ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 922/3459/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Шевчик О.Ю.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство "Харківобленерго",
представник позивача - Комарова О.М., адвокат (довіреність від 22.05.2020 № 01-50/5016, свідоцтво від 27.02.2014 № 1809),
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Техбуд-7",
представник відповідача - Ужченко Т.В., адвокат (договір від 15.08.2019 б/н, ордер від 15.08.2019 № 000036, свідоцтво від 22.07.2011 № 1014),
третя особа - ОСОБА_1,
представник третьої особи - не з`явився,
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Техбуд-7"
на рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2019 (головуючий суддя Суслова В.В.)
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 (головуючий Гребенюк Н.В., судді: Білецька А.М. і Радіонова О.О.)
у справі № 922/3459/19
за позовом акціонерного товариства "Харківобленерго" (далі - Позивач)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Техбуд-7" (далі - Відповідач),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ),
про стягнення 1 229 512,00 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Відповідача за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1, про стягнення матеріальної шкоди (збитків) у розмірі 1 229 512,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що розмір матеріальної шкоди (збитків), завданої Позивачу внаслідок механічного пошкодження двоколової металевої опори № 11 та пошкодженого проводу в прогонах опор №№ 11-12 ПЛ 11О кВ "ТЕЦ-3 - Серп та Молот" внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), підтверджується актом оцінки збитків незалежного оцінювача від 29.06.2019 та складає 1 328 512,00 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 12.12.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2020, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача матеріальну шкоду (збитки) у розмірі 1 229 512,00 грн.
Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця (Відповідача), відшкодовується саме володільцем джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм, тому обов`язок щодо відшкодування завданої Позивачу працівником Відповідача шкоди у розмірі 1 229 512,00 грн має бути покладений на Відповідача.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Відповідач звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, та те, що суди при прийнятті оскаржуваних рішень не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах, які прийняті в інших справах, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга (з урахуванням заяви про усунення недоліків) обґрунтована тим, що:
- неповне дослідження судами зібраних у справі доказів унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;
- судом апеляційної інстанції безпідставно не прийнято надані Відповідачем додаткові докази, а саме: висновок фахівця від 05.03.2020 ТОВ "Аргумент-Експерт" стосовно вартості матеріального збитку, внаслідок ДТП та руйнування металевої двоколової опори № 11;
- суди в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, які прийняті у справах № 908/410/17 та № 640/1853/14-ц.
Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Від ОСОБА_1 відзив на касаційну скаргу не надходив.
Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин справи, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що 29.06.2019 о 10 годині 00 хвилин ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом "Кобальт АС-3258/2", державний номерний знак НОМЕР_1, у місті Харкові по проспекту Московському, неправильно обрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням, здійснив виїзд за межі проїзної частини та здійснив наїзд на опору № 11 повітряної лінії електропередач (ПЛ) 110 кВ "ТЕЦ-3 - Серп та Молот", яка належить Позивачу (інвентарні номери: 00505793/01; 00505794/01).
Внаслідок механічного пошкодження двоколової металевої опори № 11 та пошкодженого проводу в прогонах опор №№ 11-12 ПЛ 11О кВ "ТЕЦ-3 - Серп та Молот" Позивачу завдано шкоду у розмірі 1 328 512,00 грн, на підтвердження чого Позивачем надано суду акт оцінки збитків незалежного оцінювача від 29.06.2019.
Постановою Московського районного суду міста Харкова від 05.08.2019 у справі № 643/10920/19, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вказаною постановою також встановлено, що ОСОБА_1 є працівником Відповідача.
Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з листом Департаменту патрульної поліції в Харківській області від 20.09.2019 № 957/41/14/08-2019 власником транспортного засобу "Кобальт АС-3258/2", державний номерний знак НОМЕР_1, за участю якого у ДТП завдано шкоду Позивачу, є Відповідач.
Розмір матеріальної шкоди (збитків), завданої Позивачу внаслідок механічного пошкодження двоколової металевої опори № 11 та пошкодженого проводу в прогонах опор №№ 11-12 ПЛ 110 кВ "ТЕЦ-3 - Серп та Молот" внаслідок ДТП, підтверджується актом оцінки збитків незалежного оцінювача від 29.06.2019 та складає 1 328 512,00 грн.
