ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2020 року
м. Київ
справа № 823/766/18
адміністративне провадження № К/9901/62439/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" до Державної служби України з питань праці про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Державної служби України з питань праці на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 травня 2018 року, прийняте у складі судді Гаращенка В.В. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: Безименної Н.В. (головуючий), Аліменка В.О., Бєлової Л.В.
І. Суть спору:
1. Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" (далі - ПАТ "Черкасиобленерго", позивач) звернулося до суду з позовом до Державної служби України з питань праці, в якому просило:
1.1. визнати протиправною відмову Державної служби України з питань праці в продовженні ПАТ "Черкасиобленерго" строку дії дозволу №68.13.30 від 28.01.2013, оформлену листом Державної служби України з питань праці від 07.02.2018 №922/3/12-ДП-18;
1.2. зобов`язати Державну службу України з питань праці продовжити ПАТ "Черкасиобленерго" строк дії дозволу №68.13.30 від 28.01.2013, згідно поданою 22.01.2018 заявою про продовження строку дії дозволу №68.13.30 від 28.01.2013 та доданих до неї документів.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відмова відповідача у продовженні строку дії дозволу №68.13.30 від 28.01.2013 на виконання робіт підвищеної небезпеки є необґрунтованою та протиправною. Позивач вважає, що всі вимоги законодавства щодо подання необхідних документів ним були виконані, та подання інших документів для продовження дії зазначеного дозволу законодавством України не передбачено. Позивач також зазначає, що нещасний випадок стався в межах дії іншого дозволу, а саме №257.12.71, при цьому строк його дії вже продовжено, оскільки позивач отримав позитивний висновок експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва після нещасного випадку. Таким чином, оскільки позивачем не порушено умови дозволу №68.13.30, дотримано законодавство про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки, відповідач зобов`язаний приймати рішення та продовжити дію такого дозволу.
3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. 28.01.2013 Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України виданий ПАТ "Черкасиобленерго" дозвіл №68.13.30 на виконання робіт підвищеної небезпеки. Строк дії дозволу - п`ять років (з 28.01.2013 року по 28.01.2018 року).
5. Відповідно до дозволу № 68.13.30 позивачу дозволялось виконувати роботи підвищеної небезпеки: технічний огляд (крім первинного та позачергового у разі закінчення граничного строку експлуатації, виникнення аварії), випробування (неруйнівний контроль: візуально-оптичний) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки: вантажопідіймальних кранів і машин (крани стрілові самохідні вантажопідіймальністю 25 т, крани мостового типу вантажопідіймальністю до 20 т, талі ручні і електричні, лебідки вантажопідіймальністю до 20 т), підйомників (самохідних і причіпних).
6. 12.12.2017 позивач, з метою продовження дії дозволу, звернувся до відповідача, як до правонаступника Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України, з листом від 07.12.2017 №8107/07, заявою та оригіналом дозволу №68.13.30 для продовження строку його дії.
7. Листом від 10.01.2018 №149/3/12-ДП-18 відповідач надав відповідь у якій зазначив, що за період дії дозволу №68.13.30 від 28.01.2013, станом на 11.11.2016 у позивача зареєстровано нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, із смертельним наслідком.
8. 24.01.2018 позивач повторно звернувся до відповідача листом від 22.01.2018 №521/07, із заявою та оригіналом дозволу № 68.13.30 для продовження його дії.
9. Крім заяви та оригіналу дозволу, позивач надав позитивні висновки експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єктів господарювання від 21.07.2017 №71.04.04.0382.1 та від 23.08.2017 №71.04.04.0383.17. Вказані висновки отримані позивачем у відповідності до вимог Порядку, з метою продовження строку дії дозволу №257.12.71.
10. Листом від 07.02.2018 №922/3/12-ДП-18 відповідач повторно повідомив позивача про необхідність надання документів відповідно до вимог пункту 15 Порядку з урахуванням допущення нещасного випадку, пов`язаного виробництвом, із смертельним наслідком, а саме: оригіналу дозволу і нового позитивного висновку експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки саме для продовження дії дозволу №68.13.30, оскільки позитивні висновки експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єктів господарювання від 21.07.2017 №71.04.04.0382.1 та від 23.08.2017 №71.04.04.0383.17, не стосуються виконані робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у дозволі №68.13.30 від 28.01.2013.
11. Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся із цим позовом до суду.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
12. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08 травня 2018 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року, позов задоволено частково.
12.1. Визнано протиправною відмову Державної служби України з питань праці в продовженні ПАТ "Черкасиобленерго" строку дії дозволу №68.13.30 від 28.01.2013, оформлену листом Державної служби України з питань праці від 07.02.2018 №922/3/12-ДП-18;
12.2. Зобов`язано Державну службу України з питань праці повторно розглянути заяву від 22.01.2018 №521/07 про продовження ПАТ "Черкасиобленерго" строку дії дозволу №68.13.30 від 28.01.2013, в порядку встановленому чинним законодавством, із врахуванням висновків суду у цій справі.
12.3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
13. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що оскільки нещасний випадок у позивача стався не у зв`язку із виконанням робіт підвищеної небезпеки, зазначених саме у дозволі № 68.13.30 від 28.01.2013, тобто за відсутності порушення його умов, та за відсутності доказів недотримання позивачем вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт за яких стався нещасний випадок, тому підстави для відмови у продовженні строку дії дозволу, передбачені пунктом 15 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 у відповідача станом на час розгляду заяви позивача були відсутні.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
14. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та передати справу на новий розгляд.
15. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на помилковість висновків суду першої та апеляційної інстанції, оскільки відповідачем не було відмовлено у продовженні дії дозволу, а лише в рамках правового поля повідомлено позивача про необхідність надання додаткових документів відповідно до пункту 15 Порядку № 1107.
15.1. Крім того, скаржник посилається на те, що строк дії дозволу на виконання робіт або на експлуатацію машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки продовжується на підставі заяви роботодавця, поданої за формою згідно з додатком 5 Порядку №1107 та оригіналу дозволу лише у разі коли під час строку дії дозволу роботодавцем дотримано вимоги законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки, а також у разі відсутності аварій або нещасних випадків, пов`язаних з виробництвом, із смертельними або тяжкими наслідками. Скаржник зазначив, що в матеріалах судової справи міститься акт за формою Н-1 від 28.11.2016 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, із смертельним наслідком, що стався на підприємстві ПАТ "Черкасиобленерго" під час строку дії дозволу №68.13.30 від 28.01.2013, а тому строк дії вказаного дозволу можливо продовжити на підставі заяви, оригіналу дозволу та нового позитивного висновку експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки. При цьому заявник касаційної скарги зазначає, що нещасний випадок не повинен бути пов`язаний з експлуатацією устаткування підвищеної небезпеки на які видано дозвіл, а має братись до уваги лише наявність самого факту виникнення нещасного випадку.
16. Позивач у відзиві на касаційну скаргу вказує на її безпідставність та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції - без змін.
V. Джерела права й акти їх застосування
17. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
18. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
20. Законом України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року №2694-XII (далі - Закон № 2694-XII) визначені основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
21. Згідно з частиною третьою статті 21 Закону №2694-XII роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання.