ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2020 року
м. Київ
справа № 822/1193/16
адміністративне провадження № К/9901/33778/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016р. (судді - Сапальова Т.В., Боровицький О.А., Матохнюк Д.Б.) у справі за позовом управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області до Публічного акціонерного товариства "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування"про стягнення коштів,
встановив:
У червні 2016 року Управління звернулося до суду з позовом, в якому просило винести рішення у формі постанови, якою стягнути з ПАТ "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" ПАТ "Старпрес" на його користь заборгованість в сумі 442 091,79 грн., що складається з 9222,67 грн. заборгованість зі сплати страхових внесків та 432 869,12 грн. заборгованість по капіталізованих платежах, кошти перерахувати на його розрахунковий рахунок.
В обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що в Управлінні перебувають на обслуговуванні дві особи - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з якими стався нещасний випадок та яким призначено страхові виплати за рахунок коштів відділення. Оскільки ПАТ "Старпрес" знаходиться в стані припинення, згідно з приписами ч. 2 ст. 1205 Цивільного кодексу України, необхідно провести капіталізацію платежів для продовження страхових виплат зазначеним особам в сумі 432869,12 грн.
Також вказував на наявність у відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 9222,67 грн. З метою визнання і погашення заборгованості у добровільному порядку, на адресу голови ліквідаційної комісії направлена заява, проте відповідь на неї на адресу позивача не надходила.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.07.2016р. позов задоволено.
Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Старокостянтинівському районі заборгованість в сумі 442091,79 грн. (чотириста сорок дві тисячі дев`яносто одна гривня 79 коп.).
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016р. клопотання публічного акціонерного товариства "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" про закриття провадження у справі задоволено, провадження у справі закрито.
Рішення суду першої інстанції скасовано та провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З ухваленим рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги особа, яка подає касаційну скаргу посилається на правову позицію висвітлену в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02.02.2016р. №800/20990/15, де вказано, що справи за участю Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань предметом спору якого являється стягнення капіталізованих платежів під час ліквідації юридичної особи за рішенням засновників підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Також посилається на правову позицію Верховного Суду України від 26.06.2012р. №21-156а12 (у справі за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми до ТОВ "Фрунзе-авто" про стягнення капіталізованих платежів) та вважає, що даний спір підлягає задоволенню та розглядається в порядку адміністративного судочинства.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.10.2019р. передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 18.11.2019р. справу №822/1193/16 повернуто відповідній колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду, у зв`язку з тим, що Велика Палата Верховного Суду вже висловлювала правову позицію з питань юрисдикції спорів, пов`язаних зі стягненням відділеннями Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань із суб`єкта господарювання, який ліквідується згідно рішення його засновників, капіталізованих платежів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, судами встановлено, що ПАТ "Старпрес" як платник страхових внесків зареєстроване у ВВД ФСС НВВПЗ України в Старокостянтинівському районі, що підтверджується страховим свідоцтвом №2217000063 виданим 05.04.2001р.
Згідно актів про нещасні випадки на виробництві форми Н-1 №1 від 18.10.1984р. та №9 від 17.10.1984р., а також інших матеріалів особових справ, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 призначено щомісячні страхові виплати та визначено, що зазначені виплати є безстроковими.
ПАТ "Старпрес" знаходиться у стані припинення за рішенням засновників, про що 11.04.2016р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено відповідний запис, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
12.05.2016р. на адресу голови ліквідаційної комісії направлена претензія №127/03 від 12.05.2016р. на суму 442091,79 грн., що складається з: 9222,67 грн. - заборгованості зі сплати страхових внесків; 432869,12 грн. - заборгованості по капіталізованих платежах.
Вказана претензія отримана 16.05.2016р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідь на претензію №127/03 від 12.05.2016 на адресу позивача не надходила.
Залишення вказаних вимог позивача без виконання, стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством України передбачено, що підприємства у разі їх ліквідації не звільняються від фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків шляхом внесення капіталізованих платежів. При цьому капіталізація платежів здійснюється у всіх випадках ліквідації юридичної особи, а не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута.
Оскільки на час звернення відділення з даним позовом до суду капіталізовані платежі відповідачем не сплачені, підприємство відповідача не виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суди дійшли висновку, що вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються в межах ліквідаційної процедури та підлягають стягненню з відповідача.
Посилання позивача на реєстр грошових вимог кредиторів до ВАТ "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" та мирову угоду, затверджені ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 05.07.2011р. у справі №2/5025/586/11, судом оцінено критично, оскільки фактично відповідач не сплатив визначеної ним же заборгованості у порядку та строки, визначені мировою угодою. Крім того, несплата страхових внесків може порушувати права або інтереси інших осіб, щодо яких можуть бути використані страхові кошти.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову про закриття провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Справою адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.