ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2020 року
м. Київ
справа № 826/11374/15
адміністративне провадження № К/9901/7765/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2015 року у складі колегії суддів: Качура І.А.. Келеберди В.І., Данилишина В.М. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року у складі колегії суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В., Кучми А.Ю. у справі №826/11374/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВА СЛОБІДКА", про визнання протиправними дій, скасування дозволу, -
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України (надалі по тексту - позивач) щодо видачі Дозволу на виконання будівельних робіт №IV 115142380364 від 26 серпня 2014 року;
- скасувати (анулювати) Дозвіл на виконання будівельних робіт №IV 115142380364 від 26 серпня 2014 року, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що подані ТОВ "НОВА СЛОБІДКА" до відповідача документи для отримання дозволу не відповідали вимогам законодавства, оскільки будівництво житлового комплексу спроектоване:
- з порушенням містобудівної документації (згідно з Генеральним планом земельна ділянка належить до ландшафтно-рекреаційної зони загально-міського значення);
- в межах прибережно-захисної смуги Дніпра (де ст. 61 ЗК та ст. 89 ВК України заборонене будівництво);
- без відповідного дозволу на будівництво житлових будинків в межах Пам`ятки об`єкта культурної спадщини "Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпро".
У поданому відзиві третя особа ТОВ "НОВА СЛОБІДКА" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У ході розгляду справи судами встановлено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала замовнику будівництва - ТОВ "НОВА СЛОБІДКА" Дозвіл №IV 115142380364 на виконання будівельних робіт з будівництва житлових будинків з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом, за адресою м. Київ, вул. Микільсько - Слобідська, 7-9.
Також судами встановлено, що Рішенням Київської міської ради від 26 липня 2007 року № 68/1902 "Про зміну цільового призначення та передачу земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю "ЛВ-Холдинг" для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об`єктів житлового, громадського, торговельно - розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази на вул. Микільсько-Слобідській, 7 - 9 у Дніпровському районі м. Києва":
1. Внесені зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затвердженої рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 № 806/3381, виключивши з переліку озеленених територій загального користування міста Києва, що відповідають типологічним ознакам та планувальним вимогам (таблиця 2), земельну ділянку площею 0,25 га на Русанівській набережній у Дніпровському районі м. Києва.
2. Затверджений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ "ЛВ- Холдинг" для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об`єктів житлового, громадського, торговельно-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази на вул. Микільсько-Слобідській, 7 - 9 у Дніпровському районі м. Києва.
3. Змінено цільове призначення земельних ділянок загальною площею 1,4893 га (земельна ділянка № 1) у Дніпровському районі м. Києва та дозволено їх використання для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об`єктів житлового, громадського, торговельно-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази, у тому числі:
площею 1,2381 га - на вул. Микільсько-Слобідській, 7, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку від 22.03.2006 № 09- 8-00058;
площею 0,2512 га - на вул. Микільсько- Слобідській, 9, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку від 19.05.2006 № 09- 8-00065.
4. Передано ТОВ "ЛВ-Холдинг" у короткострокову оренду на 5 років земельні ділянки загальною площею 1,2612 га для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об`єктів житлового, громадського, торговельно- розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази на вул. Микільсько-Слобідській, 7 - 9 у Дніпровському районі, у тому числі: земельну ділянку № 2 площею 0,8688 га (в межах прибережних захисних смуг); земельну ділянку № 3 площею 0,3924 га (в межах червоних ліній) - за рахунок земель, відведених відповідно до рішення Київської міської ради від 29.11.2005 № 522/2983 "Про передачу земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю "ЛВ-Холдинг" для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів житлового, громадського, торговельно-розважального та готельного комплексу на вул. Микільсько- Слобідській, 7 у Дніпровському районі м. Києва" та право користування якими посвідчено договором оренди земельних ділянок від 19.12.2005 № 66-6-00312.
В подальшому, на підставі вищезазначеного рішення Київської міської ради від 26.07.2007 № 68/1902 між ТОВ "ЛВ-Холдинг" та Київською міською радою були укладені договори оренди земельних ділянок, які в наступному поновлені на підставі рішення Київської міської ради від 13.11.2013 № 641/10129 "Про поновлення ТОВ "ЛВ-Холдинг" договорів оренди земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об`єктів житлового, громадського, торговельно- розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази на вул. Микільсько-Слобідській, 7 - 9 у Дніпровському районі м. Києва", а саме:
Договір про поновлення Договору оренди земельної ділянки від 28.01.2014, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М., зареєстрований в реєстрі за № 30, щодо оренди земельної ділянки площею 3924 кв.м;
Договір про поновлення Договору оренди земельної ділянки від 28.01.2014, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М., зареєстрований в реєстрі за № 29, щодо оренди земельної ділянки площею 8688 кв.м.
