У Х В А Л А
15 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 2-1810/2010
Провадження № 14-86зц20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача - Лященко Н.П.
суддів: Антонюк Н. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши скаргу ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 01 червня 2010 року, ухвали Апеляційного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року та ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 квітня 2020 року
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2009 року Відкрите акціонерне товариство "Кредитпромбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк" (далі - ПАТ "Кредитпромбанк"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
ПАТ "Кредитпромбанк" зазначало, що 01 вересня 2006 року між ВАТ "Кредитпромбанк", правонаступником якого є ПАТ "Кредитпромбанк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого позивач надав відповідачці кредит у розмірі 99 тис. 500 доларів США на строк до 31 серпня 2021 року зі сплатою 12,5% річних за користування кредитом. На забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 01 вересня 2006 року, відповідно до умов якого остання зобов`язалась солідарно відповідати перед банком у повному обсязі, на тих умовах та в ті ж строки, що і ОСОБА_1 .
Взяті на себе зобов`язання позивачем були виконані у повному обсязі, однак ОСОБА_1 зобов`язання не виконуються. Так, станом на 05 лютого 2009 року заборгованість відповідачів перед позивачем становила 106 тис. 144 долари США.
У зв`язку з вищенаведеним позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 106 тис. 144 долари США 88 центів, що за курсом НБУ станом на 05 лютого 2009 року складало 817 тис. 315 грн 88 коп.
Заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 01 червня 2010 року позов ПАТ "Кредитпромбанк" задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Кредитпромбанк" заборгованість за кредитним договором у сумі 106 тис. 144 долари США 88 центів, що за курсом НБУ становило 817 тис. 315 грн 58 коп.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 09 грудня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
14 лютого 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на судові рішення у справі.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 28 квітня 2020 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 01 червня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 09 грудня 2015 року з підстав, визначених частиною третьою статті 394 ЦПК України, оскільки касаційну скаргу подано після спливу одного року з моменту проголошення судового рішення, а наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження обставини не є обставинами непереборної сили, а тому не дають підстав для висновку про існування передбачених пунктом 2 частини третьої статті 394 ЦПК України обставин для поновлення строку на касаційне оскарження.
У травні 2020 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла скарга ОСОБА_1, в якій порушується питання про скасування ухвалених у справі рішень судів та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши скаргу ОСОБА_1, Велика Палата Верховного Суду вважає, що відсутні підстави для її прийняття з огляду на таке.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Право касаційного оскарження та судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, визначено у статті 389 ЦПК України.
Вичерпний перелік підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду встановлено статтею 403 ЦПК України. При цьому питання про передачу цивільної справи за касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду згідно зі статтями 403, 404 цього Кодексу відноситься до повноважень Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Чинний процесуальний закон не передбачає інституту перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень Касаційного цивільного суду (окрім перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами відповідно до глави 3 розділу V ЦПК України) та самостійного вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про передачу їй на розгляд цивільної справи за касаційною скаргою.