Вказаний акт складений відповідно до вимог Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 116 (зі змінами та доповненнями).
Підтвердженням розрахунку акта незалежного оцінювача є документи, копії яких додані до матеріалів справи, а саме:
- Договірна ціна (кошторис) за формою № 9 ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013, Додаток С;
- Розрахунок № 1-1 прямих витрат і загальновиробничих витрат до договірної ціни (кошторису);
- Розрахунок № 1-2 загальновиробничих витрат до договірної ціни (кошторису);
- Відомість ресурсів до договірної ціни (до Розрахунку № 1-1);
- Розрахунок № 5 "Кошторисний прибуток" до договірної ціни (кошторису);
- Розрахунок № 6 "Кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій" до договірної ціни (кошторису).
Під час ДТП цивільно-правову відповідальність за шкоду, завдану транспортним засобом "Кобальт АС- 3258/2", державний номерний знак НОМЕР_1, було застраховано за полісом № НОМЕР_2, виданим ПАТ "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний".
Позивач платіжним дорученням від 15.10.2019 № 2165 отримав від ПАТ "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний" суму страхового відшкодування у розмірі 99 000,00 грн (ліміт страхового відшкодування 100 000,00 грн з відрахуванням від нього суми франшизи у розмірі 1 000,00 грн).
Сума матеріальних збитків у розмірі 1 229 512,00 грн залишилась не погашеною.
19.09.2019 Позивачем на адресу Відповідача було направлено вимогу № 04-50/10265 з пропозицією сплатити кошти протягом 10 днів з моменту її отримання, яка Відповідачем залишена без задоволення.
Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення матеріальної шкоди (збитків) у розмірі 1 229 512,00 грн.
Приймаючи оскаржувані рішення, суди виходили з того, що відповідно до частин першої, другої статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки визначаються як втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); як доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
При цьому підставою для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків є повний склад правопорушення: неправомірна (протиправна) діяльність (бездіяльність) учасника господарських відносин; збитки, як результат такої діяльності; причинний зв`язок між неправомірною (протиправною) діяльністю (бездіяльністю) учасника господарських відносин та збитками; вина учасника господарських відносин.
Згідно із статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) Відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що її було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК України, частина друга статті 1167 ЦК України). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю Відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що Відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.
Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
Вина ОСОБА_1 у ДТП підтверджується постановою Московського районного суду міста Харкова від 05.08.2019 у справі № 643/10920/19.
Водій ОСОБА_1 на момент скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з Відповідачем та виконував трудові обов`язки.
У зв`язку з тим, що транспортний засіб "Кобальт АС-3258/2", державний номерний знак НОМЕР_1, було застраховано за полісом № НОМЕР_2 у ПАТ "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний", Позивач отримав від вказаної страхової компанії суму страхового відшкодування у розмірі 99 000,00 грн.
Однак, з урахуванням виплати страхового відшкодування з боку страховика, невідшкодованою залишилась шкода у розмірі 1 229 512,00 грн.
Доводи Відповідача про неправомірність визначення розміру шкоди у заявленій позивачем сумі та недоведеність позивачем розміру завданих Позивачу збитків були відхилені судами з посиланням на те, що згідно з пунктом 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 116 (далі - Порядок), розмір збитків від знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб`єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, розмір збитків визначається відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891 (далі - Методика).
Пунктом 104 Методики передбачено, що визначення розміру збитків здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки. У разі коли державний орган або орган місцевого самоврядування є замовником проведення такої оцінки, виконавець оцінки обирається на конкурсних засадах в порядку, що встановлюється Фондом державного майна України.
Відповідно до пункту 105 Методики дата оцінки визначається з урахуванням положень частини третьої статті 225 Господарського кодексу України, згідно з якою під час визначення розміру збитків враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі коли вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.
Згідно з пунктом 107 Методики незалежна оцінка збитків проводиться із застосуванням оціночних процедур будь-якого з методичних підходів та їх поєднання, які найбільш повно відповідають меті оцінки, з урахуванням вимог статті 22 ЦК України. Обґрунтування застосування методичних підходів та окремих оціночних процедур у процесі оцінки зазначається у звіті про оцінку збитків.