Постанова
Іменем України
22 червня 2020 року
м. Київ
справа № 320/309/17-ц
провадження № 61-38186св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Мелітопольська міська рада Запорізької області, ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі",
третя особа - комунальне підприємство "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області,
позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2,
відповідачі за зустрічним позовом: Мелітопольська міська рада Запорізької області, ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 лютого 2018 року у складі судді Ковальової Ю. В. та постанову апеляційного суду Запорізької області від 24 травня 2018 року у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Гончар М. С., Маловічко С. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Мелітопольської міської ради Запорізької області, ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" (далі - ТОВ "Мелітопольські теплові мережі"), третя особа - комунальне підприємство "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області, про визнання права користування житловим приміщенням.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 . В 2014 році, перебуваючи з ОСОБА_3 у фактичних шлюбних відносинах, вона вселилась в займане ним житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, яке він отримав 02 березня 1993 року, як постраждалий від аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії на підставі рішення Мелітопольського міськвиконкому від 25 лютого 1993 року.
22 квітня 2016 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був зареєстрований Мелітопольським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області. З часу вселення вона постійно проживає і користується, як член сім`ї, зазначеним житловим приміщенням, бере участь у витратах, пов`язаних з оплатою комунальних послуг за користування житловим приміщенням та виконує інші зобов`язання.
В зазначеній квартирі також зареєстрована колишня дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_2, однак з 2003 року вона в зазначеній квартирі не проживає. Її чоловік, ОСОБА_3, звертався до Мелітопольської міської ради з проханням зареєструвати позивачку у спірному житловому приміщенні, йому було повідомлено про перелік документів, необхідних для реєстрації її у вказаній квартирі, однак він помер та повторно звернутись до виконкому для реєстрації не встиг.
У грудні 2016 році ОСОБА_1 звернулась до виконавчого комітету Мелітопольської міської ради із заявою про реєстрацію місця проживання, однак 21 грудня 2016 року, їй було відмовлено у реєстрації місця проживання на підставі абзацу 2 статті 9-1 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" та 03 листопада 2016 року, їй було відмовлено у реєстрації місця проживання відповідно до Правил реєстрації місця проживання затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року
№ 207.
ОСОБА_1 просила на підставі статей 64, 65 ЖК України визнати за нею право користування квартирою АДРЕСА_1 .
У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічними позовними вимогами до Мелітопольської міської ради Запорізької області, ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою та вселення.
Зустрічна позовна заява ОСОБА_2 мотивована тим, що з 19 червня 1995 року, вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 . Після реєстрації шлюбу, а саме 12 серпня 1995 року була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 як член сім`ї ОСОБА_3, який був наймачем зазначеної квартири. В зазначеній квартирі
з 12 серпня 1995 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 були зареєстровані вона та
ОСОБА_3 . На теперішній час, у зв`язку зі смертю ОСОБА_3, в зазначеній квартирі зареєстрована тільки вона.
11 травня 2000 року, шлюб між нею та ОСОБА_3 було розірвано. Після припинення шлюбних відносин, між ними склалися вкрай неприязні відносини, які перешкоджали їй в користуванні спірною квартирою, оскільки ОСОБА_3 зловживав спиртними напоями, влаштовував сварки та бійки, виганяв її з квартири та змінив замок від вхідної двері. Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 лютого 2003 року вона була вселена в зазначену квартиру, а ОСОБА_3 було зобов`язано не чинити їй перешкоди у користуванні квартирою та передати їй ключі від вхідних дверей.
02 червня 2003 року, у порядку примусового виконання рішення суду від 04 лютого 2003 року, вона була вселена в спірну квартиру та їй були передані ключі від квартири.
З 2003 року по 15 березня 2015 року, вона постійно проживала з колишнім чоловіком ОСОБА_3 у спірній квартирі та сплачувала за неї комунальні послуги.
15 березня 2015 року, її колишній чоловік - ОСОБА_3, на ґрунті неприязних відносин між ними, знову змінив замок від вхідної двері зазначеної квартири та не впускав її в квартиру, у зв`язку з чим вона зверталась до Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області для вирішення цього питання. Однак на проведені з ОСОБА_3 бесіди про недопустимість таких дій, він не реагував та продовжував не пускати її в спірну квартиру, порушуючи її законні права на користування спірною квартирою. На даний час у спірну квартиру її не впускає ОСОБА_1, яка вселилася в квартиру без її згоди.
ОСОБА_2 просила зобов`язати ОСОБА_1 не чинити їй перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_1 та зобов`язати Мелітопольську міську раду Запорізької області вселити її,ОСОБА_2 в зазначену квартиру.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 травня 2017 року обидва позови об`єднано в одне провадження.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області
від 27 лютого 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Зобов?язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкоди у користуванні спірною квартирою шляхом виселення ОСОБА_1 з житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
Вселено ОСОБА_2 у квартиру
АДРЕСА_1 .
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову і ухвалюючи рішення про вселення ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 вселилася в спірну квартиру з порушення норм житлового законодавства, без згоди
ОСОБА_2 , яка за життя наймача не була визнана такою, що втратила право користування житлом, була зареєстрована в ньому, несла витрати з його утримання.
Постановою апеляційного суду Запорізької області від 24 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 лютого 2018 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
22 червня 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 лютого
2018 року та постанову апеляційного суду Запорізької області від 24 травня
2018 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди зробили неправильний висновок, що ОСОБА_1 вселилася у спірну квартиру з порушенням вимог житлового законодавства, без згоди ОСОБА_2 . Судами не враховано, що ОСОБА_2 не проживає у спірному житловому приміщенні з 2003 року та, відповідно з моменту розірвання шлюбу припинила бути членом сім?ї наймача. Судом першої інстанції неправильно сприйняв покази свідків.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.
Зупинено виконання рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 лютого 2018 року до закінчення касаційного провадження.
14 серпня 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Розпорядженням від 13 квітня 2020 року № 1022/0/226-20 за касаційним провадженням № 61-38186св18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 13 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 лютого
2018 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 24 травня