ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2020 року
м. Київ
справа № 806/540/18
адміністративне провадження № К/9901/64684/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.03.2018р. (суддя - Семенюк М.М.) та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2018р. (судді - Охрімчук І.Г., Капустинський М.М., Моніч Б.С.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У лютому 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати пункт 11 рішення Міністерства оборони України про відмову йому у призначені одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності ІІ групи з 20.10.2016р. внаслідок поранення (контузія) та захворювань пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, оформленого протоколом засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.09.2017р. №96;
зобов`язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням інвалідності ІІ групи внаслідок поранення, контузії, пов`язаних з виконанням ним обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 20.10.2016р. відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку №975.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що у 2013 році йому вперше встановлено III групу інвалідності, причина інвалідності у зв`язку із виконанням обов`язку військової служби. З тих же підстав у 2016 році йому встановлено ІІ групу інвалідності. Вважає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Порядку від 25.12.2013р. №975 у зв`язку із зміною групи інвалідності, а відмова відповідача у призначенні та виплаті йому такої допомоги є протиправною та такою, що порушує його законне право на отримання соціальної виплати.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02.03.2018р., яке залишено без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2018р., позов задоволено.
Визнано протиправним рішення Міністерства оборони України про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, оформлене протоколом засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.09.2017р. №96.
Зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити позивачу, як інваліду ІІ групи з 20.10.2016р., одноразову грошову допомогу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
З ухваленими у справі рішеннями не погодився відповідач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що до спірних правовідносин застосуванню підлягає законодавство, яке було чинним на момент встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності у 2013 році, а не на момент встановлення йому інвалідності ІІ групи у 2016 році, оскільки встановлення такої інвалідності не є первинним. При цьому станом на 18.04.2013р. право на отримання одноразової грошової допомоги такої категорії осіб як позивач (військовослужбовець строкової служби) було передбачено п. 6 ст. 16 Закону №2011-ХІІ, яка передбачала граничний термін отримання інвалідності (три місяці з моменту звільнення зі служби), а тому оскільки позивач звільнений зі служби у 1987 році, то підстав для виплати допомоги немає.
Крім того, посилається на те, що повторне встановлення інвалідності не є днем встановлення інвалідності та не може вважатися підставою для виплати одноразової грошової допомоги позивачу.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, в ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил СРСР у період з 18.04.1985р. по 05.05.1987р., з них у період з 02.08.1985р. по 05.05.1987р. брав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан, де велись бойові дії, що підтверджується військовим квитком серії НУ №9314418. (а.с. 16)
Згідно довідки Житомирського об`єднаного міського військового комісаріату від 08.08.2017р. №351 позивач дійсно проходив службу на території Республіки Афганістан, де в той час велись бойові дії в період з 02.08.1985р. по 05.05.1987р. (а.с. 19)
Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 27.02.2013р. №436 поранення (контузія) та захворювання позивача пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. (а.с. 20)
Як вбачається з висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 19.02.2013р. №316/Ж описаний рубець в лівій завушній ділянці позивача є наслідком загоєння рани, яка могла утворитися внаслідок осколкового поранення, отриманого у 1986 році. (а.с. 22)
Згідно довідки до Акту огляду МСЕК серії 10 ААБ №654636 від 22.04.2013р. позивачу при первинному огляді, проведеного 22.04.2015р., встановлено III групу з 18.04.2013р., поранення, контузія та захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Інвалідність встановлено строком до 01.05.2018р. з визначенням дати чергового переогляду 22.04.2018р. (а.с. 23)
Згідно довідки до Акту огляду МСЕК серії 12 ААА №901111 позивач при повторному огляді 01.11.2016р. встановлено ІІ групу інвалідності з 20.10.2016р., поранення, контузія та захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Інвалідність встановлено строком до 01.12.2021р. з визначенням дати чергового переогляду 01.11.2021р. (а.с. 24)
08.08.2017р. позивач звернувся до Житомирського об`єднаного міського військового комісаріату із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із отриманням 20.10.2016р. ІI групи внаслідок поранення, контузія та захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. (а.с. 26)
Згідно протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.09.2017р. №96 позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки інвалідність йому встановлено понад 3-х місячний строк після звільнення зі служби, а також у звязку з тим, що зміна групи інвалідності відбулась понад дворічний термін, що відповідно до ч. 4 ст. 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п. 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975, не дає підстав для здійснення доплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із зміною групи інвалідності. (а.с. 27)
При цьому у прийнятому рішенні відповідачем зроблено висновок про те, що позивача 18.04.2013р. під час первинного огляду органами МСЕК визнано інвалідом ІІІ групи внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби (довідка МСЕК серії 10 ААБ №654636 від 22.04.2013р.), а 20.10.2016р. під час повторного огляду органами МСЕК - інвалідом ІІ групи внаслідок цієї ж причини (довідка МСЕК серії 12 ААА №901111 від 01.11.2016р.).
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку №975. При цьому суд виходив з того, що застосування статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" пов`язується не з фактом звільнення позивача зі служби, а з часом встановлення йому інвалідності внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби.