ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2020 року
м. Київ
справа № 200/11218/16-а
провадження № К/9901/12995/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алесан", Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ" до виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, треті особи - Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради, Комунальне підприємство "Адміністративно-технічне управління" Дніпропетровської міської ради, про визнання незаконними та скасування рішення, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алесан" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кругового О.О., Добродняк І.Ю., Семенка Я.В. від 5 жовтня 2016 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ТОВ "Алесан", ТОВ "СІЛЛ" звернулись до суду з позовом до виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, треті особи - Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради, КП "Адміністративно-технічне управління" Дніпропетровської міської ради, про визнання незаконними та скасування рішення, в якому просили:
- визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 23 червня 2016 року № 230 "Про приведення рекламних засобів, розташованих на території міста, у відповідність до норм чинного законодавства".
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 8 липня 2016 року позовні вимоги ТОВ "Алесан", ТОВ "СІЛЛ" було задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 23 червня 2016 року № 230 "Про приведення рекламних засобів, розташованих на території міста, у відповідність до норм чинного законодавства" з моменту його прийняття.
3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення є регуляторним актом, а тому його проект повинен був бути оприлюднений за 20 робочих днів до його прийняття, чого відповідачем зроблено не було. Також, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення дійсно встановлює додаткові обмеження щодо розміщення рекламних засобів, які суперечать чинному законодавству, а посилання відповідача на державний стандарт України № 3587-97 є безпідставними, оскільки він є підзаконним актом і не відповідає правовому акту вищої юридичної сили - Закону України "Про рекламу".
4. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2016 року постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 8 липня 2016 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ТОВ "Алесан", ТОВ "СІЛЛ" відмовлено.
5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем з метою приведення у відповідність до чинного законодавства України власниками рекламних засобів розміщеної зовнішньої реклами, не встановлює нових обмежень або правил, прийняте на виконання вимог Закону України "Про рекламу" та Типових правил розміщення зовнішньої реклами.
Суд дійшов висновку про те, що рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 23 червня 2016 року № 230 не є регуляторним актом, відтак на нього не розповсюджуються вимоги Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" в частині визначеної процедури оприлюднення проекту нормативного акту.
Оскаржуване рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради відповідає вимогам законодавства, що регулює розміщення зовнішньої реклами, а також вимогам нормативних актів, що регламентують технічні умови та правила розміщення рекламних конструкцій, зокрема, в межах дорожнього покриття в населених пунктах та за їх межами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ТОВ "Алесан" звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2016 року та залишити в силі постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 8 липня 2016 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23 червня 2016 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради було прийняти рішення № 230 "Про приведення рекламних засобів, розташованих на території міста, у відповідність до норм чинного законодавства" , яким вирішив:
1. Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради повідомити розповсюджувачів зовнішньої реклами про необхідність приведення власних рекламних засобів, що розташовані на території міста, до вимог щодо розміщення рекламних засобів, визначених чинним законодавством, та вжиття невідкладних заходів для усунення порушень.
2. Зобов`язати власників рекламних засобів, що розташовані на території міста, протягом 10 днів з моменту прийняття цього рішення:
2.1.Здійснити перевірку рекламних конструкцій, що їм належать.
2.2.Привести рекламні засоби у відповідність до вимог щодо розміщення рекламних засобів, визначених чинним законодавством, а саме забезпечити:
- розташування власних рекламних засобів на відстані не менше 10 метрів від проїжджої частини вулично-шляхової мережі;
- розташування рекламної площини паралельно руху автотранспорту або під кутом не більше ніж 45 ° до осі проїжджої частини;
- декоративне оформлення фундаменту наземного рекламного засобу, який виступає над поверхнею землі;
- нанесення на опори наземних рекламних засобів вертикальної дорожньої розмітки світлоповертаючими матеріалами заввишки до 2 м від поверхні землі;
- недопущення розташування рекламних засобів на розділювальних смугах;
- недопущення розташування рекламних засобів в одному перерізі з дорожніми знаками та світлофорними об`єктами;
- недопущення розташування рекламних засобів на відстані менше 50 м від перехресть та пішохідних переходів.
3. Встановити, що після проведення перевірки рекламних засобів, а у разі виявлення відхилень - їх усунення, розповсюджувачі зовнішньої реклами письмово підтверджують відповідність власних рекламних засобів вимогам (п. 2.2 цього рішення).
4.Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради забезпечити перевірку виконання розповсюджувачами зовнішньої реклами вимог, викладених у пункті 2 цього рішення, та у разі їх невиконання вжити заходів щодо приведення розміщення рекламних засобів у відповідність до чинного законодавства з урахуванням вимог Положення про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів в місті Дніпропетровську, затвердженого рішенням виконкому міської ради від 31 серпня 2011 року № 1148.
8. Вважаючи рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 23 червня 2016 року № 230 "Про приведення рекламних засобів, розташованих на території міста, у відповідність до норм чинного законодавства" протиправним, ТОВ "Алесан", ТОВ "СІЛЛ" звернулись до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що прийняте виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради рішення від 23 червня 2016 року № 230 "Про приведення рекламних засобів, розташованих на території міста, у відповідність до норм чинного законодавства" застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб, та його положення спрямовані на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторними органами та суб`єктами господарювання, а тому є регуляторним актом, а відтак до останнього висуваються усі вимоги, передбачені чинним законодавством.
Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" встановлено низку процедур, необхідних для прийняття регуляторного акту, а саме: підготовка проекту регуляторного акта та його оприлюднення разом із проведеним аналізом регуляторного впливу, отримання пропозицій і зауважень від громадськості та підприємців, врахування або вмотивоване відхилення таких зауважень, проведення відстеження результативності регуляторного акту, прийняття та оприлюднення регуляторного акту, тощо.
Скаржник стверджує, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 23 червня 2016 року не було встановлено жодних нових вимог або обмежень щодо розміщення рекламоносіїв є невірним та не відповідає фактичним обставинам справи.
ТОВ "Алесан" вважає, що у виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради відсутні повноваження на прийняття такого виду рішень.
10. Відзиву на касаційну скаргу ТОВ "Алесан" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2016 року ТОВ "СІЛЛ", виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, Департаментом економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради, КП "Адміністративно-технічне управління" Дніпропетровської міської ради не подано.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
12. Відповідно до пункту 13 статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами.
13. Відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами врегульовано Законом України "Про рекламу".
14. Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про рекламу" законодавство України про рекламу складається з цього Закону та інших нормативних актів, які регулюють відносини у сфері реклами.
15. Згідно із статтею 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до цього Закону на підставі зазначених дозволів, які оформляються за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власників та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху.
Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).