ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2020 року
м. Київ
справа № 539/3459/16-а
адміністративне провадження № К/9901/43228/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23.06.2017р. (суддя - Іващенко Ю.А.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017р. (судді - Калитка О.М., Бондар В.О., Калиновський В.А.) у справі за його позовом до виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області, управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування акту комісії по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам, акту обстеження земельної ділянки та рішення,
в с т а н о в и в :
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
-визнати протиправним та скасувати Акт комісії по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам від 20.05.2016р.;
-визнати протиправним та скасувати Акт обстеження земельної ділянки від 21.04.2016р.;
-визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Лубенської міської ради від 25.05.2016р. №130 "Про затвердження актів про визначення збитків";
-визнати протиправними дії управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради із нарахування збитків за користування земельною ділянкою без правоустановчих документів.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що на підставі акту обстеження земельної ділянки комісією у складі начальника Управління комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради та спеціалістів від 21.04.2016р. та акту комісії по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам у складі першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради від 20.05.2016р., виконавчим комітетом Лубенської міської ради прийнято рішення від 25.05.2016р. №130 стосовно затвердження акту комісії по нанесенню ОСОБА_2 збитків територіальній громаді міста Лубни в особі Лубенської міської ради за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, площею 1,5513 га з цільовим призначенням - землі іншої промисловості.
Водночас, відповідачем не доведено правомірність затвердження оскаржуваних актів, та прийняття спірного рішення. Зокрема посилався на те, що судовим рішенням у іншій справі скасовано кадастровий номер на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, у зв`язку з чим земельна ділянка є несформованою, і її розмір не визначений, а тому розрахунок збитків проведено безпідставно.
Посилався на те, що не маючи договору оренди земельної ділянки, та за обставин, що земельна ділянка не сформована, не можна розрахувати суму збитків. Крім того, відповідачем не надано будь-яких доказів, які б підтверджували той факт, що ним здійснюється діяльність, яка обмежує права власників або землекористувачів або погіршує якість земель.
Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23.06.2017р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017р., у задоволенні позову відмовлено.
З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судами попередніх інстанцій неповно встановлено обставини справи, не витребувано та не досліджено всі докази, у зв`язку з чим ухвалено рішення, які підлягають скасуванню.
Крім того, посилався на те, що судом апеляційної інстанції про судові засідання він повідомлявся з запізненнями, а третіх осіб, на чиї права, свободи та інтереси може вплинути судове рішення в судове засідання взагалі не викликав.
Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.
Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, в ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 24.05.2013р. між ПП "Віка-плюс" та позивачем укладено договір купівлі-продажу будівель і споруд, за яким позивач набув право власності на будівлі та споруди по АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору, будівлі знаходяться на земельній ділянці площею 1,5313 га, кадастровий номер 5310700000:07:038:0001, цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Згідно умов вищезазначеного договору земельна ділянка використовувалась продавцем ПП "Віка-плюс" на підставі договору на право тимчасового користування землею від 05.12.2000р., укладеного з Лубенською міською радою строком до 05.12.2015р.
21.04.2016р. членами комісії Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконкому Лубенської міської ради проведено обстеження зазначеної земельної ділянки та встановлено, що вона перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_2 .
Відповідно до розрахунку суми збитків комісії Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконкому Лубенської міської ради від 21.04.2016р., загальна сума умовних збитків місцевого бюджету за період з 24.05.2013р. по 20.05.2016р. становить 197 759, 68 грн.
20.05.2016р. рішенням комісії по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам встановлено, що ОСОБА_2 в період з 15.09.2010р. по 20.05.2016р. в результаті користування землею без правовстановлюючих документів та не внесення плати за користування землею нанесено міському бюджету збитки в розмірі 197 759, 68 грн.
Рішенням виконавчого комітету Лубенської міської ради від 25.05.2016р. №130 затверджено Акт комісії по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам стосовно визнання збитків, нанесених ОСОБА_2 за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 за цільовим призначенням землі іншої промисловості.
Не погоджуючись з правомірністю та обґрунтованістю рішення виконавчого комітету Лубенської міської ради від 25.05.2016р. №130 та Актами обстеження земельної ділянки та визначення збитків, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що виконком, який створив Комісію з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, вправі був затвердити акт Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам.
При цьому, суди дійшли висновку, що питання правомірності визначення розміру збитків, тобто достовірності їх розрахунку, підставності нарахування збитків, зазначених у акті комісії від 20.05.2016р. під час розгляду даної справи дослідженню не підлягає, оскільки таке може бути предметом іншого судового розгляду.
Суди дійшли висновку, що на підставі оспорюваних акту комісії та рішення про його затвердження, щодо яких заявлено вимоги про визнання їх незаконними та скасування, у позивача само по собі не виникають обов`язки щодо сплати нарахованих збитків, вказані акт та рішення свідчать лише про намір органу місцевого самоврядування стягнути дані збитки із ОСОБА_2 .
Вказане, на думку судів попередніх інстанцій, підтверджується фактом наявності спору, який був предметом розгляду у порядку цивільного судочинства між Лубенською міською радою та ОСОБА_2 у справі №539/1818/16-ц. Так, рішенням Лубенського міськрайонного суду у зазначеній справі від 15.11.2016р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 12.12.2016р., стягнуто з ОСОБА_2 на користь Лубенської міської ради 192070, 68 грн. збитків.
Вирішуючи спір по суті, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що справа, яка розглядається, є справою адміністративної юрисдикції.
Проте такий висновок не можна визнати обґрунтованим виходячи з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Предметом спору у цій справі є питання щодо правомірності дій відповідача при ухваленні рішення щодо затвердження Акту комісії по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам та складення самого Акту про визначення збитків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 157 Земельного кодексу України встановлено, що порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.