ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2020 року
м. Київ
справа № 284/53/16-к
провадження № 51-1815км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Макаровець А.М.,
суддів Короля В.В., Маринича В.К.,
за участю:
секретаря судового засідання Демчука П.О.,
прокурора Піх Ю.Г.,
захисника Римлянського С.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015060250000163, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Червеневе Мукачівського району Закарпатської області, жительки АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок Житомирського апеляційного суду від 6 листопада 2019 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 4 вересня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 6410,37 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 100 000 грн - моральної шкоди.
Житомирський апеляційний суд 6 листопада2019 року скасував вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання і ухвалив новий вирок, яким визнав ОСОБА_1 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК, та призначив їй покарання за цим законом у виді позбавлення волі на строк 5 років.
ОСОБА_1 визнано винуватою у тому, що вона 20 вересня 2015 року близько 23:00, перебуваючи у будинку за місцем свого проживання у смт Народичі, на ґрунті неприязних відносин під час сварки з ОСОБА_2, який лежав на ліжку, облила його з пляшки рідиною із запахом бензину і підпалила цю рідину. Внаслідок таких дій ОСОБА_1 потерпілий ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді опіків, завданих полум`ям, грудної клітки на передній та задній поверхнях, передньої черевної стінки, поперекової ділянки, лівого плеча, лівої сідниці, обох стегон площею 42 % (14 %), які ускладнилися розвитком опікової хвороби.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та її особі через суворість, просить скасувати вирок Житомирського апеляційного суду щодо неї та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх доводів указує на те, що:
- під час попереднього апеляційного розгляду апеляційний суд ухвалою від 26 грудня 2017 року залишив вирок без зміни, цю ухвалу скасовано постановою Верховного Суду від 21 травня 2019 року;
- оскільки прокурором вирок суду першої інстанції не оскаржувався та Верховним Судом не скасовувався, то він підлягав виконанню у встановленому законом порядку;
- ухвалою Народницького районного суду Житомирської області від 3 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звільнено від покарання,призначеного за вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 4 вересня 2017 року, у зв`язку із закінченням іспитового строку та виконанням покладених обов`язків, ця ухвала не оскаржена й набрала законної сили, тому вона, ОСОБА_1, є особою, яка повністю звільнена від покарання за ч. 1 ст. 121 КК;
- суд апеляційної інстанції при новому апеляційному розгляді проігнорував вказану ухвалу про звільнення ОСОБА_1 від покарання та її клопотання про залишення апеляційної скарги прокурора без розгляду на підставах фактичного відбуття покарання обвинуваченою і скасував вирок, призначивши обвинуваченій покарання, яке слід відбувати реально;
- суд апеляційної інстанції не вказав у вироку законних підстав, перелік яких закріплений в ст. 409 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), з яких він скасував вирок суду першої інстанції, а також порушив вимоги статей 370, 374 КПК щодо законності, обґрунтованості, вмотивованості судового рішення та змісту вироку;
- суд апеляційної інстанції не врахував відсутності обтяжуючих обставин та наявності обставин, які пом`якшують покарання: активного сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного аморальними діями потерпілого, а також особи засудженої, яка вперше притягується до кримінальні відповідальності, виключно позитивно характеризується за місцем проживання, офіційно не працює, розлучена, на момент скоєння злочину мала на утриманні неповнолітню дитину, має незадовільний стан здоров`я, є особою з інвалідністю, проживає на радіоактивно забрудненій території та є постраждалою від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Позиції учасників судового провадження
Від учасників провадження заперечень на касаційну скаргу не надходило.
У судовому засіданні:
- захисник підтримав касаційну скаргу;
- прокурор просила залишити вирок без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Мотиви Суду
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1, юридично-правова кваліфікація її дій за ч. 1 ст. 121 КК та правильність вирішення цивільного позову в касаційній скарзі не оскаржуються.
Доводи засудженої щодо істотного порушення судом вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та її особі через суворість Суд, ураховуючи надані матеріали кримінального провадження, не може взяти до уваги як обґрунтовані з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання.
Згідно з положеннями, передбаченими п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК, у разі визнання особи винуватою мотивувальна частина вироку має містити, зокрема, мотиви неврахування окремих доказів, обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання, мотиви призначення покарання.
Відповідно до положень статей 370 КПК судоверішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.