ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/9219/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Грузицька І. В.,
за участю представників:
позивача - Криворучко Т. В., Кузнецова К. С.,
відповідача - Родіна Т. М.,
третьої особи - Немирівської А. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 (судді: Пономаренко Є. Ю. - головуючий, Поляк О. І., Дідиченко М. А.) і рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2019 (суддя Князьков В. В.) у справі
за позовом Жванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області
до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Кабінет Міністрів України,
про визнання договору частково недійсним,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У липні 2019 року Жванецька сільська рада Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (далі - Жванецька сільська рада), яка є правонаступником Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (далі - Сокільська сільська рада) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України") про визнання частково недійсним договору від 11.03.2011 № 14/544/11 (далі - договір від 11.03.2011), укладеного між Сокільською сільською радою та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (далі - НАК "Нафтогаз України", наразі - АТ "НАК "Нафтогаз України") щодо фінансування добудови (будівництва) об`єкта газопостачання: "Підвідний газопровід високого тиску до сіл Острівчани, Руда, Цвіклівці, Сокіл, Слобідка Малиновецька, Малинівці, Бобшин, Гринчук, Ходорівці, Княгинин, Гаврилівці, Жванець, Брага, Ісаківці, Ластівці, Збруч Кам`янець-Подільського району Хмельницької області", у частині предмета договору, а саме щодо зобов`язання замовника "повернути грошові кошти, отримані від НАК "Нафтогаз України" на добудову (будівництво) об`єкта" (пункт 1.1 договору); у частині обов`язку замовника "протягом бюджетного року із дати закінчення фінансування добудови (будівництва) об`єкта повернути НАК "Нафтогаз України" шляхом перерахування коштів, отриманих від НАК "Нафтогаз України" на добудову (будівництво) об`єкта, відповідно до статті 7 Закону України "Про трубопровідний транспорт" або за рахунок субвенцій із державного бюджету" (пункт 2.3.13 договору), а також про визнання недійсними відповідних пунктів додаткової угоди від 05.06.2012 № 1 до договору від 11.03.2011 у частині взятих замовником зобов`язань із повернення грошових коштів, отриманих від НАК "Нафтогаз України" на добудову (будівництво) об`єкта газопостачання (пункти 2.3.15, 4.6 і 4.7).
В обґрунтування позовних вимог Жванецька сільська рада наголосила, що оспорювані умови спірного договору не відповідають вимогам чинного законодавства, а саме Бюджетного кодексу України, оскільки передбачають взяття Сокільською сільською радою (правонаступником якої є позивач) бюджетних зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань. Крім того, такі умови суперечать принципу належного урядування.
1.2. АТ "НАК "Нафтогаз України" у відзиві на позов проти його задоволення заперечило; акцентувало, що відповідач у повному обсязі виконав зобов`язання з фінансування об`єкта будівництва за договором від 11.03.2011 і має право на повернення сільською радою грошових коштів, перерахованих на будівництво об`єкта; відносини, що виникли між сторонами договору, є не бюджетними, а господарськими, заснованими на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників. Водночас відповідач наголосив на принципі правової визначеності та обов`язковості виконання судового рішення, звернувши увагу на рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.03.2017 у справі № 924/29/17, залишене в силі постановою Верховного Суду від 03.04.2018, згідно з яким із Сокільської сільської ради було стягнуто заборгованість за договором від 11.03.2011 (який є предметом спору у цій справі) на користь АТ "НАК "Нафтогаз України".
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020, позов задоволено частково. Визнано недійсними підпункт 2.3.15 пункту 2.3 і пункти 4.6, 4.7 додаткової угоди від 05.06.2012 № 1 до договору від 11.03.2011, укладеного між НАК "Нафтогаз України" та Сокільською сільською радою. У решті позову відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.