Судами попередніх інстанцій вказано, що замовником будівництва об`єкту будівництва на земельних ділянках площею 3924 кв.м та 8688 кв.м на вул. Микільсько-Слобідській, 7 - 9 у Дніпровському районі м. Києва є ТОВ "ЛВ-Холдинг", якому земельні ділянки під забудову були надані рішенням Київської міської ради в межах повноважень, визначених законом.
Разом з тим судами встановлено, що забудова здійснюється на земельній ділянці площею 1,4892 га, яка розташована на вулиці Микільсько-Слобідській, 7-9 у Дніпровському районі м. Києва, яка належить ТОВ "Нова Слобідка" на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.11.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Джуринською Л.В., зареєстровано в реєстрі за № 2184.
При цьому, як свідчать матеріали справи, відповідно до Інвестиційного договору з передачею функцій замовника від 02.11.2010, укладеного між ТОВ "ЛВ-Холдинг" та "Нова Слобідка", ТОВ "ЛВ-Холдинг" передає ТОВ "Нова Слобідка" як Інвестору функції замовника будівництва Об`єкта в частині будівництва Об`єкта на земельних ділянках, право користування якими належить ТОВ "ЛВ-Холдинг". Функції замовника будівництва Об`єкта в частині будівництва Об`єкта на земельній ділянці, яка належить Інвестору, виконуються Інвестором як забудовником на власній земельній ділянці.
Відповідно до Інвестиційного договору з передачею функцій замовника від 02.11.2010 Інвестор виконує функції замовника Об`єкта на всіх етапах будівництва.
Матеріали справи свідчать, що на виконання функцій замовника будівництва ТОВ "Нова Слобідка" отримані в Департаменті містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 4913/0/18-1/009-12.
На підставі отриманих Містобудівних умов було здійснено проектування об`єкта будівництва - житлових будинків з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом.
Позитивний висновок експертизи проекту наданий ТОВ "Укрбудекспертиза" 22 травня 2014 року за № 3-223-13-ЕП/КО.
Позивач не погоджуючись з спірним Дозволом, вважаючи, що дії з його прийняття суперечать вимогам ст.19 Конституції України, Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про основи містобудування", Земельному та Водному Кодексам України, звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що на час виникнення спірних правовідносин у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у видачі замовнику - ТОВ "Нова Слобідка" Дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва житлових будинків з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом, за адресою м. Київ, вул. Микільсько - Слобідська, 7-9. Крім того судом вказано, що позивачем не наведені доводи щодо порушення Держархбудінспекцією України її прав та інтересів при видачі оскаржуваного дозволу.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.
Щодо права позивача на звернення до суду з даним позовом, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з даним позовом) Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з даним позовом) передбачено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і використання практики Європейського суду з прав людини" визначено, що Європейська Конвенція та рішення Європейського суду є джерелом права в Україні, національні суди мають використовувати практику Європейського суду.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Згідно статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Екологічні інтереси населення також можуть захищатися у судовому порядку на підставі частини сьомої статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів статті 66 Конституції України, відповідно до яких ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.
Орхуська конвенція ратифікована Законом України № 832-ХІV від 06.07.1999, тому її положення відповідно до статті 9 Конституції України є нормами прямої дії, а положення національного законодавства про процедури і механізми судового захисту порушених екологічних прав та інтересів можуть їх конкретизувати.
Пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства.
Водночас відповідно до Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості у процесі ухвалення рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні [(згідно із Настановами щодо впровадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік)]. Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.
Приписи нормативно-правових актів усіх рівнів щодо принципів, правил, вимог, обов`язків різноманітних суб`єктів, що стосуються утримання диких тварин, на усіх правових титулах (в усіх формах власності чи користування), в неволі чи в напіввільних умовах, є "національним законодавством, що стосується навколишнього середовища" у значенні пункту 3 статті 9 Орхуської конвенції. Порушення приписів цих нормативно-правових актів може бути предметом судового оскарження відповідно до статті 9 Орхуської конвенції.
З огляду на важливість реального захисту довкілля, неприпустимим є обмежене тлумачення чинного законодавства України, частиною якого є Орхуська конвенція, стосовно права на звернення до суду за захистом охоронюваного законом інтересу у сфері гарантування екологічної безпеки.