ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2020 року
м. Київ
справа № П/811/1729/16
адміністративне провадження № К/9901/15765/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів - Рибачука А.І., Тацій Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Об`єднаного автогосподарства медичних закладів на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року (суддя Хилько Л.І.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року (колегія суддів: Дадим Ю.М., Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.) у справі за позовом Об`єднаного автогосподарства медичних закладів до управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови,-
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2016 року Об`єднане автогосподарство медичних закладів звернулося до суду з адміністративним позовом до управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 24.11.2016 №11-02-078/0815-326.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року, в задоволені адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що позивачем не вчинялись порушення, описані в акті перевірки. Судами не надано оцінки, що жодного переведення працівників не відбувалось, а лише замінено інший автомобіль, на якому вони працювали, що виключає зміну істотних умов праці. Також вказує на помилковий висновок судів щодо того, що відбулось відсторонення водія ОСОБА_1, оскільки у вказаний період працівник був тимчасово непрацездатний. Вказує на помилковий висновок відповідача, з яким погодилися суди попередніх інстанцій, що не передбачено пониження класності водії, оскільки вказане передбачене колективним договором та посадовою інструкцією водія передбачено, якому класу він повинен відповідати.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 липня 2017 року відкрито касаційне провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Справу передано до Верховного Суду.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що Об`єднане автогосподарство медичних закладів Департаменту охорони здоров`я Кіровоградської обласної державної адміністрації створене відповідно до розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 05.08.1999 року № 378-р, зареєстроване як юридична особа та діє відповідно до Статуту Об`єднаного автогосподарства медичних закладів.
Посадовими особами Управління Держпраці у Кіровоградській області була проведена перевірка додержання Об`єднаним автогосподарством медичних закладів законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за результатом якої було складено акт №11-02-078/0815 від 15.11.2016.
За результатом перевірки було встановлено порушення вимог ст.114 КЗпП щодо збереження заробітної плати при переведенні на іншу постійну нижче оплачувану роботу і переміщення; ч.2 ст.30 Закону України "Про оплату праці" щодо обов`язку власника або уповноваженого ним органу забезпечити достовірний бухгалтерський облік витрат на оплату праці; ст.32, ст.103 КЗпП України щодо попередження за 2 місяці про зміну істотних умов праці та запровадження нових або зміну діючих умов оплати праці; ст.141 КЗпП України щодо обов`язку власника або уповноваженого ним органу та ст.46 КЗпП України, щодо відсторонення від роботи.
На підставі вказаних висновків, 24.11.2016 року Відповідачем була прийнята постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №11-02-078/0815-326, якою на позивача було накладено штраф у розмірі 1450,00 грн.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова від 24.11.2016 №11-02-078/0815-326 була прийнята відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом і Конституцією України, а отже є правомірною і скасуванню не підлягає. Суди дійшли висновку про підтвердження допущених порушень позивачем.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
Щодо порушення ст.ст. 32 та 103 КЗпП України судом встановлено наступне.
Так, перевіркою встановлено, що в порушення ст.ст. 32,103 КЗпП України водії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до 01.09.2016 виконували роботу, яка визначена посадовою інструкцією за посадою водія спеціального санітарного автомобіля відділу екстреної медичної допомоги, а з 01.09.2016 року, яка визначена посадовою інструкцією водія загально - обслуговуючого підрозділу автогосподарства, при цьому зазначеним водіям зменшено і розмір посадових окладів (надбавок та доплат, встановлених штатним розписом та змінено графік роботи. Враховуючи те, що для водіїв в даному випадку змінюються умови праці (посадові обов`язки, оплата праці, тощо) переведення на іншу роботу проведено з порушенням вимог ст.ст.32,103 КЗпП України щодо попередження за 2 місяці про зміну істотних умов праці та запровадження нових або зміну діючих умов оплати праці.
Відповідно до ст.32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.
Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров`я.
У зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
За приписами ст.103 КЗпП України про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.
Колегія суддів зауважує, що зміна автомобіля, на якому працювали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є зміною істотних умов праці, проте наслідком цього стало зменшення заробітної плати водіїв.
Так, до матеріалів справи долучено посадову інструкцію водія автотранспортних засобів Об`єднаного автогосподарства медичних закладів, затверджену начальником Об`єднаного автогосподарства медичних закладів 18.03.2016 р. (а.с.66-70) та посадову інструкцію водія спеціального санітарного автомобіля відділу екстреної медичної допомоги Об`єднаного автогосподарства медичних закладів, затверджену начальником установи 18.03.2016р.
Проаналізувавши зміст зазначених посадових інструкцій, судами встановлено, що водій спеціального санітарного автомобіля відділу екстреної медичної допомоги має значене ширше коло обов`язків, ніж водій автотранспортних засобів Об`єднаного автогосподарства медичних закладів.
Внаслідок переведення водіїв, зменшилася їх заробітна плата, а відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду попередніх інстанцій, що мали місце зміни істотних умов праці, зокрема розмір посадових оплати праці, посадових обов`язків та графік роботи, про що ОСОБА_1 та ОСОБА_2, мали бути повідомлені за 2 місяці.
Внаслідок чого водіям повинне було проводитись нарахування заробітної плати у попередньому розмірі у відповідності до ст .114 КЗпП.
Вказане порушення було виправлене позивачем та водію ОСОБА_3 у листопаді 2016 року заробітна плата донарахована та виплачена, що підтверджується відомістю. Стосовно ОСОБА_1 відсутні докази щодо донарахування заробітної плати.
Що стосується порушень позивачем ст.46 КЗпП України, колегія суддів зазначає наступне.