ПОСТАНОВА
Іменем України
25 червня 2020 року
Київ
справа №826/117/17
касаційне провадження №К/9901/38563/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.06.2017 (головуючий суддя: Аблов Є.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 (головуючий суддя: Парінов А.Б., судді: Беспалов О.О., Грибан І.О.) у справі №826/117/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компас" до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Київська міська рада, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій та зобовʼязання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компас" (далі - ТОВ "Компас" або позивач) звернулося до суду з позовом до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач), треті особи: Київська міська рада, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просило:
визнати протиправними дії відповідача з видачі ТОВ "Компас" довідки №Ю-16192/2015 від 11.11.2015 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки по вул. Кіквідзе 15-А у м. Києві площею 675, 53 кв.м. в сумі 3 808 049, 04 грн;
зобовʼязати відповідача видати ТОВ "Компас" довідку про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки по вул. Кіквідзе 15-А у м. Києві площею 675, 53 кв.м., розрахований з урахуванням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки 0,5 встановленого для земель, відведених під будівництво.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на протиправність дій відповідача щодо застосування при обчисленні нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на якій у нього знаходяться нежитлові приміщення, коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки - 2,5, як для земель комерційного призначення, оскільки обʼєкти, що розміщені на ній перебувають у аварійному стані та відповідно не приносять жодного прибутку, що є основним критерієм для визначення вказаного функціонального призначення земельної ділянки. Позивач стверджує, що тривалий час ним вживаються дії з оформлення земельної ділянки в оренду з метою приведення обʼєктів нерухомості до належного технічного стану, а отже при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки необхідно застосовувати коефіцієнт (далі - Кф) з розрахунку 0,5 (категорія земель за функцією використання - інші землі: землі, зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.06.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017, адміністративний позов задоволено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що нежитлові обʼєкти, які знаходяться на земельній ділянці, не використовуються позивачем у цілях ведення власної господарської діяльності підприємства з метою отримання прибутку, оскільки потребують ремонту, а отже при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідачем протиправно застосовано коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки з розрахунку 2,5 (землі комерційного використання). Суди попередніх інстанцій констатували, що для використання будівель у власній господарській діяльності ТОВ "Компас" необхідно здійснити капітальний ремонт або реконструкцію чи нове будівництво, що можливо лише за наявності договору оренди земельної ділянки, укладеного з Київською міською радою або за наявності права власності на земельну ділянку. Також суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що позивачем вчиняються дії по оформленню права оренди земельною ділянкою у встановлений законодавством спосіб. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що застосуванню підлягає коефіцієнт функціонального призначення 0,5, встановлений для земель, відведених під майбутнє будівництво.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судами норм матеріального права просить суд касаційної інстанції скасувати зазначені судові рішення і ухвалити нове, про відмову у задоволенні позову. Касаційна скарга обґрунтована неповним зʼясуванням судами попередніх інстанцій обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. Скаржник наполягає, що ним правильно застосовано до спірної земельної ділянки значення коефіцієнта функціонального призначення, як до земель комерційного використання (землі підприємств, що здійснюють операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам), тобто з розрахунку - 2,5, а не із застосуванням коефіцієнта - 0,5, як для земель, відведених під майбутнє будівництво. Такі доводи ґрунтуються на тому, що основним видом діяльності позивача за КВЕД є надання в оренду і експлуатацію власного чи орендованого майна, що за функцією використання віднесено до земель комерційного використання, а відведення в установленому законодавством порядку земельної ділянки під майбутнє будівництво позивачем не доведено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.11.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У березні 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
В порядку статті 31 КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 14.06.2019 визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 24.06.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
Від позивача на адресу Верховного Суду надійшли письмові заперечення, в яких останній з посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просить суд залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Інші учасники справи правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися.
Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України зʼясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно інформації, зазначеній у реєстраційному посвідченні №011092 від 15.09.2005, позивачу на праві приватної власності належать нежилі приміщення № 1:7, 9:13 (групи приміщень № 1) літера Б, загальною площею 354, 2 кв. м., за адресою: місто Київ, вулиця Кіквідзе, 15 "А" (записано в реєстраційну книгу № 119П-82 за реєстровим № 7391-П).
Згідно із висновком від 11.05.2005, складеним ВАТ "Київпроект" за результатами обстеження технічного стану будівлі по вул. Кіквідзе, 15-а в м. Києві, належні на праві власності приміщення не придатні до експлуатації, зокрема, в будівлі повністю відсутні системи електро-, водо-, тепло-, газопостачання та водовідведення.
ТОВ "Компас" звернулося до відповідача із заявою від 15.10.2015 № 5/10-15 щодо здійснення відповідно до показників, затверджених рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23, розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки розташованої під придбаною будівлею площею 354,2 кв.м, за адресою: місто Київ, вулиця Кіквідзе 15-А (код/кадастровий номер 82:138:0195). До вказаної заяви було додано наступні документи: довідку з ЄДРПОУ АА №632458; реєстраційне посвідчення №011092 від 15.09.2005, видане Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обʼєкти нерухомого майна; технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування ТОВ "Компас".
На вимогу ТОВ "Компас" відповідач здійснив розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки та видав довідку від 10.11.2015 №Ю-16192/2015. Під час здійснення розрахунку відповідач використав коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки 2,5 - землі комерційного використання.
Вважаючи, що розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки має бути проведений із застосуванням функціонального використання земельної ділянки 0,5 (землі відведені під майбутнє будівництво), позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.
Згідно положень статті 201 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.
Статтею 5 Закону України від 11.12.2003 №1378-IV "Про оцінку земель" (далі - Закон №1378-IV) визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Згідно із положеннями статті 12 цього Закону нормативно-методичне регулювання оцінки земель здійснюється у відповідних нормативно-правових актах, що встановлюють порядок проведення оцінки земель, організації і виконання землеоціночних робіт, склад і зміст технічної документації та звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, вимоги до них, порядок їх виконання.
Нормативно-правові акти з проведення оцінки земель, які розробляються з урахуванням вимог положень національних стандартів, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 затверджено Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, п. 2 якої доручено Державному комітетові по земельних ресурсах разом з Міністерством сільського господарства і продовольства, Державним комітетом у справах містобудування і архітектури, Українською академією аграрних наук у місячний термін затвердити Порядок грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.
На виконання вимог постанови Уряду, наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2016 №18/15/21/11 (зареєстрований в Мінюсті 05.04.2016 за №388/12262) затверджений Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (далі - Порядок №18/15/21/11; в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Цей Порядок регламентує механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення та населених пунктів (п.1.2 Порядку №18/15/21/11).
Так, вказаним нормативним документом визначено наступні категорії земель за функцією використання: землі житлової забудови; землі промисловості; землі досліджень та розробок; землі гірничої промисловості і гірничих розробок; землі комерційного використання; землі громадського призначення; землі транспорту, звʼязку; землі технічної інфраструктури; інші землі; землі змішаного використання.
Між тим, відповідно до статті 19 ЗК землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, звʼязку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Таким чином, поділ земель за вказаними нормативними актами передбачено за функцією використання та за цільовим призначенням, які не є тотожними.
Відповідно до пункту 1.4 Порядку №18/15/21/11 базою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрішньогосподарського землевпорядкування, а земель населених пунктів - їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території, матеріали інвентаризації земель населених пунктів, проекти забудови та розподілу території населених пунктів, місцеві правила забудови.
Пунктами 3.1 - 3.3 цього Порядку визначено, що в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.
Населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах. Нормативна грошова оцінка населених пунктів для всіх категорій земель та земельних ділянок (за винятком сільськогосподарських угідь) визначається
за формулою: де
В х Нп
Цн = ________ х Кф х Км,
Нк
Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях);
В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях);
Нп - норма прибутку (6 %);
Нк - норма капіталізації (3 %);
Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо);
Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.