ПОСТАНОВА
Іменем України
16 червня 2020 року
Київ
справа №803/790/15-а
касаційне провадження №К/9901/28685/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 (судді: Большакова О.О., Глушко І.В., Гуляк В.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" до Державної фіскальної служби України про скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
ТОВ "ТД Міжрегіональні ресурси" звернулося з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просило скасувати рішення від 09.09.2015 № 000351 про застосування на підставі абзацу п`ятнадцятого частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР фінансових санкцій в сумі 17000 грн за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.
Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що вся продукція, зазначена в акті перевірки, належить до імпортованої алкогольної продукції, що була попередньо ввезена на територію України іншими суб`єктами господарювання та була закуплена позивачем у офіційних імпортерів, тому наявність марок акцизного податку та правильність застосування ставок акцизного податку щодо цих алкогольних напоїв вже були перевірені під час їх ввезення на митну територію України. Позивач зберігав алкогольну продукцію з марками акцизного податку. Позиція контролюючого органу про те, що алкогольна продукція вважається немаркованою, оскільки в наявних на ній марках акцизного податку зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, яка не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, є неправильною. Так, відповідно до підпункту 222.2.2 пункту 222.2 статті 222 Податкового кодексу України ставка акцизного податку визначається не на день розливу імпортованої алкогольної продукції, а на день подання митної декларації, тому положення абзацу 4 пункту 226.9 статті 226 цього Кодексу можуть застосовуватися лише до алкогольної продукції, виробленої на митній території України.
Волинський окружний адміністративний суд постановою від 13.05.2015 у задоволенні адміністративного позову відмовив. Стягнув з позивача на користь Державного бюджетну України судовий збір в сумі 1644,30 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що маркування марками акцизного податку відбувається у процесі виробництва, тому сума сплаченого акцизного податку повинна відповідати сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу ставок. Алкогольні напої з марками, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, яка не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, відповідно до абзацу 4 пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України та пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251, вважаються такими, що немарковані. Відтак, позивач зберігав алкогольні напої без марок акцизного податку.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 09.06.2016 скасував постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13.05.2015 та задовольнив позов, визнав протиправним та скасував рішення Державної фіскальної служби України від 09.04.2015 № 000351 про застосування фінансових санкцій в сумі 17000 грн.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що для імпортованої алкогольної продукції визначено спеціальний порядок визначення ставки акцизного податку, яка визначається не на день розливу імпортованої алкогольної продукції, а на день подання митної декларації, тому положення абзацу 4 пункту 226.9 статті 226 цього Кодексу можуть застосовуватися лише до алкогольної продукції, виробленої на митній території України. Так, за правилом для всіх імпортованих підакцизних товарів, визначеним у пункт 216.4 статті 216 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення підакцизних товарів на митну територію України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання митним органом у визначених законодавством випадках. З огляду на підпункт 222.2.2 пункту 222.2 статті 222 Податкового кодексу України акцизний податок у разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України сплачується під час придбання марок акцизного податку, а остаточний розрахунок (доплата) здійснюється на день подання митної декларації. Тому, датою визначення ставки сплати акцизного податку з імпортованої маркованої алкогольної продукції є дата подання митної декларації до митного органу, а не дата розливу цієї продукції.
Державна фіскальна служба України подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права: підпункту 222.2.2 пункту 222.2 статті 222, абзацу 4 пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", статей 69, 70, 71, 76, 80, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 08.08.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.
Верховний Суд ухвалою від 15.06.2020 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 16.06.2020.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.
Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.
Відповідно до ліцензії від 06.07.2012 № 005358, виданої Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України, ТОВ "ТД Міжрегіональні ресурси" здійснює оптову торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), вітчизняного та імпортного виробництва.
На підставі наказу від 25.12.2014, направлень від 25.12.2014 № 58 та № 59 Головне управління ДФС у Рівненській області провело фактичну перевірку з питань дотримання вимог законодавства в сфері обігу алкогольних напоїв ТОВ "ТД Міжрегіональні ресурси" в місці зберігання оптових партій алкогольних напоїв за адресою: м. Рівне, вул. Млинівська, 20, про що склало акт від 26.11.2014 № 000019.
В акті перевірки контролюючий орган зазначив, що для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знаку, яка має відповідати сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Однак позивач зберігає алкогольну продукцію імпортного виробництва у кількості 21 пляшки в загальній сумі 2401,61 грн, маркованої марками акцизного податку, які на момент розливу алкогольної продукції не були виготовлені, а тому алкогольна продукція вважається немаркованою, зокрема:
ром "El Dorado White", місткістю 0,7 л., міцністю 37,5 % оборотів, дата розливу 11.10.2012, виробник "Demerara Distillers Europe B.V.", маркований МАП ААББ000166 07/14 18,514 грн, сума акцизного податку на дату розливу становила 12,041 грн;