ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2020 року
м. Київ
справа №819/1785/17
адміністративне провадження №К/9901/12921/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 (Головуючий суддя Затолочний В.С., судді: Бруновська Н.В., Матковська З.М.)
у справі № 819/1785/17
за позовом Приватного акціонерного товариства "Галіція Дистилері"
до Головного управління ДФС у Тернопільській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2017 року Приватне акціонерне товариство "Галіція Дистилері" (далі - позивач, ПАТ "Галіція Дистилері") звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Тернопільській області), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.07.2017 № 0002724000 та № 0002734000.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 скасовано рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 та задоволено адміністративний позов.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 та залишити в силі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.12.2018.
Касаційна скарга податкового органу складається з цитування рішення суду першої інстанції. Крім того, скаржник зазначає, що безнадійність податкового боргу позивача з акцизного податку підтверджено ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду лише 26.01.2017, в той час як позивач звернувся до суду про визнання протиправної відмови у списанні безнадійного боргу лише 04.02.2016, тобто станом на 31.12.2014 сума боргу в розмірі 3 840 500,27 грн була узгодженою сумою податкового зобов`язання самостійно визначена платником. Погашення даної суми відбулося у період жовтень 2014 року - березень 2015 року, коли рішення суду про списання суми боргу як безнадійного ще не було.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржуване судове рішення законними, обґрунтованим, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що в судовому процесі підтверджено обставину порушення позивачем термінів сплати податкового зобов`язання з акцизного податку за період сплати з 30.12.2015 по 31.10.2017. Умови розстрочки зі сторони позивача з самого початку не виконувались, а тому розмір і розрахунок штрафних фінансових санкцій був правомірно застосований з першого дня не сплати податкового зобов`язання позивачем. Поступлення грошей в рахунок сплати акцизного податку позивачем фіксується в автоматичному режимі в програмному забезпеченні податкової інспекції і умисне протиправне втручання в комп`ютерну програму є неможливим, а тому відображення сум сплати позивачем акцизного податку відповідає дійсності.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, виходив з такого.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ ДФС у Тернопільській області було проведено камеральну перевірку з питань порушення ПрАТ "Галіція Дистилері" термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань.
За результатами вказаної перевірки складено Акт від 11.07.2017 року № 4589/19-00-40-00/31274359 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з акцизного податку.
На підставі висновків акту - порушення позивачем термінів сплати узгодженого (визначеного) грошового зобов`язання з акцизного податку у сумі 30 677 184,35 грн за період з 30.10.2014 року по 30.06.2017 року винесені податкові повідомлення рішення форми "Ш":
- № 0002724000 від 20.07.2017, яким відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено штраф у сумі 534 336 грн 15 коп., що становить 10% суми акцизного податку у розмірі 5343361 грн 50 коп., погашеного із затримкою до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати грошового зобов`язання,
- № 0002734000 від 20.07.2017, яким відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено штраф у сумі 5 066 764 грн 57 коп., що становить 20% суми акцизного податку у розмірі 25 333 822 грн 85 коп., погашеного із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати грошового зобов`язання.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Грошовим зобов`язанням, у свою чергу, є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового та іншого законодавства (підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Згідно пунктів 54.1 та 54.5 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (пункт 87.9 статті 87 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 57.1 та пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також: пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2016 року у справі 826/1484/16 визнано протиправною відмову Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податку у списанні безнадійного податкового боргу в розмірі 3840500,27 грн., що утворився станом на 31.12.2014 року за заявою ПрАТ "Галіція Дистилері" від 10.12.2015 року № 816, та зобов`язано Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників списати безнадійний податковий борг за заявою ПрАТ "Галіція Дистилері" від 10.12.2015 року № 816 в розмірі 3840500.27 грн., що утворився станом на 31.12.2014 року.
Дана постанова суду залишена в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 року та постановою Верховного Суду від 30.10.2018 року.
Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає вірними висновки суду апеляційної інстанції щодо преюдиційності обставин щодо безнадійного податкового боргу з акцизного податку в розмірі 3 840 500,27 грн, які встановлені постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2016 року у справі № 826/1484/16.
Відповідно до пункту 101.1 статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Положеннями пунктів 101.4 та 101.5 статті 101 Податкового кодексу України визначено, що органи стягнення відкликають розрахункові документи, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу, списаних відповідно до цього Кодексу.
Контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Виходячи із наведених положень Податкового кодексу України, відповідно до судових рішень по справі № 826/1484/16 у податкового органу виник обов`язок зі списання безнадійного податкового боргу позивача, що утворився станом на 31.12.2014, за заявою останнього від 10.12.2015 № 816 в розмірі 3 840 500,27 грн.
Проте, незважаючи на неодноразові звернення позивача до податкових органів різного рівня, рішення суду щодо списання безнадійного податкового боргу виконане своєчасно не було, що не заперечувалося відповідачем.
Крім того, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 у справі № 826/1484/16 набрала законної сили 26.01.2017, в той час як акт камеральної перевірки складений 11.07.2017 та прийнято податкові повідомлення -рішення 20.07.2017, тобто після визнання податкового боргу безнадійним рішенням суду.
В межах розгляду справи № 826/1484/16 встановлено, що позивач 10.12.2015 звернувся до податкового органу із заявою № 816 про списання безнадійного податкового боргу в розмірі 3 840 500,27грн. Таким чином, доводи податкового органу щодо погашення даної суми в період жовтень 2014 року - березень 2015 року не знайшли свого підтвердження.
Отже протиправна бездіяльність відповідача щодо списання безнадійного податкового органу є протиправною з моменту виникнення у податкового органу обов`язку зі списання такого боргу, а відтак доводи податкового органу в цій частині є безпідставними.
За результатами проведеної камеральної перевірки відповідачем були нараховані позивачу штрафні санкції, в тому числі і на суму безнадійного податкового боргу, який станом на час проведення перевірки підлягав безспірному списанню.
Дана обставина також визнавалася відповідачем з обумовленням того, що таке списання було неможливе на рівні відповідача, оскільки мало бути здійснене Міжрегіональним управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників, де раніше на податковому обліку перебував позивач.
Щодо даного доводу відповідача апеляційним судом вірно зауважено, що відповідно до положень пунктів 19-1.1.1, 19-1.8 ст. 19 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків, забезпечують достовірність та повноту обліку платників податків та платників єдиного внеску, суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням.
Отже достовірність податкового обліку позивача, з врахуванням необхідності списання його безнадійного податкового боргу є одним із обов`язків відповідача, на обліку якого перебував на час виникнення спірних правовідносин позивач.