2.2. Аргументуючи судове рішення в частині задоволення позову, місцевий господарський суд виходив із того, що фінансування добудови (будівництва) підвідних газопроводів є обов`язком Держави, тому зміна нормативних умов у процесі реалізації проєкту, що стало наслідком покладення на Сокільську сільську раду обов`язку із відшкодування грошових коштів, витрачених на будівництво газопроводу, є порушенням принципу належного урядування.
Мотивуючи відмову у задоволенні позову про визнання недійсним пункту 1.1 спірного договору, суд виходив із того, що зміст цього пункту не суперечить чинному законодавству. Суд також визнав необґрунтованою вимогу позивача про визнання недійсним договору від 11.03.2011 у частині обов`язку замовника "протягом бюджетного року з дати закінчення фінансування добудови (будівництва) об`єкта повернути НАК "Нафтогаз України" шляхом перерахування коштів, отриманих від НАК "Нафтогаз України" на добудову (будівництво) об`єкта, відповідно до статті 7 Закону України "Про трубопровідний транспорт" або за рахунок субвенцій з державного бюджету" (пункт 2.3.13 договору в редакції, чинній до внесення змін згідно з додатковою угодою від 05.06.2012 № 1) та зазначив про відсутність підстав для визнання недійсним господарського зобов`язання у разі відсутності відповідних видатків державного бюджету.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї
3.1. АТ "НАК "Нафтогаз України", не погоджуючись із рішенням і постановою у справі, подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 та ухвалити нове рішення про відмову у позові повністю.
АТ "НАК "Нафтогаз України" у касаційній скарзі в обґрунтування підстав касаційного оскарження, зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно застосували правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 12.10.2018 у справі № 918/33/17, оскільки, на думку скаржника, фактичні обставини та суб`єктний склад сторін у справах № 918/33/17 і № 910/9219/19 є різними. Водночас скаржник наголошує на відсутності висновку Великої Палати Верховного Суду із відповідного питання та зазначає про наявність протилежної судової практики, а саме посилається на постанову Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 922/74/19. АТ "НАК "Нафтогаз України" акцентує на відсутності правових підстав для визнання частково недійсним спірного договору та безпідставності висновку судів про порушення прав та інтересів Жванецької об`єднаної територіальної громади, від імені якої діє позивач у справі; наголошує на чинності судового рішення у справі № 924/29/17 щодо стягнення із Сокільської сільської ради заборгованості за договором, який є предметом спору у справі № 910/9219/19. Отже, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального і процесуального права та ухвалили судові рішення без урахування дійсних обставин справи.
3.2. Від Жванецької сільської ради надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач акцентує необґрунтованість наведених у касаційній скарзі доводів і правомірність висновків господарських судів попередніх інстанцій, викладених в оскаржених судових рішеннях.
4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає про таке.
4.2. Як свідчать матеріали справи та установили суди, згідно з пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 № 1001-р "Про добудову підвідних газопроводів з високим рівнем будівельної готовності, які можуть бути введені в експлуатацію в 2009 році" (далі - розпорядження № 1001-р) погоджено пропозицію Міністерства палива та енергетики України (далі - Мінпаливенерго) та НАК "Нафтогаз України" щодо фінансування компанією робіт із добудови підвідних газопроводів з високим рівнем будівельної готовності, які можуть бути введені в експлуатацію в 2009 році, відповідно до затвердженого НАК "Нафтогаз України" переліку.
Згідно з пунктом 5 розпорядження № 1001-р доручено Мінпаливенерго, Міністерству економіки України, Фонду державного майна, НАК "Нафтогаз України" забезпечити передачу в установленому законом порядку зазначених газопроводів у державну власність і на баланс Дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України".
У подальшому згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2010 № 43 до розпорядження №1001-р внесено зміни в частині продовження строків будівництва газопроводів до 01.07.2010.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.09.2010 № 1881-р до розпорядження № 1001-р було внесено зміни та доповнення. Зокрема:
- погоджено пропозицію Мінпаливенерго та НАК "Нафтогаз України" щодо фінансування компанією робіт із добудови підвідних газопроводів відповідно до затвердженого НАК "Нафтогаз України" переліку (пункт 1);
- наголошено, що для забезпечення добудови газопроводів НАК "Нафтогаз України" укладає відповідні договори із замовниками їх будівництва на загальну суму фінансування, визначену фінансовим планом НАК "Нафтогаз України" (пункт 2);
- передбачено, що замовник будівництва газопроводів здійснює за державні кошти закупівлю товарів, робіт і послуг, пов`язаних із завершенням їх будівництва, згідно із законодавством (пункт 3);
- доручено Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним та Севастопольській міській держадміністраціям сприяти відведенню земельних ділянок для добудови газопроводів та підготовці необхідних дозвільних документів, а також введенню добудованих газопроводів в експлуатацію та передачі їх у державну власність (пункт 4);
- доручено Мінпаливенерго забезпечити передачу профінансованих за рахунок коштів НАК "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств об`єктів незавершеного будівництва газопроводів або їх часток у державну власність із подальшим введенням в установленому законодавством порядку цілісних об`єктів в експлуатацію (пункт 5);
- доручено Мінпаливенерго забезпечити контроль за обґрунтованістю та цільовим використанням коштів, виділених на добудову зазначених газопроводів (пункт 6);
- доручено Мінпаливенерго забезпечити включення до фінансових планів НАК "Нафтогаз України" видатків на добудову газопроводів відповідно до затвердженого компанією переліку (пункт 7).
На виконання розпорядження № 1001-р між НАК "Нафтогаз України" та Сокільською сільською радою - замовником 11.03.2011 укладено договір № 14/544/11, за змістом пункту 1 якого НАК "Нафтогаз України" фінансує добудову (будівництво) об`єкта газопостачання: "Підвідний газопровід високого тиску до сіл Острівчани, Руда, Цвіклівці, Сокіл, Слобідка Малиновецька, Малинівці, Бобшин, Гринчук, Ходорівці, Княгинин, Гаврилівці, Жванець, Брага, Ісаківці, Ластівці, Збруч Кам`янець-Подільського району Хмельницької області" (об`єкт), а замовник зобов`язується здійснити добудову (будівництво) об`єкта, забезпечити передачу його як цілісного об`єкта у державну власність та введення його в експлуатацію згідно з чинним законодавством України та умовами договору і повернути грошові кошти, отримані від НАК "Нафтогаз України" на добудову (будівництво) об`єкта.
Згідно з пунктом 2.1.1 договору НАК "Нафтогаз України" зобов`язалося за наявності фінансової можливості здійснити фінансування добудови (будівництва) об`єкта в обсягах, передбачених фінансовим планом НАК "Нафтогаз України" на відповідний період, згідно з додатком 1; фінансування здійснюється шляхом банківських переказів грошових коштів на рахунок замовника або іншими способами, що не суперечать чинному законодавству.
Замовник, у свою чергу, зобов`язався, зокрема, після завершення робіт із добудови (будівництва) об`єкта забезпечити виконання пункту 5 розпорядження № 1001-р, а саме: в обов`язковому порядку забезпечити прийняття у власність усіх часток незавершеного будівництва об`єкта, що будувалися відповідно до затвердженої проєктно-кошторисної документації на об`єкт, із подальшою їх передачею як цілісного об`єкта у державну власність та введенням в експлуатацію у термін, що не перевищує 60 (шістдесяти) календарних днів від дати виконання НАК "Нафтогаз України" зобов`язань за цим договором щодо фінансування добудови (будівництва) об`єкта (пункт 2.3.12 договору від 11.03.2011); протягом бюджетного року із дати закінчення фінансування НАК "Нафтогаз України" добудови (будівництва) об`єкта повернути цій компанії шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок НАК "Нафтогаз України" грошові кошти, отримані від цієї компанії на добудову (будівництво) об`єкта, відповідно до статті 7 Закону України "Про трубопровідний транспорт" або за рахунок субвенцій із державного бюджету (пункт 2.3.13 цього договору).
