ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2020 року
м. Київ
справа № 760/2870/16-а
адміністративне провадження №К/9901/20847/18, К/9901/20849/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Данилевич Н.А.,
суддів: Смоковича М.І., Шевцової Н.В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора управління патрульної поліції в місті Києві роти №2 батальйону №3 Киричока Олександра Миколайовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, провадження у якій відкрито за касаційними скаргами ОСОБА_1 на постанову Солом`янського районного суду м.Києва від 18 листопада 2016 року (головуючий суддя - Українець В.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року (головуючий суддя - Македонська В.Е., судді -Лічевецький І.О., Мельничук В.П.) та Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року.
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора патрульної поліції 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП Киричока О.М. про визнання протиправною та скасування постанови серії ПСЗ №052177 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 09 лютого 2016 року, винесену інспектором патрульної поліції 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП Киричоком О.М. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КпАП України.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що зі спірної постанови не вбачається, за яке саме порушення його притягнуто до адміністративної відповідальності, де і коли було винесено постанову, у зв`язку з чим позивач вважає її такою, що не відповідає вимогам закону.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 16 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав несплати ним судового збору за її подання до суду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 травня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Скасовано судові рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 16 лютого 2016 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скасовуючи судові рішення, суд касаційної інстанції зазначив, що у випадку оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, винесеної іншим органом (посадовою особою) окрім суду, особа, яка оскаржує таке рішення, звільняється від сплати державного мита.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Постановою Солом`янського районного суду м.Києва від 18 листопада 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП Киричока Олександра Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову серії ПСЗ №052177 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 09 лютого 2016 року, винесену інспектором патрульної поліції 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП Киричоком Олександром Миколайовичем, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу в сумі 510 гривень.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1378 гривень судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги, суд, зокрема, зазначив, що з урахуванням задоволення позову, стягненню з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 підлягає 1378 гривень судового збору, сплачені ним під час розгляду зазначеної справи в суді.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Постанову Солом`янського районного суду м.Києва від 18 листопада 2016 року змінено, виклавши абзац третій резолютивної частини постанови в наступній редакції:
"Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) понесених витрат на сплату судового збору."
В іншій частині постанову Солом`янського районного суду м.Києва від 18 листопада 2016 року залишено без змін.
Змінюючи судове рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що відповідно до частини 1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Понесення позивачем судових витрат у розмірі 1378,00 грн підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією від 28 березня 2016 року. Враховуючи, що судом першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у м.Києві ДПП Киричока О.М. про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення задоволено, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що документально підтверджені судові витрати позивача мають бути присуджені за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, службовою особою якого є інспектор патрульної поліції 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у м.Києві ДПП лейтенант поліції Киричок О.М. Посилання Департаменту патрульної поліції на положення Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", суд відхилив, оскільки даний Закон застосовується при відшкодуванні шкоди у випадках, передбачених ст.1 Закону, натомість, розподіл судових витрат в адміністративному судочинстві врегульовано ст.94 КАС України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
17 лютого 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (далі - скаржник-1) на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 18 листопада 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року, в якій позивач просить змінити абзац дванадцятий мотивувальної частини і абзац третій резолютивної частини постанови суду першої інстанції та абзац третій резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції, що стосуються стягнення на його користь судових витрат. Просить викласти ці абзаци у наступній редакції: "Стягнути на користь ОСОБА_1 1378,00 гривень судового збору з Державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань на утримання Департаменту патрульної поліції України (ЄДРПОУ 40108646, адреса: вул. Народного Ополчення, 9, м. Київ, 03680)".
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник-1 зазначає, що Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції без статусу юридичної особи та згідно бюджетного законодавства не отримує та не являється розпорядником бюджетних коштів, у зв`язку з чим судові витрати підлягали стягненню саме з Департаменту патрульної поліції України.
27 лютого 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції (далі - скаржник-2) на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року. в якій скаржник-2 просить скасувати оскаржуване судове рішення.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник-2 вказує на обставини скасування 25 травня 2016 року Вищим адміністративним судом України ухвал Солом`янського районного суду м. Києва від 16 лютого 2016 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2016 року, якими, зокрема, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав несплати ним судового збору за подання цієї позовної заяви. Враховуючи ці обставини, посилаючись на положення Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", скаржник-2 вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто сплачений позивачем судовий збір саме з Державного бюджету України.
Позивачем до суду касаційної інстанції подано заперечення на касаційну скаргу, в обґрунтування якого останній вказує на безпідставність викладених в ній доводів. Просив закрити касаційне провадження у справі як помилково відкрите або залишити касаційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2020 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
ІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.87 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.