Постанова
Іменем України
18 червня 2020 року
м. Київ
справа № 544/11973/15-ц
провадження № 61-40671св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Полтавської області в складі колегії суддів: Бондаревської С. М., Кривчун Т. О., Чумак О. В. від 23 травня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням - однокімнатною квартирою АДРЕСА_1 ; зняти відповідача з реєстрації за місцем проживання у вказаній квартирі в Октябрському районному відділі ДМС України у м. Полтаві.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що 16 лютого 1990 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб, у період якого у них народилася донька ОСОБА_3 Указувала, що 21 вересня 1999 року шлюб між ними було розірвано та на момент розлучення відповідач добровільно виселився зі спірної квартири та одружився з іншою жінкою, яка проживає по АДРЕСА_2 . Посилаючись на те, що відповідач із 1998 року без поважної причини не проживає в квартирі, не несе жодних витрат на утримання житла і не цікавиться ним, просила позов задовольнити.
ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, в якому просив усунути перешкоди в користуванні спірним житлом, шляхом зобов`язання останньої забезпечити йому вільний доступ до квартири, надати можливість виготовлення дублікатів ключів від квартири.
Свої вимоги позивач за зустрічним позовом мотивував тим, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані він, як квартиронаймач, відповідач, їх донька та онука ОСОБА_5 . Указане жиле приміщення було надане його батьку. Після смерті батька в 1992 році його вже намагалися виселити, проте в судовому порядку за ним визнано право користування житлом. Однак у вересні 2015 року він не зміг потрапити до квартири, оскільки колишня дружина змінила замки. З наведених підстав, просив його зустрічний позов задовольнити.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Останнім рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 08 лютого 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою за адресою АДРЕСА_1 з літа 1998 року. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням з літа 1998 року, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач створив нову сім`ю та добровільно вибув зі спірної квартири до іншого місця проживання, а факт того, що він періодично навідувався до житла не свідчить про постійне проживання в ньому. Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, місцевий суд послався на те, що відсутні будь-які докази про вчинення перешкод у його користуванні спірною квартирою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 23 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 08 лютого 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 та задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 . Зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди щодо користування ОСОБА_2 квартирою АДРЕСА_4 шляхом вільного забезпечення вільного доступу до квартири, володіння та користування нею, надання можливості виготовлення дублікатів ключів.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачем не надано, а судом не здобуто належних доказів, які б підтверджували вибуття ОСОБА_2 на інше постійне місце проживання. Відсутність згоди позивача на проживання ОСОБА_2, недопущення його до житла, відмова у наданні ключів від вхідних дверей, унеможливили спільне проживання сторін у спірній квартирі та фактично перешкоджали постійному проживанню відповідача в даній квартирі, яка є єдиним житлом ОСОБА_2 .
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У липні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Полтавської області від 23 травня 2018 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати зазначене судове рішення.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не застосовано норми права, які регулюють спірні правовідносини і не надано оцінку обставинам справи, а саме тому, що ОСОБА_2 був одружений з 1999 року, і проживав в іншому місці з іншою сім`єю, а до спірної квартири з`являвся періодично.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У жовтні 2018 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін. Зазначає, що постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі № 554/11973/15-ц і витребувано зазначену цивільну справу з Октябрського районного суду м. Полтави.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що з 16 лютого 1990 року по 21 вересня 1999 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, в період якого у них народилася донька ОСОБА_3 .
Також встановлено, що згідно довідки № 2496 КП "Житлово-експлуатаційна організація № 2" Полтавської міської ради, на балансі якого знаходиться будинок, в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2, який є квартиронаймач та власником особистого рахунку на жилу площу; його колишня дружина - ОСОБА_1, їх донька - ОСОБА_3 та онука ОСОБА_5 .
Указане жиле приміщення раніше було виділено для проживання батьку ОСОБА_2 - ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, після чого рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 20 жовтня 1995 року право користування квартирою № 1 за вищевказаною адресою визнано за ОСОБА_2