Пересічанська селищна рада Дергачівського району Харківської області, ОСОБА_1,
треті особи: Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Курорт Березівські мінеральні води" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Харківської області від 12 липня 2018 року у складі колегії суддів: Кіся П. В., Хорошевського О. М., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У червні 2017 року заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області (далі - Дергачівська РДА), Фонду державного майна України
(далі - ФДМ України) звернувся до суду з позовом до Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області (далі - Пересічанська селищна рада), ОСОБА_1 треті особи: Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр України), Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі - ПрАТ "Укрпрофоздоровниця"), Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Курорт Березівські мінеральні води" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі - ДП "КС "КБМВ"), про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що на підставі державного акта на право постійного користування землею, серії ХР-10-40-003328, виданого 26 листопада 1997 року, ДП "Санаторій "Березівські мінеральні води", засновником якого є ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" (назва якого була змінена на ДП "КС "КБМВ"), був постійним користувачем земель оздоровчого призначення, загальною площею 62, 3 га. На момент створення ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" (23 грудня 1991 року) майно, передане йому Федерацією незалежних профспілок України, в тому числі й земельні ділянки, на яких було розташовано ДП "Санаторій "Березівські мінеральні води", перебували у державній власності, а тому могли бути відчужені виключно за згодою держави.
Рішенням Пересічанської селищної ради від 07 квітня 2005 року припинено право постійного користування ДП "Санаторій "Березівські мінеральні води" земельною ділянкою, загальною площею 45, 7475 га, на території с. Березівське Пересічанської селищної ради Дергачівського району та внесено відповідні зміни до державного акта на право постійного користування. Зазначене рішення органом місцевого самоврядування прийнято з урахуванням повідомлень ДП "Санаторій "Березівські мінеральні води" від 24 травня 2004 року та № 05-39/966від 29 березня 2005 року № 158 про необхідність припинення постійного користування землею ДП "КС "КБМВ", площею 45, 7475 га, та прийняття зазначеної земельної ділянки у комунальну власність. Рішенням Пересічанської селищної ради від 28 лютого 2006 року на підставі статті 142 ЗК України припинено право постійного користування ДП "Санаторій "Березівські мінеральні води" земельною ділянкою, загальною площею 16, 5525 га, на території с. Березівське Пересічанської селищної ради Дергачівського району та вирішено скасувати виданий ДП "Санаторій "Березівські мінеральні води" державний акт на право постійного користування землею, серії ХР-10-40-003328. На підставі зазначених рішень Пересічанської селищної ради скасовано запис у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 6 щодо реєстрації державного акта на право постійного користування землею ДП "Санаторій "Березівські мінеральні води".
Крім того, на підставі рішення Пересічанської селищної ради від 28 лютого 2006 року земельну ділянку, загальною площею 16, 5525 га, передано в оренду ДП "Санаторій "Березівські мінеральні води" із земель оздоровчого призначення комунальної власності строком на 25 років, 06 квітня 2006 року договір оренди зареєстровано у державному реєстрі земель за № 040669300001. У подальшому рішеннями Пересічанської селищної ради від 02 березня 2007 року та від 18 лютого 2011 року припинено користування ДП "КС "КБМВ" земельними ділянками, площею 0, 3030 га та площею 0, 0769 га, у зв`язку з наданням їх Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21 лютого 2017 року визнані недійсними рішення Пересічанської селищної ради від 07 квітня 2005 року та від 28 лютого 2006 року про припинення права постійного користування ДП "Санаторій "Березівські мінеральні води" земельною ділянкою, загальною площею 62, 3 га.
Крім того, на підставі рішень Пересічанської селищної ради від 30 вересня 2010 року безоплатно передано у власність фізичних осіб 16 земельних ділянок, по 0, 1 га кожному, на території Пересічанської селищної ради, зі зміною їх цільового призначення - із земель оздоровчого призначення на землі рекреаційного призначення (для дачного будівництва), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі зазначеного рішення органу місцевого самоврядування затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам для індивідуального дачного будівництва за рахунок земель оздоровчого призначення, з віднесенням їх до категорії земель рекреаційного призначення та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0, 10 га, на АДРЕСА_2 . На підставі зазначеного рішення ОСОБА_2 отримано державний акт на право власності на земельну ділянку (серія ЯЛ №076924), який реєстровано у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011069300125.
Позивач стверджував що рішення селищної ради про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням вимог статей 12, 118, 121, 122, 149 ЗК України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31 травня 2017 року № 88482777 спірна земельна ділянка на підставі свідоцтва про право на спадщину перейшла у власність ОСОБА_1, про що державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори Харківського району внесено запис про право власності № 3435371 на спірну ділянку за останньою на підставі рішення про державну реєстрацію права власності від 19 листопада 2013 року № 8078706. У зв`язку з тим, що спірна земельна ділянка вибула із володіння власника - держави - всупереч вимогам законодавства, просив суд задовольнити позов.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідачі позов не визнали.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 08 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що спірна земельна ділянка вибула з власності держави за відсутності згоди власника.
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 12 липня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову. Визнано недійсним та скасовано рішення Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 30 вересня 2010 року про безоплатну передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0, 1000 га, на АДРЕСА_2 .
Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, серія ЯЛ № 076916, площею 0, 1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , виданий на ім`я ОСОБА_2 та зареєстрований 05 листопада 2010 року у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011069300125, кадастровий номер 6322056501:00:000:0241, скасувавши його державну реєстрацію.
Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0, 1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, шляхом скасування кадастрового номера 6322056501:00:000:0241. Скасовано запис про право власності № 3435371 у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, зареєстровану за ОСОБА_1, який внесено на підставі рішення про державну реєстрацію права власності від 19 листопада 2013 року № 8078706.
Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0, 1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 6322056501:00:000:0241). Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, керувався тим, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21 лютого 2017 року у справі № 922/3652/15 встановлено, що право на припинення права постійного землекористування ДП "Санаторій "Березівські мінеральні води" належить власнику земельної ділянки - державному органу виконавчої влади, а не органу місцевого самоврядування, а тому лише Дергачівська РДА мала повноваження припинити право постійного користування землею оздоровчого призначення державної власності у межах населеного пункту с. Березівське Дергачівського району та в подальшому розпоряджатися цими землями. Державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, а тому вирішення питання про правомірність видачі державного акта залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт виданий, зокрема дотримання вимог статей 116, 118 ЗК України. Урахувавши зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення Пересічанської селищної ради від 30 вересня 2010 року про безоплатну передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0, 1000 га, на АДРЕСА_2 є незаконним, а тому виданий на підставі зазначеного рішення державний акт на право власності на спірну земельну ділянку є недійсним. Ураховуючи, що земля, як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності, а тому правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності становлять суспільний, публічний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає. Судом встановлено, що земельною ділянкою державної власності оздоровчого призначення Пересічанська селищна рада розпорядилася з порушенням вимог закону, а тому позов підлягав задоволенню.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційних скарг
ОСОБА_1 , не погодившись із судовим рішенням, у серпні 2018 року подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила рішення суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга обґрунтовується доводами про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував, що прокурором не доведено підстав для звернення до суду із зазначеним позовом. Також суд не звернув увагу, що прокурором пропущена позовна давність, що мало наслідком відмову у позові. Прокурор не довів, що спірне майно належить державі на праві власності. Також суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку, що спірні правовідносини становлять суспільний, публічний інтерес та, задовольнивши позов, суд порушив статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод людини (далі - Конвенція), суд першої інстанції не врахував порушення принципу пропорційності.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя стаття 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX
(далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у серпні 2018 року, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
За змістом правила частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені у статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі державного акта на право постійного користування землею, серії ХР-10-40-003328, виданого 26 листопада 1997 року, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 6, ДП "Санаторій "Березівські мінеральні води" (нова назва - ДП "КС "КБМВ") був постійним користувачем земель оздоровчого призначення, загальною площею 62, 3 га.
Відповідно до статуту ДП "Санаторій "Березівські мінеральні води", зареєстрованого виконкомом Дзержинської районної ради м. Харкова 01 листопада 1999 року, підприємство створене ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", що є правонаступником Української республіканської ради по управлінню курортами профспілок, засновниками якого є Фонд соціального страхування України та Федерація незалежних професійних спілок України.
