ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2020 року
м. Київ
справа № 509/594/17
адміністративне провадження № К/9901/34861/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року у складі колегії суддів: Яковлєва О.В., Федусика А.Г., Танасогло Т.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Калаглійської сільської ради №196-V від 13.10.2016 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 0,25 га. для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1, - ОСОБА_2 ";
- зобов`язати Калаглійську сільську раду Овідіопольського району Одеської області вчинити дії по перегляду питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1, у встановлений частиною другою статті 118 Земельного кодексу України місячний строк.
Постановою Овідіопільського районного суду Одеської області від 18 квітня 2017 року визнано протиправним та скасовано рішення Калаглійської сільської ради №196-V від 13.10.2016р. "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1, - ОСОБА_2 ".
Зобов`язано Калаглійську сільську раду Овідіопольського району Одеської області вчинити дії по перегляду питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1, у встановлений частиною другою статті 118 Земельного кодексу України місячний строк.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року скасовано постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 квітня 2017 року та ухвалено у справі нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що 23.06.2016 позивач звернувся до Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області із заявою встановленої форми про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з тим, позивачем встановлено, що за результатами розгляду його заяви від 23.06.2016 та заяви ОСОБА_2 від 23.09.2016 Калагліївською сільською радою в порушення положень ст. 14 Конституції України. ст. 116, ч. 7 ст. 118 ЗК України, ст. 26 . ч. 5 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" було прийнято оскаржуване рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою гр. ОСОБА_2 .. При цьому, сільською радою рішення про відмову позивачу у наданні такого дозволу прийнято не було.
Відзиву на касаційну скаргу учасниками справи до суду не подано.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У ході розгляду справи судами встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Калаглійської сільської ради № 16 від 26 квітня 2016 року задоволено заяву ОСОБА_1 та присвоєно адресу земельній ділянці, орієнтовною площею 0,25 га, а саме: АДРЕСА_1, з метою подальшої передачі вказаної земельної ділянки ОСОБА_1 .
В свою чергу, позивач 23 червня 2016 року звернувся до Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 0,25 га., за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України.
При цьому, з аналогічною заявою 23 вересня 2016 року до Калаглійської сільської ради звернувся ОСОБА_2
Рішенням Калаглійської сільської ради № 196-V від 13 жовтня 2016 року надано ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на території Калаглійської сільської ради(в межах населеного пункту), за адресою: АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись зі вказаним рішенням позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії з боку Калаглійської сільської ради Овідіопольського районного грубо порушують права та законі інтереси позивача і є такими, що суперечать чинному законодавству України, а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 є ветераном війни - учасником бойових дій, а тому, керуючись наданим ОСОБА_2 пріоритетом у першочерговому розгляді поданого ним клопотання та отримання земельної ділянки, як учаснику АТО, ветерану війни - учаснику бойових дій, сільською радою правомірно надано йому відповідний дозвіл.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
У п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон №280/97-ВР; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, ЗК та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.
Чинний ЗК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) є одним із таких законів, норми якого встановлюють підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність або надання їх у користування (ч.2 ст.116).
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно з пунктами "а", "б" ст.12 ЗК до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
За змістом частин 1, 3, 4 ст.116 ЗК громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Статтею 118 ЗК визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Так, відповідно до змісту ч.6 цієї статті громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з положеннями ч.7 вказаної статті ЗК відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.