ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2020 року
м. Київ
справа №820/7409/15
касаційне провадження №К/9901/8013/18
Верховний Суд у складі колегії суддів першої палати Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016 (судді: Жигилій С.П., Дюкарєва С.В., Перцова Т.С.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування рішення,
У С Т А Н О В И В:
ПАТ "Харківський підшипниковий завод" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому просило скасувати рішення СДПІ з обслуговування великих платників податків у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 16.04.2015 № 7/0000074600 про застосування штрафу в сумі 216226,90 грн та нарахування пені в сумі 153878,84 грн за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що не заперечує факту несвоєчасної сплати єдиного внеску, проте не згоден з періодом порушення. Порушення строків сплати єдиного внеску сталося внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача, оскільки позивач станом на 01.10.2014 мав переплату з авансового внеску з податку на прибуток підприємств і подав заяву про повернення надміру сплачених коштів у рахунок сплати заборгованості з єдиного внеску, проте відповідач у порушення вимог пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання позивачем заяви про повернення надміру сплачених коштів не підготував висновок про повернення цих коштів з бюджету. що позбавило позивача можливості спрямувати ці кошти на сплату недоїмки з єдиного внеску. Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску позивач оскаржив до суду, тому нарахування пені за період з 28.01.2015 по 31.03.2015 є протиправним.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 21.10.2015 адміністративний позов задовольнив. Скасував рішення СДПІ з обслуговування великих платників податків у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 16.04.2015 № 7/0000074600 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Стягнув з Державного бюджету України на користь ПАТ "Харківський підшипниковий завод" судовий збір у сумі 487,20 грн.
Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 28.01.2016 скасував постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2015 та відмовив у задоволенні позову.
ПАТ "Харківський підшипниковий завод" подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права: абзацу 2 частини тринадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", яким передбачено зупинення нарахування пені у разі оскарження вимоги про сплату недоїмки, проте не передбачено порядок поновлення нарахування пені. Тому, норма закону припускає неоднозначне трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, унаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції мав застосувати презумпцію правомірності рішень платника податку. Також скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права: частини третьої статті 2, статті 6, статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 26.02.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.
Верховний Суд ухвалою від 22.06.2020 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 23.06.2020.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.
Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.
ПАТ "Харківський підшипниковий завод" із серпня 2014 року не сплачувало єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Так, станом на 30.09.2014 у позивача була наявна недоїмка з єдиного внеску в сумі 5234673,52 грн, у зв`язку з чим відповідач виставив вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 02.10.2014 № Ю-96-25 в сумі 5234673,52 грн, у тому числі в сумі 4555531,35 грн за основним платежем, в сумі 537718,32 грн за штрафом та в сумі 141423,85 грн з пені.
Ця вимога не була оскаржена позивачем в адміністративному чи судовому порядках.
Позивач станом на 01.10.2014 мав переплату в сумі 9421115 грн за зобов`язанням зі сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств.
Позивач звернувся до СДПІ з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів з листом від 10.10.2014 №218/83-2-11, в якому просив на підставі підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17, пункту 87.1 статті 87, статті 43 Податкового кодексу України повернути зайво сплачені кошти з податку на прибуток підприємств у сумі 4175883,00 грн шляхом погашення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Відповідач у листі від 21.10.2014 № 9800/10/28-09-46-31 повідомив позивача про неможливість такого зарахування, оскільки відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Позивач звернувся до СДПІ з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів з листом від 10.10.2014 №219/83-2-11, в якому просив повернути зайво сплачені кошти з авансових внесків з податку на прибуток підприємств у сумі 4175883,00 грн на поточний рахунок позивача, зазначивши при цьому, що ці кошти будуть перераховані в оплату боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
СДПІ з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів у листі від 21.10.2014 № 9801/10/28-09-46-31 повідомила позивача про відправлення зазначеної інформації на адресу координаційно-моніторингового департаменту Міжрегіонального головного управління - Центрального офісу з обслуговування великих платників Міжрегіонального головного управління Міндоходів для прийняття рішення.
Оскільки у наступному періоді сума боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування збільшилася, СДПІ з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів виставила вимогу від 04.11.2014 № Ю-96-25 про сплату боргу (недоїмки) станом на 03.11.2014 в сумі 5063684,80 грн. До зазначеної вимоги контролюючий орган включив також заборгованість зі сплати єдиного внеску за серпень 2014 року в сумі 2399539,91 грн.
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в поверненні зайво сплачених авансових внесків з податку на прибуток підприємств в сумі 4175883,00 грн на поточний рахунок, зобов`язати надати висновок про повернення цих коштів та стягнути з Держбюджету України ці зайво сплачені кошти на поточний рахунок; визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в поверненні зайво сплачених авансових внесків з податку на прибуток підприємств в сумі 4175883,00 грн у рахунок сплати єдиного соціального внеску, зобов`язати відповідача здійснити зарахування зайво сплачених позивачем авансових внесків з податку на прибуток підприємств в цій сумі в рахунок сплати єдиного соціального внеску в сумі 4175883,00 грн; зобов`язати відповідача здійснити відповідні коригування в облікової картці особливого рахунку платника податків; скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 04.11.2014 № Ю 96-25.