У пункті 3.1 зазначеного договору сторони погодили, що загальний обсяг фінансування за цим договором (ціна договору) становить 5 326 633,00 грн, у тому числі ПДВ - 20 %.
Вартість добудови визначається замовником на підставі проєктно-кошторисної документації, розробленої і затвердженої в установленому чинним законодавством порядку, та не може перевищувати вартості добудови, затвердженої згідно з переліком (пункт 3.2 договору від 11.03.2011).
У пункті 4.7 спірного договору зазначено, що замовник не несе відповідальності перед НАК "Нафтогаз України" за невиконання договору в разі відсутності субвенцій із державного бюджету.
Строк дії договору встановлено сторонами з дати його підписання представниками сторін і скріплення їх підписів печатками до повного повернення НАК "Нафтогаз України" суми грошових коштів, перерахованих компанією як фінансування добудови об`єкта згідно з договором (пункт 7.1 договору від 11.03.2011).
У подальшому 05.06.2012 між НАК "Нафтогаз України" та Сокільською сільською радою укладено додаткову угоду № 1 до договору від 11.03.2011, згідно з якою викладено його умови у новій редакції. Зокрема, за змістом пункту 2.3.15 договору замовник зобов`язаний протягом року, наступного за роком введення об`єкта в експлуатацію, повернути НАК "Нафтогаз України" шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок цієї компанії суму грошових коштів, отриманих від НАК "Нафтогаз України" на добудову об`єкта.
Згідно з пунктом 4.6 договору (у відповідній редакції) у разі невиконання пунктів 2.3.12, 2.3.13 договору або непідтвердження суми заборгованості замовника перед НАК "Нафтогаз України" у сумі здійсненого цією компанією фінансування, замовник протягом 10 (десяти) робочих днів з дати надходження письмової вимоги НАК "Нафтогаз України", повертає всю суму грошових коштів, отриманих від цієї компанії згідно з договором.
Водночас у пункті 4.7 договору в новій редакції визначено, що невиконання замовником вимог пункту 2.3.15 договору через відсутність бюджетного фінансування у зв`язку із відхиленням Кабінетом Міністрів України пропозицій щодо включення до державного бюджету видатків на погашення заборгованості замовника перед НАК "Нафтогаз України" не може бути підставою для нарахування цією компанією пені та штрафів і звернення до суду, проте не позбавляє замовника обов`язку повернути НАК "Нафтогаз України" кошти, отримані згідно з договором.
На виконання умов спірного договору Сокільська сільська рада отримала від НАК "Нафтогаз України" грошові кошти на фінансування будівництва об`єкта газопостачання, вчинила дії із добудови об`єкта газопостачання та отримала декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, яку зареєстровано Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області 03.10.2012 за № ХМ14312180465; майно передано у державну власність.
Під час вирішення спору господарські суди попередніх інстанцій також установили, що згідно з рішенням Господарського суду Хмельницької області від 28.03.2017 у справі № 924/29/17 стягнуто із Сокільської сільської ради на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 5 305 328,00 грн основного боргу, 464 433,63 грн - 3 % річних, 5 246 139,51 грн інфляційних витрат у зв`язку із неналежним виконанням радою умов договору від 11.03.2011 у частині повернення позивачеві грошових коштів, отриманих на добудову об`єкта газопостачання. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 зазначене рішення місцевого господарського суду у справі № 924/29/17 скасовано, прийнято нове рішення про відмову в позові, однак згідно з постановою Верховного Суду від 12.10.2018 цю постанову апеляційного господарського суду скасовано, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.03.2017 у справі № 924/29/17 залишено в силі.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 № 924-р "Про затвердження плану формування територій громад Хмельницької області" затверджено перспективний план формування територіальних громад Хмельницької області, відповідно до якого Сокільська територіальна громада увійшла до складу Жванецької територіальної громади.