1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



25 червня 2020 року

м. Київ

справа № 750/8465/16-а

адміністративне провадження № К/9901/36658/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року (колегія суддів: Житняк Л.О., Падій В.В., Поліщук Л.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року (колегія суддів: Губська О.А., Кузьмишина О.М., Беспалов О.О.) у справі №750/8465/16-а за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

В жовтні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, Чернігівського обласного військового комісаріату, в якому просив:

визнати протиправними дії щодо відмови у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії;

скасувати рішення Міністерства оборони України, викладене у формі протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 19.08.2016 № 71, в частині не призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в разі інвалідності осіб, звільнених з військової служби;

зобов`язати Чернігівський обласний військовий комісаріат направити на адресу Міністерства оборони України, заяву позивача та додані документи щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби;

зобов`язати Міністерство оборони України здійснити нарахування та виплату одноразової грошової допомоги в разі настання ІІІ групи інвалідності внаслідок виконання обов`язків військової служби у розмірі, що визначається у відсотках десятирічного грошового забезпечення, виходячи зі складу грошового забезпечення на день встановлення інвалідності з 27.06.2013.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з настанням інвалідності ІІІ групи, внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби.

Скасовано рішення Міністерства оборони України, викладене у формі протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 19.08.2016 № 71, в частині не призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в разі інвалідності осіб, звільнених з військової служби.

Зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату йому одноразової грошової допомоги та прийняти рішення у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії), травми або каліцтва чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчання (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності, звільнених з військової служби (зборів) осіб".

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що позивач не перебував на військовій службі в Збройних Силах України, а проходив службу в Радянській армії, тому положення Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" на нього не розповсюджуються. Вказує на відсутність довідки про обставини поранення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження.

Справу передано до Верховного Суду.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 27.03.1982 по 24.07.1984 проходив військову службу.

Згідно із наказом Начальника 408 Окружного військового ордена Червоної зірки госпіталю від 24.07.1984 № 294, постановою військово-лікарської комісії 408 Окружного військового госпіталю (далі - ЛВК 408 ОВГ) від 07.06.1984 на підставі ст.39-б Наказу Міністерства оборони СРСР (далі - МО СРСР) від 03.09.1973 № 135 позивача визнано непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним другого ступеня у військовий час.

Наказом МО СРСР від 19.07.1984 № 135 ОСОБА_1 звільнений з дійсної військової служби в запас згідно пункт "Г" ст. 46 (в зв`язку із захворюванням).

Відповідно до витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 23.04.2013 № 1040 встановлено, що вогнепальне поранення лівої гомілки прапорщика у відставці ОСОБА_1, що підтверджено довідкою про поранення, травму від 07.01.1984 № 44, виданою командиром військової частини пп. 94777 та свідоцтвом про хворобу від 07.06.1984 № 791-х, видано ЛВК 408 ОВГ, що в подальшому призвело до розвитку "Невірно консолідованого перелому кісток середньої третини лівої кінцівки. Післятравматичного деформуючого артрозу лівого гомілко-ступневого суглобу ІІ-ІІІ ст. ПФС ІІ-ІІІ ст., помірне порушення функції опори та ходи".

Протоколом засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 23.04.2013 №1040 було встановлено, що поранення та захворювання ОСОБА_1 пов`язане з виконанням обов`язків проходження військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 27.06.2013 серії АВ № 0111371 ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності вперше, в зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням військової служби строком до 01.07.2015.

В подальшому, позивачу 07.07.2015 повторно встановлено ІІІ групу інвалідності та 28.07.2016 підтверджено ІІІ групу інвалідності, що підтверджується відповідними довідками.

У зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності позивач 19.04.2016 звернувся до військового комісару Чернігівської області із заявою, в якій просив надати йому одноразову грошову допомогу, як інваліду війни ІІІ групи, що отримав поранення при виконанні обов`язків військової служби у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499, та додав необхідні документи.

Листом Чернігівського обласного військового комісаріату від 31.08.2016 №5/3463с позивачу було надіслано витяг з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 19.08.2016 №71 згідно якого йому відмовлено у виплаті грошової допомоги.

Згідно із вказаним протоколом, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги особам, які звільнені з військової служби до набуття чинності Закону України від 04.04.2006 № 3597 "Про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов`язок і військову службу", яким запроваджено виплату одноразової грошової допомоги, та інвалідність яким встановлено до 01.01.2014, тобто до набуття чинності нової редакції ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, оскільки відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.


................
Перейти до повного тексту