Постанова
Іменем України
22 червня 2020 року
м. Київ
справа № 585/1571/15-ц
провадження № 61-47700св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивачі: приватне підприємство "Осна", ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,
третя особа - Роменська міська рада Сумської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Солошенко Людмили Євгенівни на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18 травня 2018 року у складі судді Шульги В. О. та постанову апеляційного суду Сумської області від 24 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Ткачук С. С., Кононенко О. Ю., Собини О. І.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року приватне підприємство "Осна" (далі - ПП "Осна"),
ОСОБА_1 звернулись до суду з позовом, у якому, після уточнень, просили зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні ПП "Осна" нежитловим приміщенням гаражем АДРЕСА_1, шляхом його звільнення; стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку, на користь
ПП "Осна" матеріальні збитки в сумі 10 800,00 грн у вигляді плати за користування гаражем АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку, на користь ПП "Осна" в рахунок відшкодування судових витрат 243,60 грн та 1 218,00 грн сплаченого судового збору; стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку, на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат 487,20 грн та 4 000,00 грн витрат на правову допомогу адвоката.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 17 лютого 1997 року ПП "Осна", власником якого є ОСОБА_1, на підставі рішення Роменської міськради від 25 грудня 1996 року № 423, отримало державний акт на право постійного користування землею серії СМ № 00014 на земельну ділянку площею 0,25 га, розташовану по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва та експлуатації будівель та споруд.
27 липня 2012 року між ПП "Осна" та Роменською міськрадою укладено договір оренди землі строком на 5 років. 27 липня 2012 року земельна ділянка передана в користування ПП "Осна". ПП "Осна" щорічно сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою у розмірі 4 % нормативної грошової оцінки, що складає 8 206,НОМЕР_1 грн на рік.
24 грудня 2005 року ПП "Осна" на підставі рішення виконкому Роменської міськради № 398 отримало Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, зокрема на гараж № НОМЕР_1, загальною площею 32,5 кв.м, розташований на орендованій земельній ділянці по АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 протиправно, так як не оформили договору оренди, заволоділи гаражем № НОМЕР_1 та на протязі 2007 року і до цього часу використовують гараж та користуються земельною ділянкою в своїх інтересах, при цьому взагалі не сплачують плати за користування нерухомим майном.
В результаті незаконних дій відповідачів порушуються права і законні інтереси
ПП "Осна", як власника нерухомого майна та орендаря земельної ділянки, а також права і законні інтереси власника ПП "Осна" - ОСОБА_1, оскільки з травня 2013 року по травень 2015 року підприємство не отримувало плати від оренди гаража № НОМЕР_1 в сумі близько 10 800,00 грн. Відповідачі умисно не укладали договору оренди гаража та договору на користування земельною ділянкою.
16 липня 2014 року ПП "Осна" в черговий раз направило на адресу відповідачів претензію, в якій просило укласти з ПП "Осна" договір оренди, або договір купівлі-продажу гаража. Однак претензія відповідачами до уваги взята не була і залишилася не виконаною.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18 травня
2018 року позовні вимоги задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні ПП "Осна" нежитловим приміщенням гаражем АДРЕСА_1, шляхом його звільнення.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПП "Осна" в рахунок відшкодування судових витрат 1 461,60 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат 4 487,20 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що спірний гараж, є власністю ПП "Осна", а ОСОБА_3 займає його без достатньої правової підстави, чим чинить підприємству перешкоди в користуванні ним.
Постановою апеляційного суду Сумської області від 24 жовтня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задоволено частково.
Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18 травня
2018 року в частині задоволених вимог ОСОБА_1 та розподілу судових витрат на її користь скасовано та прийнято в цій частині нову постанову про відмову у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 .
В іншій оскарженій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_1 не є власником спірного гаражу, а є лише засновником ПП "Осна".
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції в частині зобов`язано ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні ПП "Осна" нежитловим приміщенням гаражем АДРЕСА_1, шляхом його звільнення, оскільки відповідач користується спірним гаражем без достатніх правових підстав, чим порушує права власника цього нерухомого майна.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
25 листопада 2018 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області
від 18 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Сумської області
від 24 жовтня 2018 року в частині задоволених позовних вимог та винести в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, а також визнати заяви про відвід головуючому судді першої інстанції Шульзі В. О. та заяву про відвід головуючому судді апеляційної інстанції Ткачук С. С. обґрунтованими та задовольнити їх.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом не в повному обсязі з?ясовані обставини, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, не досягнуто мети ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів ОСОБА_3, а судом апеляційної інстанції не наведено мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі. Позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження того, що спірний гараж належить саме ПП "Осна". У провадженні Верховного Суду перебуває цивільна справа № 585/1252/16-ц, яка безпосередньо пов?язанна з цією справою, та в якій особи, які є фактичними власниками гаражів, оскаржують порядок набуття права власності на спірне майно ПП "Осна". Судами проведено розподіл судових витрат з порушенням положень статті 141 ЦПК України, та необґрунтовано відмовлено у задоволенні заяв про відвід суддів.
Доводи інших учасників справи
09 січня 2019 року ПП "Осна" через засоби поштового зв?язу подало до Верховного Суду відзив, у якому просить у задоволенні касаційної скарги представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18 травня 2018 року та постанову апеляційного суду Сумської області від 24 жовтня 2018 року відмовити.
Додаткові аргументи заявника
08 лютого 2019 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду відповідь на відзив у якій просить касаційну скаргу задовольнити.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Роменського міськрайонного суду Сумської області.
У задоволені клопотання ОСОБА_3 про зупинення виконання рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18 травня 2018 року відмовлено.
03 січня 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Розпорядженням від 15 квітня 2020 року № 1089/0/226-20 за касаційним провадженням № 61-47700св18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 15 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області
від 18 травня 2018 року та постанову апеляційного суду Сумської області
від 24 жовтня 2018 рокуздійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, врахувавши аргументи, наведені у відповіді на відзив, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.