ПОСТАНОВА
Іменем України
16 червня 2020 року
Київ
справа №812/796/15
адміністративне провадження №К/9901/27140/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16.09.2015 (суддя Басова Н.М.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 (головуючий суддя Василенко Л.А., судді: Жаботинська С.В., Ханова Р.Ф.) у справі №812/796/15 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Старобільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, третя особа - державний реєстратор реєстраційної служби Старобільського районного управління юстиції Луганської області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Старобільської об`єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Луганській області (далі - Старобільська ОДПІ), третя особа: державний реєстратор реєстраційної служби Старобільського районного управління юстиції Луганської області, в якому просив визнати неправомірними дії податкового органу про визнання помилковими відомостей державного реєстратора про внесення до ЄДР запису про "Внесення рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності" щодо ОСОБА_1 ; зобов`язати відповідача провести процедуру припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16.09.2015, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015, у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.01.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_1 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16.09.2015 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 у справі №812/796/15.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали справи №812/796/15 згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою суду від 15.06.2020 прийнято матеріали справи до провадження та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження на 16.06.2020.
В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, судами допущено неповне з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи. На думку позивача, постанова суду першої інстанції, яка залишена без змін, не ґрунтується на належних та допустимих доказах. Як вказує позивач, він є фізичною особою-підприємцем, у зв`язку з релігійними переконаннями у 2006 році відмовився від ідентифікаційного номеру фізичної особи-платника податків та інших обов`язкових платежів. Позивач вирішив припинити підприємницьку діяльність, звернувся до державного реєстратора з заявою про припинення підприємницької діяльності. Позивач посилається на те, що податковою інспекцією отримані відомості від державного реєстратора про внесення до ЄДР запису про "Внесення рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності", які визнані податковим органом помилковими через відсутність відомостей стосовно нього в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб. Вищевказані дії відповідача вважає неправомірними, оскільки вони порушують його права на припинення підприємницької діяльності, тому є такими, що порушують основоположні права громадянина та людини, що передбачені Конституцією України. Позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти у справі нову постанову, якою позов задовольнити.
Відповідач подав заперечення на касаційну скаргу, з яких слідує, що податковий орган не вважає касаційну скаргу обґрунтованою та зазначає, що позивач не пройшов процедуру відмови від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків за новим діючим законодавством, відповідно, відносно нього немає відомостей в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб. У запереченнях на касаційну скаргу просить суд залишити її без задоволення, а рішення суд попередніх інстанцій - без змін.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 зареєстрований Старобільською районною державною адміністрацією Луганської області 30.08.2001 як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом серія НОМЕР_1 .
Позивач з 28.09.2001 знаходиться на податковому обліку в Старобільській ОДПІ.
Відповідно до аркушу 7 паспорту позивача "Особливі відмітки" з 27.11.2006 має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
У травні 2014 року позивач звернувся до державного реєстратора з заявою про припинення підприємницької діяльності.
Листом від 02.06.2014 №4201/8/12-30-18 Старобільська ОДПІ повідомила позивача, що 30.05.2014 податковим органом отримано відомості від державного реєстратора про внесення до ЄДР запису про "Внесення рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності", які визнані відповідачем помилковими при автоматичному контролі через відсутність відомостей стосовно позивача в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб, у зв`язку з чим, запропоновано привести документи у відповідність до чинного законодавства.
23.07.2014 Реєстраційною службою Старобільського районного управління юстиції Луганської області направлено на адресу позивача повідомлення №02.4-3.1/1324 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, відповідно до якого 22.07.2014 року до ЄДР внесено запис №23770060004002276 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 .
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія НОМЕР_2 станом на 21.08.2014 відносно ОСОБА_1 22.07.2014 проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 . Крім того, зазначено про відсутність відомостей щодо дати скасування державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 .
Крім того, із спеціального витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, слідує, що станом на 08.12.2015 відносно ФОП ОСОБА_1 22.07.2014 проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 на підставі власного рішення останнього.
Листом від 28.07.2014 №5743/8/12-30-18 Старобільська ОДПІ повідомила позивача, що 23.07.2014 отримано відомості від державного реєстратора про внесення до ЄДР запису про "Державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням", які визнані податковим органом помилковими при автоматичному контролі через відсутність відомостей стосовно позивача в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб та запропоновано позивачу привести документи у відповідність до чинного законодавства.
ФОП ОСОБА_1, вважаючи дії податкового органу протиправними, звернувся з адміністративним позовом до суду, у якому просив:
визнати неправомірними дії Старобільскої ОДПІ про визнання помилковими відомостей державного реєстратора про внесення до ЄДР запису про "Внесення рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності" щодо ОСОБА_1 ;
зобов`язати Старобільську ОДПІ провести процедуру припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 .
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, посилався на те, що позивач не пройшов процедуру відмови від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків за новим діючим законодавством, відповідно відносно нього немає відомостей в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб. А тому Старобільська ОДПІ не може провести процедуру припинення підприємницької діяльності позивача без внесення цих відомостей в окремий реєстр Державного реєстру фізичних осіб.
Процедура внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера регулювалась Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов`язкових платежів, затвердженого спільним наказом ДПА України та МВС України від 19.10.2004 №602/1226.
Вказаний наказ втратив чинність відповідно до пункту 1 спільного наказу ДПА України та МВС України від 17.12.2010 №955/628 "Про втрату чинності спільних наказів Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 №602/1226 "Про затвердження Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов`язкових платежів".
Податковим кодексом України збережено право фізичних осіб - платників податків відмовитись від податкового номеру через релігійні переконання та альтернативну форму обліку таких платників. Разом із тим, вказано, що облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Зазначено, що для реалізації такого права необхідно особисто подати повідомлення про відповідну відмову до органу доходів і зборів за місцем свого проживання; при заповненні такого повідомлення використовуються дані паспорта громадянина України.