Постанова
Іменем України
22 червня 2020 року
м. Київ
справа № 487/5830/16-ц
провадження № 61-44386св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго",
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1, правонаступником якої є ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 травня 2018 року у складі судді: Павлової Ж. П., та постанову апеляційного суду Миколаївської області від 16 серпня 2018 року у складі суддів: Данилової О. О., Коломієць В. В., Шаманської Н. О.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ПАТ "Миколаївобленерго" звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електроенергії.
Первісний позов обґрунтований тим, що 29 березня 2016 року в квартирі АДРЕСА_1 , в якій споживачем електроенергії є ОСОБА_1, виявлено порушення Правил користування електричною енергією для населення, а саме самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів та електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, прихованою електропроводкою з порушенням схеми обліку, що неможливо виявити під час проведення контрольного огляду приладу обліку. 11 травня 2016 року комісією філії ПАТ "Миколаївобленерго" м. Миколаєва Центрального округу розрахована вартість необлікованої електроенергії за три роки, що складає 25 886,90 грн., які порушник зобов`язаний виплатити енергопостачальнику.
ПАТ "Миколаївобленерго" просило стягнути з ОСОБА_1 вартість необлікованої електроенергії за три роки, що складає 25 886,90 грн.
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася із зустрічним позовом до ПАТ "Миколаївобленерго" про зобов`язання вчинити дії.
Зустрічний позов мотивований тим, відповідно до положення пункту 3.5 Методики у разі виявлення у споживача порушення, зокрема зазначеного у пункті 6 пункту 3.1 Методики, добовий обсяг споживача електричної енергії через проводи, якими здійснене самовільне підключення або підключення поза приладом обліку визначається за формулою (2.7) Методики, що також підтверджується листом Національної комісії РЕКП від 13 грудня 2016 року №6576/20.3/9.16.
ОСОБА_1 просила провести розрахунок за недовраховану електроенергію за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 травня 2018 року позовні вимоги ПАТ "Миколаївобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за недовраховану електроенергію задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ "Миколаївобленерго" 6 512,43, що становить суму боргу за невраховану електроенергію та 1 378 грн судового збору.
В задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ "Миколаївобленерго" про зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що аскільки Акт не містить інформації, що для виявлення порушення представники енергопостачальника використовували спеціальні технічні засоби та/або здійснювали частковий демонтаж будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів, тому представники енергопостачальника мали можливість виявити вказане в Акті порушення під час проведення контрольного огляду приладу обліку. Тому суд першої інстанції вважав, що період, за який має здійснюватися розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на підставі Акта, має визначатися відповідно до вимог абзацу третього підпункту "а" пункту 3.3 Методики, а саме: з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення. Таким чином заборгованість відповідача за період з 01.10.2016 року по березень 2017 року (включно) складає 6 512,43 грн, яка підлягає стягненню із відповідача на користь ПАТ "Миколаївобленерго". Таким чином позовні вимоги ПАТ "Миколаївобленерго" підлягають частковому задоволенню, а зустрічна позовна заява відповідача задоволенню не підлягає.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Миколаївської області від 16 серпня 2018 року рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 травня 2018 року змінено в частині розміру стягнення вартості не облікованої електроенергії та судових витрат.
