ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2020 року
м. Київ
справа № 2а-11376/10/1370
адміністративне провадження № К/9901/33659/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 2а-11376/10/1370
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Львівської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Львівської митниці Державної фіскальної служби на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя: Гавдик З.В., судді: Клименко О.М., Ланкевич А.З.,) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя: Кушнерик М.П., судді: Мікула О.І., Качмар В.Я.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивач звернувся до суду з заявою про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки виконання судового рішення у адміністративній справі № 2а-11376/10/1370 за його ж адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Львівської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
1.1. В указаній заяві позивач просив:
стягнути з відповідача за час затримки виконання судового рішення за період з 21 квітня 2011 року по 11 жовтня 2011 року (118 днів вимушеного прогулу) невиплачений середньомісячний заробіток на загальну суму 19552,60 грн з розрахунку 165,70 грн середньоденної заробітної плати та 3645,40 грн за один місяць.
1.2. Вимоги обґрунтовані тим, що постанова Львівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року в частині стягнення на його користь середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 25 листопада 2010 року по 20 квітня 2011 року виконана у повному обсязі. Однак, лише 11 жовтня 2011 року, наказом Державної митної служби України № 2255-к позивач поновлений на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста "Мостиська" Львівської митниці з 25 листопада 2010 року. Проте, за період з 21 квітня 2011 року по 11 жовтня 2011 року середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі йому не виплачений.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2.1. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року, заяву позивача задоволено частково.
2.2. Стягнуто з Львівської митниці Державної фіскальної служби на користь ОСОБА_1 19386,90 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 21 квітня 2011 року по 10 жовтня 2011року.
2.3. Задовольняючи цю заяву, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що статтею 236 Кодексу законів про працю України встановлено, що у разі затримки власником чи уповноваженим ним органом виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника суд приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час затримки.
ІІІ. Касаційне оскарження
3. Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Львівська митниця Державної фіскальної служби звернулася з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви позивача.
3.1. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що суди безпідставно не звернули увагу на те, що вини Львівської Митниці Державної фіскальної служби у невиконанні судового рішення немає. Це судове рішення виконано в повному обсязі.
3.2. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, за змістом якого висловив незгоду з викладеними відповідачем в скарзі доводами та повідомив свою думку про правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо вирішення питання наявності чи відсутності підстав для задоволення його заяви, просив судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
4. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року, у справі № 2а-11376/10/1370 позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Львівської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено повністю.
4.1. Визнано протиправним і скасовано наказ Державної митної служби України № 2189-к від 24 листопада 2010 року "По особовому складу митних органів" в частині припинення перебування на державній службі ОСОБА_1 з 25 листопада 2010 року.
4.2. Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста "Мостиська" Львівської митниці з 25 листопада 2010 року.
4.3. Стягнуто з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25 листопада 2010 року по 20 квітня 2011 року в сумі 16901,40 гривень.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2016 року, касаційну скаргу Львівської митниці відхилено, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2012 року у цій справі залишено без змін.
6. 11 жовтня 2011 року Державною митною службою України видано наказ № 2255-к "По особовому складу митних органів", яким на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року у справі № 2а-11376/10/1370 скасовано наказ Державної митної служби України від 24 листопада 2010 року № 2198-к в частині припинення перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1 головного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста "Мостиська" Львівської митниці та поновлено ОСОБА_1 на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста "Мостиська" Львівської митниці з 25 листопада 2010 року.
7. Оскільки рішення суду про поновлення його на роботі не виконувалось відповідачем в період з 21 квітня 2011 року по 10 жовтня 2011 року, а позивач вважає наявними підстави для стягнення на його середньомісячного заробіток за цей час, у зв?язку з чим і звернувся з цим позовом до суду.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
8. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
10. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
11. За приписами статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
12. Частина перша статті 129-1 Конституції України передбачає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
13. Пунктом першим частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
14. Частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.