ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2020 року
м. Київ
справа № 520/1545/19
адміністративне провадження № К/9901/9991/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 520/1545/19
за позовом Громадської організації "Харківський антикорупційний центр", ОСОБА_1 до виконавчого комітету Харківської міської ради, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору: Комунальне підприємство "Тролейбусне депо №2" Комунальне підприємство "Тролейбусне депо №3", Комунальне підприємство "Жовтневе трамвайне депо", "Салтівське трамвайне депо" про скасування рішення,
за касаційною скаргою виконавчого комітету Харківської міської ради на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року (прийняту одноособово головуючим суддею Шляховою О.М.), на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Ральченка І.М., суддів: Бершова Г.Є., Катунова В.В.)
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
1. У лютому 2019 року Громадська організація "Харківський антикорупційний центр" (далі - ГО "Харківський антикорупційний центр"), ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулись до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Харківської міської ради (далі - відповідач), треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору: Комунальне підприємство "Тролейбусне депо №2" Комунальне підприємство "Тролейбусне депо №3", Комунальне підприємство "Жовтневе трамвайне депо", "Салтівське трамвайне депо". В даному позові позивачі просили визнати протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 06 лютого 2019 року №72 "Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів і багажу міським електричним транспортом (трамваєм та тролейбусом)" (далі - Рішення №72).
2. Разом із позовною заявою від ГО "Харківський антикорупційний центр" надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, в якій заявник просить забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 06 лютого 2019 року №72 "Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів і багажу міським електричним транспортом (трамваєм та тролейбусом)" до набрання законної сили рішення у цій адміністративній справі.
2.2 Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що підписання оскаржуваного рішення відбулось із порушеннями вимог чинного законодавства та суперечить приписам статті 19 Конституції України та положенням статей 42, 50, 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", що свідчить про його очевидну протиправність. А тому, існують очевидні ознаки протиправності оскаржуваного рішення та наявність загрози заподіяння шкоди правам як позивачів, так і необмеженого кола фізичних осіб, які користуються міським електричним транспортом у м. Харкові, оскільки на підставі оскаржуваного рішення з 07 лютого 2019 року вартість проїзду у тролейбусах та трамваях міста Харків збільшилась на 50% - з 4 грн. до 6 грн.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
3. 06 лютого 2019 року виконавчим комітетом Харківської міської ради Харківської області було прийнято рішення №72 "Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів і багажу міським електричним транспортом (трамваєм та тролейбусом)", яким встановлено тарифи на послуги з перевезення пасажирів і багажу міським електричним транспортом (тролейбусом), які надають комунальні підприємства "Тролейбусне депо №2", "Тролейбусне депо №3", у розмірі 6,00 грн. за разове перевезення одного пасажира або одного місця багажу; тарифи на послуги з перевезення пасажирів і багажу міським електричним транспортом (трамваєм), які надають комунальні підприємства "Жовтневе трамвайне депо", "Салтівське трамвайне депо", у розмірі 6,00 грн. за разове перевезення одного пасажира або одного місця багажу.
4. Не погоджуючись із вказаним рішенням, ГО "Харківський антикорупційний центр" оскаржила його до суду, разом з позовом подано заяву про забезпечення позову.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року, заяву про забезпечення позову задоволено. Забезпечено адміністративний позов у справі №520/1545/19, шляхом зупинення дії рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 06 лютого 2019 року №72 "Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів і багажу міським електричним транспортом (трамваєм та тролейбусом)" - до прийняття судом рішення по суті у даній адміністративній справі.
6. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, забезпечуючи позов, дійшов висновку про наявність загрози спричинення шкоди правам як самих позивачів, так і необмеженого кола громадян, які користуються громадським міським електричним транспортом (трамваєм та тролейбусом) у м. Харкові. Така шкода буде спричинена тим, що споживачі послуг за перевезення пасажирів будуть оплачувати тарифи за перевезення, розмір і складові яких не пройшли необхідних процедур розробки, обговорення, аналізу їх змісту та впливу, що передбачені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Також судами було враховано, що діючим законодавством не передбачено і механізму повернення сплачених користувачами громадського міського електричного транспорту (трамваю та тролейбусу) коштів, у разі, якщо судом рішення виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 06 лютого 2019 року №72 буде визнано нечинним, оскільки сплачені таким чином кошти буде вкрай складно чи й неможливо компенсувати.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ ТА ВІДЗИВІВ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
7. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, виконавчий комітет Харківської міської ради звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі № 520/1545/19.
8. У касаційній скарзі зазначено, що заявник не довів, які саме його права та інтереси як юридичної особи порушені внаслідок прийняття оскаржуваного рішення. На думку представника виконавчого комітету Харківської міської ради, позивач повинен обґрунтовувати.
9. В касаційній скарзі наголошено, що, зупиняючи дію оскаржуваного рішення, суди не врахували те, що відповідно до інформації Департаменту інфраструктури Харківської міської ради станом на 01 січня 2019 року перевезення пасажирів міським наземним електротранспортом складає 45,6% від загального обсягу пасажиро перевезень в м. Харкові. Збитки, нанесені позивачу у вигляді переплаченого ним проїзду у сумі 2 грн. не є співмірними збиткам, які будуть нанесені підприємствам, що здійснюють транспортні перевезення пасажирів міським транспортом у м. Харкові у разі зупинення оскаржуваного рішення виконавчого комітету міської ради.
10. Представник відповідача зазначив, що не погоджується із висновком щодо відсутності механізму повернення коштів, надмірно сплачених при отриманні послуг з користування міським електричним транспортом, оскільки механізм повернення коштів передбачений статтею 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
11. ГО "Харківський антикорупційний центр" подано відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому заявник просив оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
12. Позивач вказав на порушення норм процесуального права при відкритті даного касаційного провадження, оскільки, відповідно до частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; в редакції на момент відкриття касаційного провадження) ухала суду першої інстанції про забезпечення позову та ухвалені за результатом їх перегляду судові рішення судів апеляційної інстанції, не підлягають касаційному оскарженню.
13. У відзиві зазначено, що посилання відповідача на статтю 1212 ЦК України як на механізм повернення коштів, не може бути застосований, оскільки замість оприлюднення дієвого механізму повернення надмірно сплачених пасажиром коштів за проїзд, відповідач пропонує необмеженому колу осіб - пасажирів електричного транспорту, звертатись до суду з позовами про повернення цих коштів на підставі статті 1212 ЦК України. Звернення за судовим захистом своїх прав є виключно правом особи, загальним способом захисту прав особи і тому не може вважатися окремим механізмом повернення коштів.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
14. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Статтею 150 КАС України (в редакції на момент подання до суду заяви про забезпечення позову) визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
16. Згідно зі статтею 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Не допускається забезпечення позову шляхом:
1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та встановлення для них заборони або обов`язку вчиняти певні дії;
2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов`язку вчиняти певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку;
3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків;
4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов`язку вчиняти певні дії;