ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 904/9896/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "УкрСиббанк"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20 лютого 2020 року (головуючий - Березкіна О. В., Іванова О. Г., Широкобокова Л. П.) у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Є&Т",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. ОСОБА_1, 2. ОСОБА_2,
про звернення стягнення на предмет іпотеки
Відповідно до статті 216 ГПК України в судовому засіданні 17.06.2020 було оголошено перерву до 24.06.2020.
(за участю представників: позивача - Кочін Г.І., Мандик В.А., третьої особи - 1 - Дробот А.В. (після перерви не з`явився)
Історія справи
Фактичні обставини, встановлені судами
1. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2007 у справі № 39/349/07 визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Є&Т" (далі - ТОВ "Є&Т", відповідач) право власності на об`єкт нерухомого майна: універмаг „Промтоварний" (перша черга) загальною площею 1152,1 кв.м. (літ. Р-2); -надбудова (котельна) (літ. над Р-2), ганки - літ. р1,р2,р3 у м. Дніпропетровську по вул. Героїв Громадянської війни, 21.
2. На підставі договору іпотеки від 04.12.2007 №11257557000/1 ТОВ "Є&Т" (позичальник) передало вказане нерухоме майно в іпотеку Акціонерному комерційному інноваційному банку "УкрСиббанк" (правонаступник - Акціонерне товариство "УкрСиббанк", далі - АТ "УкрСиббанк", позивач, банк) у забезпечення виконання власних зобов`язань за кредитним договором від 04.12.2007 №11257557000. За умовами договору іпотеки предмет іпотеки складається з: універмагу "Промтоварний" з надбудовою, ганку з пандусом (літ. Р-2, над Р-2, р,р1,р2,р3), навісів (В,Х,Ц,Ш), кіосків (тимчасові) (С,Т,Ф,Ч,Я,2А,2Б,2В,2Г,2Д,2Г,2К,2Л,2М,2Н,2О,2Р,2С), торговельного павільйону (тимчасовий), трансформаторної підстанції (тимчасова), кафе (тимчасова), туалету (тимчасовий).
3. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2007 у справі № 39/349-07 скасовано, в задоволенні позову ТОВ "Є&Т" про визнання права власності на майно відмовлено.
4. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 19.09.2016 у справі №199/5888/16-ц визнано за ОСОБА_3 право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, а саме: будівлі магазинів літ. "Т-1" загальною площею 110,9 кв.м., літ. "Т1-1" загальною площею 139,0 кв.м.; споруду літ. "В".
5. 19.10.2016 між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_2, ОСОБА_1 (покупці) укладений договір купівлі-продажу будівель та споруд підприємства торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 Нерухоме майно, що відчужується за цим договором, належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу від 17.03.2014 і рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 19.09.2016 у справі №199/5888/16-ц, зареєстровано в реєстрі за №309477112101 та має наступний опис: будівля підприємства торгівлі літ. 2Т-3 (друга черга) трьохповерхова з підвалом літ. ПД, надбудовами літ. 2Т2-1, 2ТЗ-1, 2Т1-4, ганками літ. 2т, 2т1, т.2т2, 2тЗ,.2т4, 2т7, приямок літ. 2т5, входом в ПД літ.2т6, загальною площею 2223,5кв.м., поз. І - замощення; будівля магазину Т-1, загальною площею 110,9кв.м.; будівля магазину Т1-1 загальною площею 139,0 кв.м.; споруда літ.В.
6. Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.03.2017 у справі №904/4453/15 задоволено позов АТ "УкрСиббанк", стягнуто з ТОВ "Є&Т" на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 04.12.2007 №11257557000 в загальній сумі 2 672 718,47 грн.
Короткий зміст позовних вимог
7. У листопаді 2017 року АТ "УкрСиббанк" звернулося з позовом до ТОВ "Є&Т" про: звернення стягнення на предмет іпотеки - будівлю підприємства торгівлі, 2Т-3 (друга черга), трьохповерхову, з підвалом літ. ПД, з надбудовами літ. 2Т2-1, літ. 2Т3-1, літ2Т1-4, ганками літ.2т, літ2т1, літ.2т2, літ.2т3, літ.2т4, літ.2т7, приямок літ.2т5, входом в ПД2т6, загальною площею 2 223,5 кв.м. (складові частини об`єкта: магазин, Т-1, загальною площею 110,9 кв.м.; магазин Т1-1, загальною площею 139,0 кв.м.; споруда літ.В) що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, перебуває у власності відповідача та передано в іпотеку на підставі договору іпотеки від 04.12.2007 №11257557000/1; установлення способу реалізації вищевказаного нерухомого майна - в межах процедури виконавчого провадження з визначенням початкової вартості за рішенням суду.
8. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором в частині сплати кредитного боргу, що підтверджується судовим рішенням. Проте після укладення іпотечного договору відповідач самовільно здійснив реконструкцію предмета іпотеки, що призвело до зміни його технічних характеристик та майно відчужено на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Оскільки правочини з відчуження іпотечного майна без згоди іпотекодержателя є недійсними в силу статті 12 Закону України "Про іпотеку", тобто нікчемними, то внаслідок їх укладення треті особи не набули речових прав на іпотечне майно. У зв`язку з чим позивач має право на задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, який внаслідок нікчемності правочинів про відчуження цього майна не вибував із власності відповідача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
9. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26 березня 2018 року позов задоволений. У рахунок погашення заборгованості відповідача за генеральним кредитним договором від 04.12.2007 №11257557000 на загальну суму за основним боргом та процентами у розмірі 564 217,38 доларів США, 3 090 792,52 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів у розмірі 1 181 776,83 грн., звернуто стягнення на майно - будівлю підприємства торгівлі, 2Т-3 (друга черга), трьохповерхову, з підвалом літ. ПД з надбудовами літ. 2Т2-1, літ. 2Т3-1, літ2Т1-4, ганками літ.2т, літ2т1, літ.2т2, літ.2т3, літ.2т4, літ.2т7, приямок літ.2т5, входом в ПД2т6, загальною площею 2 223,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ТОВ "Є&Т". Складові частини об`єкта: магазин, Т-1, загальною площею 110,9 кв.м, опис: 1,2,3,4- торгівельні зали; магазин Т`-1, загальною площею 139,0 кв.м, опис 1,3, 4,5 -торгівельні зали; 2-туалет; споруда, В; замощення, І, будівля є предметом іпотеки за договором іпотеки №11257557000/1 від 04.12.2007. Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів у відповідності до Закону України "Про іпотеку" за початковою ціною 6 741 750 грн.
10. Суд першої інстанції констатував наявність у позивача права на задоволення грошових вимог до відповідача за рахунок предмета іпотеки внаслідок невиконання останнім кредитних зобов`язань. Оскільки відповідач без згоди позивача, як іпотекодержателя, здійснив реконструкцію предмета іпотеки та новий змінений об`єкт утворений з прив`язкою до вже існуючої забудови, то на реконструйоване майно поширюється дія іпотеки. Враховуючи нікчемність договору про відчуження предмета іпотеки, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не набули права власності на це майно, а таке речове право збереглося у відповідача.
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
11. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20 лютого 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано, у позові відмовлено.
12. За наслідками дослідження змісту проведеної у справі на стадії апеляційного перегляду судової будівельно-технічної експертизи суд апеляційної інстанції встановив, що нерухоме майно, передане відповідачем в іпотеку за договором від 04.12.2007 №11257557000/1, та нерухоме майно, право власності на яке набуто ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 19.10.2016, є двома окремими не пов`язаними між собою об`єктами нерухомості. У зв`язку з чим на належне ОСОБА_2 та ОСОБА_1 нерухоме майно, яке є предметом заявлених у даній справі позовних вимог, не поширюються положення статті 23 Закону України "Про іпотеку". Крім того, суд апеляційної інстанції врахував обставину скасування судового рішення у справі № 39/349-07, на підставі якого відповідачем було набуто право власності на предмет іпотеки за договором 04.12.2007 №11257557000/1.
12.1. Апеляційний суд також зауважив, що, звернувши стягнення на майно, власниками якого на момент подання позову є треті особи, суд першої інстанції не врахував, що саме вони повинні бути належними відповідачами у справі, проте вимог до них позивач не заявляв, а визначив їх процесуальний статус в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та касаційне провадження
13. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Ухвалою Верховного Суду від 28.04.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.
Аргументи учасників справи
Доводи позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено), які є підставою для касаційного розгляду
14. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статей 5, 6, 12, 23 Закону України "Про іпотеку" внаслідок неврахування висновків Верховного Суду у справах №№ 910/15584/16, 301/660/16-ц, 902/1414/13, 3/27/5022-316/2012, 924/1039/16, суть яких зводиться до того, що якщо іпотекодавцем предмет іпотеки було реконструйовано, добудовано, перебудовано або щодо нього було проведено самочинне будівництво, такі об`єкти нерухомості вважаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору, на які може бути звернуто стягнення в рахунок погашення кредитного боргу. Новим же об`єктом нерухомості, відмінним від предмета іпотеки, може вважатися тільки той, що створений без прив`язки до вже існуючого об`єкта нерухомого майна (переданого в іпотеку), без використання його складових структурних елементів. При цьому правочин щодо відчуження предмета іпотеки без згоди іпотекодавця є нікчемним, а отже не створює жодних правових наслідків окрім тих, що пов`язані з його недійсністю.
15. Наявні у справі докази на переконання скаржника свідчать про те, що зміна характеристик іпотечного майна є наслідком самочинно проведеної відповідачем реконструкції, натомість висновок суду апеляційної інстанції про те, що спірний об`єкт є новоствореним окремим майном, без прив`язки до вже існуючого предмета іпотеки, базується виключно на висновку судової експертизи, яка проведена з порушенням процесуального законодавства.
Заяви з процесуальних питань
16. 23.06.2020 до Верховного Суду надійшло засвідчене електронним цифровим підписом клопотання від ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, мотивоване запровадженням а Україні карантину, погіршенням епідеміологічної ситуації та ускладненням міжміського сполучення.
17. Суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.
18. У свою чергу постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією. Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 перевезення пасажирів метрополітенами.
19. Крім того, згідно з частиною 4 статті 197 Господарського процесуального кодексу України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ) під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.