На виконання постанови Ради Міністрів Української PCP від 23 квітня 1960 року № 606 "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров`я Української PCP" усі діючі госпрозрахункові санаторії, будинки відпочинку та пансіонати Міністерства охорони здоров`я зобов`язано передати у строк до 01 травня 1960 року у відання Української республіканської Ради профспілок з метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих та підвищення ролі профспілок. Санаторій "Березівські мінеральні води" також включено до переліку санаторіїв, що передавалися у відання Української республіканської ради Міністерства охорони здоров`я Української РСР.
Указом Президії Верховної Ради України від 30 серпня 1991 року № 1452-ХІІ "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави" та Законом України від 10 вересня 1991 року "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об`єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, визнані державною власністю України.
Після припинення існування Союзу PCP правонаступником Української республіканської ради профспілок стала Рада Федерації незалежних профспілок України, правонаступником якої є Федерація професійних спілок України.
Постановою президії Ради Федерації незалежних професійних спілок України "Про створення акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця" від 22 листопада 1991 року на базі санаторно-курортних закладів, підприємств, об`єднань та установ профспілок України за пайовим внеском Фонду соціального страхування України створено ЗАТ "Укрпрофоздоровниця".
Рішенням Пересічанської селищної ради від 07 квітня 2005 року припинено право постійного користування ДП "Санаторій "Березівські мінеральні води" частиною земельної ділянки, загальною площею 45, 7475 га, на території с. Березівське Пересічанської селищної ради Дергачівського району та внесено відповідні зміни до державного акта на право постійного користування землею.
Зазначене рішення органом місцевого самоврядування ухвалено з посиланням на повідомлення ДП "Санаторій "Березівські мінеральні води" від 29 березня 2005 року № 158 та ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" від 24 травня 2004 року № 0539/966 про припинення постійного користування землею ДП "Санаторій "Березівські мінеральні води", площею 45, 7475 га, та прийняття її у комунальну власність.
Рішенням Пересічанської селищної ради від 28 лютого 2006 року припинено право постійного користування ДП "Санаторій "Березівські мінеральні води" земельною ділянкою, загальною площею 16, 5525 га, на території с. Березівське Пересічанської селищної ради Дергачівського району, скасовано виданий ДП "Санаторій "Березівські мінеральні води" державний акт на право постійного користування землею, серії ХР-10-40-003328, та передано в оренду ДП "Санаторій "Березівські мінеральні води" зазначену земельну ділянку строком на 25 років. 06 квітня 2006 року договір оренди земельної ділянки зареєстровано у Державному реєстрі земель за № 040669300001.
На підставі зазначених рішень Пересічанської селищної ради у Книзі записів державних актів про право постійного користування землею скасовано запис про реєстрацію державного акта на право постійного користування землею ДП "Санаторій "Березівські мінеральні води".
Рішенням Пересічанської селищної ради від 30 вересня 2010 року ОСОБА_2 передано безоплатно у власність земельну ділянку, площею 0, 1000 га, за адресою: АДРЕСА_2, для індивідуального дачного будівництва з віднесенням до категорії земель рекреаційного призначення.
Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку, серії ЯЛ № 076916, ОСОБА_2 на підставі зазначеного рішення належить земельна ділянка, площею 0, 1000 га, за адресою: АДРЕСА_2, рекреаційного призначення (для індивідуального дачного будівництва).
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21 лютого 2017 року у справі № 922/3652/15 визнано недійсним рішення Пересічанської селищної ради від 07 квітня 2005 року про припинення права постійного користування ДП "Санаторій "Березівські мінеральні води" частиною земельної ділянки, загальною площею 45, 7475 га, на території с. Березівське Пересічанської селищної ради Дергачівського району та рішення Пересічанської селищної ради від 28 лютого 2006 року про припинення права постійного користування ДП "Санаторій "Березівські мінеральні води" частиною земельної ділянки, загальною площею 16, 5525 га, на території с. Березівське Пересічанської селищної ради Дергачівського району.