1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ф

ПОСТАНОВА

Іменем України



24 червня 2020 року

Київ

справа №805/4971/15-а

адміністративне провадження №К/9901/35614/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Пасічник С.С.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС)

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2016 року (головуючий суддя - Хохленков О.В.)

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя - Василенко Л.А., судді - Гайдар А.В., Ханова Р.Ф.)

у справі №805/4971/15-а

за позовом Державного підприємства "Артемсіль"

до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС)

про скасування податкового повідомлення - рішення,



ВСТАНОВИВ:



У листопаді 2015 року Державне підприємство "Артемсіль" (далі - позивач, платник, Підприємство) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС, правонаступником якої є Харківське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган) про скасування податкового повідомлення - рішення.



В обґрунтування позовних вимог Підприємство зазначило про правильність визначення своїх податкових зобов`язань та протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення контролюючого органу.



Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року, адміністративний позов задоволено повністю:



- скасовано податкове повідомлення - рішення від 18.08.2015 №0000344700/2002/10/28-03-47;



- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС на користь Державного підприємства "Артемсіль" суму судового збору у розмірі 1 218,00 грн.



Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з правомірності формування позивачем податкового кредиту за господарськими операціями з контрагентом з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Суди також зазначили, що позивач, за умови дотримання правил ведення податкового обліку, платник не може бути позбавлений права на відшкодування податку на додану вартість у разі невиконання його контрагентом зобов`язань щодо сплати такого податку.



Не погодившись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог а повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначив, що судами попередніх інстанцій під час розгляду справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для правильного її вирішення по суті, неправильно застосовано норми матеріального права, що стало причиною скасування правомірно прийнятого податкового повідомлення-рішення. Зокрема, відповідач посилається на безпідставність формування позивачем податкового кредиту за результатом взаємовідносин з контрагентами. На думку контролюючого органу, невідображення даних податкової накладної в податкових зобов`язаннях продавця, свідчить про юридичну дефектність відповідних первинних документів та не дає покупцю права на формування показників податкового обліку. А тому, прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є правомірним, а підстави для його скасування - відсутні.



Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства.



Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.



Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.



17 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).



Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.



09 січня 2019 року від Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС надійшло клопотання про заміну відповідача, в якому заявник просив замінити відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС на правонаступника - Харківське управління Офісу великих платників податків ДФС.



Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 №247 "Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби" перейменовано Міжрегіональне головне управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників в Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби.



Реорганізовано спеціалізовані державні податкові інспекції з обслуговування великих платників шляхом їх приєднання до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком.



З огляду на вищевикладене, колегія судді вважає за необхідне задовольнити клопотання та замінити відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС на його процесуального правонаступника - Харківське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.



Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку даних позивача, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, щодо від`ємного значення різниці між сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за січень 2015 року.



За результатами перевірки складено акт від 12.03.2015 №59/28-03-47 (далі - Акт перевірки).



Згідно з висновками Акта перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту за січень 2015 року на суму 30 282 грн та завищення бюджетного відшкодування за січень 2015 року на суму ПДВ в розмірі 64 118 грн (том 1 а.с.82-91).



31.03.2015 позивач подав заперечення №229 на Акт перевірки, що за результатами розгляду були залишені без задоволення (том 1 а.с. 76-81, 92-115).



30.04.2015 Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000094700/2378/10/28-03-47, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 64 118 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 32 059 грн (том 1 а.с.164-165).



21.05.2015 позивачем до Міжрегіонального головного управління ДФС- Центрального офісу з обслуговування великих платників подано скаргу за №27/11-01-36 на зазначене податкове повідомлення-рішення (том 1 а.с.55-75).



Рішенням про результати розгляду скарги №18597/10/28-10-10-4-33 від 27.07.2015 скаргу №27/11-01-36 задоволено частково та скасовано податкове повідомлення- рішення №0000094700/2378/10/28-03-47 в частині встановленого завищення бюджетного відшкодування на 10 060,81 грн та штрафних (фінансових) санкцій на 5 030,41 грн (том 1 а.с.48-53).



18.08.2015 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000344700/2002/10/28-03-47, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 54 057,19 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 50% у сумі 27 028,59 грн (том 1 а. с. 25).



Контролюючи орган дійшов висновку про протиправність формування платником податкового кредиту за результатами господарських відносин з ПАТ "ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗІФІКАЦІЇ "ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ" АРТЕМІВСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗІФІКАЦІЇ з огляду на те, що контрагент в порушення вимог податкового законодавства не задекларував об`єкт оподаткування та податкові зобов`язання з ПДВ. При цьому реальність здійснення господарських операцій з контрагентом відповідачем не заперечувалась.



Вважаючи зазначене податкове повідомлення - рішення протиправним, Підприємство звернулося до суду з даним позовом.



Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України (далі - ПК України, тут і надалі в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).



Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.



Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.



Відповідно до п. 198.1 статті 198 ПК України Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.


................
Перейти до повного тексту