ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2020 року
м. Київ
справа № 440/2008/19
провадження № К/9901/31243/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 (суддя Супрун Є.Б.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019 (головуючий суддя Присяжнюк О.В., судді Любчич Л.В., Спаскін О.А.)
у справі №440/2008/19
за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"
про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У червні 2019 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", в якій просило суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" адміністративно-господарські санкції у сумі 9070235,65 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 244896,30 грн.
2. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 у справі №440/2008/19, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019, у задоволенні позову відмовлено.
3. Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів з вказаними судовими рішеннями не погодилося, тому звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019 у справі №440/2008/19 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
4. До Верховного Суду від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Укртатнафта" зареєстроване як юридична особа 22.12.1995, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис 24.12.2004 № 1 585 120 0000 000574. Основним видом діяльності відповідача за КВЕД є: 19.20 Виробництво продуктів нафтоперероблення.
6. 27.02.2019 Публічним акціонерним товариством "Укртатнафта" подано до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів форму 10-ПІ "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2018 рік.
Відповідно до звіту форми 10-ПІ у Публічному акціонерному товаристві "Укртатнафта" середньооблікова чисельність штатних працівників в 2018 році на підприємстві становить 3 886 осіб, а згідно зі ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2018 році визначена для відповідача - 155 місць.
Відповідно до звіту форми 10-ПІ у відповідача в 2018 році середньооблікова чисельність штатних працівників-інвалідів складала 106 осіб.
7. Враховуючи дані звіту, позивачем розраховано суму адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році, становить 9070235,65 грн та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 244 896,30 грн (за 45 днів - з 16.04.2019 по 30.05.2019).
8. Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця та пені.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
9. Суди першої та апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходили з того, що матеріалами справи підтверджено виконання відповідачем обов`язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Відповідачем вжиті передбачені чинним законодавством певні заходи по забезпеченню працевлаштування осіб з інвалідністю.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
10. У касаційній скарзі позивач посилається на те, що судами не враховано положень ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", де зазначено про зобов`язання суб`єкта господарювання виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю.
11. У відзиві на касаційну скарги відповідач зазначає, що у касаційній скарзі не деталізовано, які норми права порушено чи не вірно судами застосовано при прийнятті оскаржуваних рішень.
Публічне акціонерне товариство „Укртатнафта" стверджує у відзиві, що самостійно здійснювало пошук та працевлаштування осіб з інвалідністю. Так, за 2018 рік на роботу було прийнято 98 осіб з інвалідністю, серед яких 46 осіб за направленням центру зайнятості (копії направлень маються в матеріалах справи).
На виконання вимог ст. 18 ЗУ "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" Публічним акціонерним товариством „Укртатнафта" було виділено та створено робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю. Більш того, Публічне акціонерне товариство „Укртатнафта" у 2018 році 278 разів зверталося до Кременчуцького центру зайнятості стосовно попиту на робочу силу за формою 3-ПН (копії додаються), серед яких було 3085 вакансій, призначених для осіб, які мають додаткові гарантії, щодо сприяння у працевлаштуванні та можуть бути працевлаштовані з вибором окремої категорії громадян, а саме осіб з інвалідністю, що підтверджено документами, які було досліджено в судовому засідання першої інстанції.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 №129 передбачено, що Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.
14. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
При цьому, ч. 2 ст. 19 вказаного Закону визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
15. Частиною 1 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.