ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2020 року
м. Київ
справа № 607/1068/17
адміністративне провадження № К/9901/34054/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №607/1068/17
за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Тернополі Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Управління патрульної поліції у м. Тернополі Департаменту патрульної поліції на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 лютого 2017 року (прийняту у складі головуючого судді - Ломакіна В.Є.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Шавеля Р.М., суддів: Бруновської Н.В., Костіва М.В.)
У С Т А Н О В И В :
І. Суть спору
1. 26 січня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у м. Тернополі Департаменту патрульної поліції, в якому просив скасувати постанову серії АР № 266040 від 05 січня 2017 року по справі про адміністративне правопорушення, а провадження у справі закрити.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
2. Відповідно до постанови АР № 266040 від 05 січня 2017 року, винесеної інспектором Управління патрульної поліції у м.Тернополі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Матвіївим М.Т., о 13 год. 40 хв. 05 січня 2017 року, позивач, керуючи автомобілем марки "Фольксваген Тоуран", державний номерний знак НОМЕР_1, здійснив у м.Тернополі на вул. Л.Українки, 14, рух на заборонений сигнал світлофора - червоне світло, чим порушив п.8.7.3 (е) ПДР.
2.1. На підставі наведеного, відповідачем визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2017 року, позов задоволено.
3.1. Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 260640 від 05 січня 2017 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. скасовано.
3.2. Задовольняючи позов, суд першої виходив з того, що при винесенні оскаржуваної постанови, відповідачем порушено норми чинних нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані.
3.3. На вимогу суду доказів вчинення порушення ПДР, зокрема, матеріалів відеофіксації, відповідач не надав, а тому останнім фактично не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП.
3.4. Суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, також зазначив, що представлені разом з апеляційною скаргою відеоматеріали не були надані суду першої інстанції, а доводи відповідача про фактичний розгляд справи без його участі, що перешкодило наданню цих доказів є безпідставними.
IV. Касаційне оскарження
4. У касаційній скарзі Управління патрульної поліції у м. Тернополі Департаменту патрульної поліції, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.
4.1. В обґрунтування касаційної скарги посилається на помилковість висновку суду апеляційної інстанції, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку, а саме шляхом складання протоколу.
4.2. Також вказує на обґрунтованість причин не надання письмових заперечень на адміністративний позов та долучення доказів до справи. Зокрема, відповідач не був належним чином та вчасно повідомлений про слухання справи 31 січня 2017 року та 15 лютого 2017 року. Повідомлення суду з долученням копії адміністративного позову та інших документів отримав із запізненням. 17 лютого 2017 року відповідач був повідомлений про призначення розгляду справи на 27 лютого 2017 року, ухвали про відкриття провадження та копії адміністративного позову долучено не було.
5. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надав.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
6. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
7. Наведеним конституційним положенням кореспондує частина перша статті 8 Закону України "Про Національну поліцію".
8. Пунктом 8 частини першої статті 23 цього ж Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
9. Відповідно до статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 441, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 - 129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).
9.1. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
9.2. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
10. Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
11. Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
12. Відповідно до статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі (частина 2).
12.1. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу (частина 4).
12.2. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення (частина 5).
13. Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
13.1. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.