Постанова
Іменем України
17 червня 2020 року
м. Київ
справа № 306/2952/14-ц
провадження № 61-35049св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - приватний нотаріус Свалявського районного нотаріального округу Закарпатської області Дядюша Олена Олександрівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області у складі судді Вінер Е. А. від 20 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Закарпатської області у складі колегії суддів: Бисага Т. Ю., Собослой Г. Г., Готра Т. Ю.
від 27 березня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_3 , ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Свалявського районного нотаріального округу Закарпатської області Дядюша О. О., про визнання договорів дарування недійсними внаслідок їх фіктивності.
Позов мотивовано тим, що відповідно до чинного рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 05 серпня 2013 року з
ОСОБА_3 стягнуто грошові кошти у розмірі 91 919,50 грн, судові витрати в розмірі 919,00 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 1 000,00 грн. На теперішній час рішення суду не виконано. Вважає, що укладені між відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 договори дарування земельних ділянок, будинку (магазину) АДРЕСА_1 та житлового будинку АДРЕСА_3, укладені з метою уникнення виконання рішення суду, а тому просить визнати їх недійсними внаслідок фіктивності.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 20 грудня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано договір дарування будинку (магазину) АДРЕСА_1, укладений 19 вересня 2013 року між ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдарована), посвідчений приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Дядюша О. О. та зареєстрований у реєстрі за № 521, недійсним. Визнано договір дарування земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі АДРЕСА_1, кадастровий № 2124010100:01:002:0070, укладений 19 вересня 2013 року між ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдарована), посвідчений приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Дядюша О. О. та зареєстрованого у реєстрі за № 523, недійсним. Визнано договір дарування житлового будинку АДРЕСА_3, укладений 21 вересня 2013 року між ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдарована), посвідчений приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Дядюша О. О. та зареєстрований в реєстрі за № 593, недійсним. Визнано договір дарування земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) АДРЕСА_1, кадастровий № 2124010100:01:002:0071, укладений 21 вересня 2013 року між
ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдарована), посвідчений приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Дядюша О. О. та зареєстрованого у реєстрі № 595, недійсним.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що дії
ОСОБА_3 (дарувальника) та ОСОБА_2 (обдарованої) під час укладення договорів дарування свідчать про фіктивний перехід права власності на нерухоме майно, а саме будинку (магазину), земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі до доньки з метою приховати це майно від виконання в майбутньому за його рахунок судового рішення про стягнення грошових коштів.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Закарпатської області від 27 березня
2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 20 грудня 2017 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів. Доводи ОСОБА_2 про її неповідомлення про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції не знайшли свого підтвердження.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У червні 2018 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області
від 20 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Закарпатської області від 27 березня 2018 року,в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем не доведено фіктивності правочину. ОСОБА_1 не є тією особою, яка брала участь в укладенні нотаріально завірених договорів, а тому не може бути позивачем у даній справі. Стягнута судом сума у розмірі 91 919,00 грн є завдатком, яка у відповідності до статті 571 ЦК України залишається у кредитора. Суд вийшов за межі позовних вимог та безпідставно застосував статтю 234 ЦК України. Посилається також на те, що її не було повідомлено судом першої інстанції про час і місце судового засідання, яке відбулося 20 грудня 2017 року.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду
від 09 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано справу № 306/2952/14-ц з Свалявського районного суду Закарпатської області.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 05 серпня 2013 року Свалявським районним судом Закарпатської області було винесено рішення у справі № 306/1123/13-ц, яким первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення 91 919,50 грн задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 91 919,50 грн по договору позики, оплаченого судового збору 919,00 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 1 000,00 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення недоотриманих грошових коштів, що випливають із усної домовленості по укладенню договору купівлі-продажу однокімнатної квартири АДРЕСА_4 без достатньої правової підстави у розмірі 89 375,00 грн та судових витрат, відмовлено.
17 вересня 2013 року апеляційним судом Закарпатської області апеляційну скаргу ОСОБА_3 у справі № 306/1123/13-ц задоволено частково. Рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 05 серпня 2013 року у даній справі в частині стягнення 91 919,00 грн на підставі статті 1047 ЦК України скасовано. У цій частині ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 зазначену суму 91 919,00 грн на підставі статті 1212 ЦК України. В іншій частині зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Відповідно до виконавчого листа Свалявського районного суду Закарпатської області, виданого 08 жовтня 2013 року у цивільній справі
№ 710/1123/13-ц, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1
91 919,00 грн, оплаченого судового збору 919,00 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 1 000,00 грн на виконання рішення суду
17 жовтня 2013 року заступником начальника відділу Державної виконавчої служби Свалявського районного управління юстиції Закарпатської області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа № 710/1123/13-ц.
19 вересня 2013 року між ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдарована) укладено договір дарування магазину АДРЕСА_1, зареєстрованого у реєстрі за № 521.
19 вересня 2013 року між ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдарована) укладено договір дарування земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі АДРЕСА_1, кадастровий № 2124010100:01:002:0070, зареєстрованого у реєстрі за № 523.
21 вересня 2013 року між ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдарована) укладено договір дарування житлового будинку АДРЕСА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 593.
21 вересня 2013 року між ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдарована) укладено договір дарування земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) АДРЕСА_1, кадастровий № 2124010100:01:002:0071, зареєстрованого у реєстрі № 595.
Відповідно до повідомлення Свалявського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 20 грудня 2017 року № 40276461-18994 на виконанні знаходиться незавершене виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 710/1123/13-ц, виданого 08 жовтня
2013 року Свалявським районним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 93 838,00 грн. Станом на 20 грудня 2017 року сума боржником не сплачена.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 20 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Закарпатської області від 27 березня
2018 року,здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла