1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



23 червня 2020 року

м. Київ

справа № 904/460/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Шевчик О.Ю.,



учасники справи:

позивач - комунальне підприємство "Кривбасводоканал",

представник позивача - не з`явився,

відповідач - акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі",

представник відповідача - не з`явився,

розглянув касаційну скаргу комунального підприємства "Кривбасводоканал"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2020 (головуючий Чус О.В., судді: Вечірко І.О. і Кузнецов В.О.)

у справі № 904/460/19

за позовом комунального підприємства "Кривбасводоканал" (далі - Підприємство)

до акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - Товариство)

про скасування оперативно-господарської санкції.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Підприємство звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства про скасування оперативно-господарської санкції, застосованої Підприємством до Товариства у вигляді донарахування вартості необлікованої електроенергії у розмірі 498 487,87 грн, з яких: 454 311,24 грн - вартість активної електроенергії, 44 176,63 грн - вартість реактивної електроенергії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- Товариством у розрахунку безпідставно застосовано договірну потужність замість фактичної;

- при нарахуванні вартості необлікованої електроенергії помилково застосовано підпункт 2 пункту 2.1 замість підпункту 4 пункту 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (чинної на момент виникнення правовідносин; далі - Методика).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2019 позовні вимоги задоволено частково. Закрито провадження у справі в частині позовних вимоги про скасування акта Товариства про порушення від 09.11.2018 № 125077, оформленого протоколом засідання комісії від 12.12.2018 № 34/3, у частині донарахування вартості необлікованої реактивної електроенергії у розмірі 44 176,63 грн. Скасовано акт Товариства про порушення від 09.11.2018 № 125077, оформлений протоколом засідання комісії від 12.12.2018 № 34/3, у частині донарахування вартості необлікованої активної електроенергії у розмірі 454 311,24 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- протоколом від 01.03.2019 № 09 засідання комісії при виконавчій дирекції Товариства по розгляду спірних питань по актах про порушення, спірних питань по розрахунках за спожиту електроенергію, нарахування оплати за перевищення договірних величин споживання електричної потужності, застосування штрафних санкції до споживачів скасовано акт про порушення від 09.11.2018 № 125077 у частині донарахування вартості необлікованої реактивної електроенергії у розмірі 44 176,63 грн. Тобто фактично Товариством частково задоволено позовні вимоги Підприємства після звернення останнього до суду з даним позовом;

- розрахунок вартості необлікованої електроенергії мав бути здійснений у відповідності до формули, передбаченої пунктом 2.10 Методики, а Товариством безпідставно застосовано формулу передбачену у пункті 2.5 Методики.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2020 оскаржуване рішення скасовано в частині задоволення позовних вимог та у скасованій частині прийнято нове рішення, яким у цій частині відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що

- лічильник електроенергії № 982537 є розрахунковим за договором про постачання електроенергії від 01.02.2002 № 23 (далі - Договір);

- Підприємство щомісячно вказувало покази цього лічильника у звіті про спожиту електроенергію;

- вказаний лічильник зазначений разом з лічильниками, які враховують електроенергію, що надходить до мереж Підприємства, а не серед лічильників, за показами яких визначається обсяг електроенергії, переданої мережами споживача іншим споживачам Товариства.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Підприємство звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, а також на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2020, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2019 залишити в силі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові порушено норми матеріального та процесуального права у подібних правовідносинах, у яких відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права.

Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, просить залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин справи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що 01.02.2002 відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", яке перейменовано на Товариство (енергопостачальник), та Підприємством (споживач) укладено Договір, предметом якого є постачання і передача електроенергії енергопостачальником та оплата спожитої електроенергії споживачем.

Відповідно до пункту 3.4 Договору енергопостачальник має право доступу до приладів розрахункового обліку електроенергії для зняття показань електролічильників і здійснення перевірки їх стану та стану обладнання, що забезпечує роботу електролічильників, на відповідність Правилам улаштування електроустановок і Правилам користування електричною енергією (чинних на момент укладення Договору; далі - ПКЕЕ).

09.11.2018 представниками Товариства була проведена перевірка, під час якої при здійсненні технічного огляду обладнання Підприємства за адресою КНС-8 вул. В. Великого було виявлено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), а саме відсутність пломб ППКО Товариства на дверях комірки трансформаторів струму, на дверях комірки трансформаторів напруги, на приводі трансформатора напруги.

Обсяг електроенергії, яка надходить до мереж Підприємства (КНС-8), враховується двома лічильниками: № 982494 (фідер 615) та № 982537 (фідер 603).

За результатами вказаної перевірки представниками Товариства було складено акт про порушення від 09.11.2018 № 125077, в якому зазначено, що порушення Підприємства передбачене підпунктом 2 пункту 2.1 Методики: пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів.

Також представником Товариства був складений акт від 09.11.2018 № 125077 про усунення порушення ПРРЕЕ.

Рішенням засідання комісії по розгляду акта про порушення від 09.11.2018 № 125077, оформленим протоколом від 12.12.2018 № 34/3, Підприємству нараховано до сплати вартість необлікованої реактивної електроенергії у розмірі 44 176,63 грн та вартість необлікованої активної електроенергії у розмірі 454 311,24 грн.

Відповідний розрахунок необлікованої енергії зроблений на підставі пункту 2.5 Методики.

Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для скасування оперативно-господарської санкції, застосованої Підприємством до Товариства у вигляді донарахування вартості необлікованої електроенергії у розмірі 498 487,87 грн, з яких: 454 311,24 грн - вартість активної електроенергії, 44 176,63 грн - вартість реактивної електроенергії.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що протоколом від 01.03.2019 № 09 засідання комісії при виконавчій дирекції Товариства по розгляду спірних питань по актах про порушення, спірних питань по розрахунках за спожиту електроенергію, нарахування оплати за перевищення договірних величин споживання електричної потужності, застосування штрафних санкції до споживачів скасовано акт про порушення від 09.11.2018 № 125077 у частині донарахування вартості необлікованої реактивної електроенергії у розмірі 44 176,63 грн. Тобто фактично Товариством частково задоволено позовні вимоги Підприємства після звернення останнього до суду з даним позовом.

Розрахунок вартості необлікованої електроенергії мав бути здійснений у відповідності до пункту 2.10 Методики, у свою чергу, Товариством безпідставно застосовано пункт 2.5 Методики.

З висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог не погодився суд апеляційної інстанції, посилаючись на те, що ПКЕЕ врегульовано взаємовідносини, які виникають у процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), і дія цих Правил поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб (крім населення).

Згідно з пунктом 1.3 ПКЕЕ постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Пунктом 5.1 ПКЕЕ передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відповідно до пункту 1.2 ПКЕЕ недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.

Згідно з пунктом 1.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії - це особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Розділом 10 ПКЕЕ передбачено, що споживач зобов`язаний: забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок; не допускати безоблікового користування електроенергією від технологічних електричних мереж споживача (внутрішньобудинкових мереж); оперативно повідомляти щодо виявлення безоблікового користування електроенергією від технологічних електричних мереж споживача.

Відповідно до частин першої-третьої статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із статтею 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.


................
Перейти до повного тексту