Збільшено стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Миколаївобленерго" з 6 512,43 грн до 25 886,90 грн вартості необлікованої електроенергії та судових витрат з 1 378,00 грн до 3 445,00 грн. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що безоблікова проводка облаштована у розподільчому щиті, що знаходиться на сходовій клітині під`їзду, вона проходить через стіну під`їзду та квартири, "безоблікова розетка" влаштована у приміщенні кухні. Таке порушення передбачено підпунктом 6 пункту 3.1 Методики, як самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника. Факт порушення, безоблікове споживання електроенергії, спосіб облаштування безоблікової проводки не заперечувала і відповідачка, діючи через представника. З відеофіксації встановлення факту порушення 29 березня 2016 року, доданої до акту та дослідженої судом апеляційної інстанції (а. с. 141) також вбачається, що факт облаштування скритої проводки було встановлено на дообліковому автоматі вводу (розподільчий щит), що розташований на сходовій клітині, тоді як прилад обліку знаходиться в квартирі відповідачки. Порушення було встановлено шляхом виявлення електричної напруги в розетці приміщення кухні після відключення приладу обліку. З фотознімку приладу обліку будь-яких порушень приладу обліку не вбачається (а. с. 139). На підставі досліджених доказів, колегія суддів вважала доведеним, що встановлення факту самовільного підключення електропроводки (електроустановок, струмоприймачів) до електромереж з порушенням схеми електропостачання не можливо виявити під час проведення контрольного огляду приладу обліку (знятті показань). Тому при розрахунку вартості спожитої, але не врахованої електроенергії, має застосовуватись дата останньої технічної перевірки (допуск електроустановки споживача в експлуатацію), але не більше ніж за три роки. Відомості про проведення технічної перевірки в квартирі відповідачки протягом останніх трьох років в особистому рахунку відсутні (а. с. 19 - 20). Тому розрахунок вартості необлікованої електроенергії, визначений комісією енергопостачальника протоколом № 3966 від 11 травня 2016 року (а .с. 5,6), а саме 25 886,90 грн відповідає матеріалам справи та вимогам підпункту "а" пункту 3.3 Методики.
Колегія суддів не прийняла до уваги доводи зустрічного позову ОСОБА_1 про невірне визначення кількості днів, які враховуються у розрахунку, з посиланням на відповідь НКРЕКП від 13 грудня 2016 року (а. с. 36-38). Висновки про необхідність проведення перерахунку (за шість календарних місяців) ґрунтується лише на відсутності в Акті про порушення від 29 березня 2016 року відомостей про використання представниками енергопостачальника спеціальних технічних засобів або проведення демонтажу конструкцій для виявлення порушення. Проте, виходячи зі змісту положень підпункту "а" пункту 3.3 Методики, колегія суддів вважала, що можливість або неможливість виявлення порушень при контрольному огляді приладу обліку залежить не тільки від використання спеціальних технічних засобів або необхідності демонтажу будівельних конструкцій. Тому суд першої інстанції, пославшись лише на відповідь НКРЕКП, не дослідив інші надані позивачем докази, не дав їм оцінку в сукупності, не спростував доводи позивача про неможливість встановлення порушення при контрольному огляді приладу.
Аргументи учасників справи
У вересні 2018 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу в якій просив оскаржені рішення скасувати та передати справу до суду першої інстанції на новий розгляд. При цьому, посилався на те, що суди неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що у разі виявлення у споживача порушення, зокрема, зазначеного у підпункті 6 цього пункту, ця Методика застосовується за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі. В додатку до Акта "Схема електропостачання споживача" щодо місця самовільного підключення вказано: "ноль взят с щита; фаза от доучетного автомата брошена на квартирний автомат". Таким чином, представниками енергопостачальника місце самовільного підключення було виявлено. Період, за який має здійснюватися розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на підставі акта повинен визначатися відповідно до вимог абзацу третього підпункту "а" пункту 3.3 Методики, а саме: з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення. Факт порушення відповідачем методики при здійснені розрахунку спричинених збитків, в частині застосування періоду з 29 березня 2013 року по 29 березня 2016 року, підтверджується письмовою відповіддю Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних від 13 грудня 2016 року № 6576/20.3/9¬16, яка була надіслана після розгляду скарги на дії відповідача. Зазначеним листом НКРЕКП було зобов`язано ПАТ "Миколаївобленерго" привести розрахунок збитків, проведений на підставі акту перевірки № М-9049, у відповідність до вимог методики. Однак не зважаючи на це, апеляційний суд безпідставно збільшив суму збитків, обрахував її виходячи з трьох останніх років. При цьому, не будучи експертом та спеціалістом у галузі електрики та електроприладів, посилаючись лише на припущення щодо прихованості порушення, безпідставно прийшов до висновку щодо застосування пункту методики для нарахування збитків при прихованому порушені, за три останні роки.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі відкрито касаційне провадження та відмовлено задоволенні заяви ОСОБА_2 про зупинення виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 травня 2018 року та постанови апеляційного суду Миколаївської області від 16 серпня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2018 року касаційне провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2020 року касаційне провадження у справі поновлено та залучено до участі у справі ОСОБА_2 як правонаступника ОСОБА_1 .
У пункті 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.