Постанова
Іменем України
22 червня 2020 року
м. Київ
справа № 556/734/13-ц
провадження № 61-27347св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Більськовільська сільська рада Володимирецького району Рівненської області,
третя особа - ОСОБА_2,
позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2,
відповідачі за зустрічним позовом: ОСОБА_1, Більськовільська сільська рада Володимирецького району Рівненської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 21 листопада 2017 року у складі судді Іванків О. В. та постанову апеляційного суду Рівненської області від 20 лютого
2018 року у складі колегії суддів: Шеремет А. М., Ковальчук Н. М., Хилевича С. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовомдо Більськовільської сільської ради Володимирецького району про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за заповітом.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3, за життя останньою було складено заповіт, відповідно до якого вона заповіла їй житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Після смерті матері вона фактично прийняла спадщину, жодних претензій стосовно успадкованого майна до неї ніхто не мав.
Маючи намір оформити право власності на спадкове майно, вона звернулась до Кузнецовської міської державної нотаріальної контори Рівненької області, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв`язку із відсутності правовстановлюючих документів на вищевказаний житловий будинок.
Посилаючись на наведене, просила визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований за адресою:
АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 06 липня
2017 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - ОСОБА_2 .
У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_1, Більськовільської сільської ради Володимирецького району про визнання права власності на спадщину.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 мотивовано тим, що він є рідним сином спадкодавця, пенсіонером за віком, постійно проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_3 в селі Більська Воля, доглядав матір та допомагав вести спільне підсобне господарство до дня її смерті. Після смерті матері, (спадкодавця) ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу спадкового майна входять: житловий будинок, який знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 , інші господарські будівлі та споруди, а також, земельна ділянка для обслуговування вказаного житлового будинку господарських будівель та споруд та земельна ділянка для ведення сільського господарства біля будинку.
У зв`язку із викладеним ОСОБА_2 вважає себе таким, що прийняв спадщину після смерті матері у відповідності до правил частини третьої статті 1268 ЦК України, та набув право власності на спадкове майно, яке не має змогу захистити інакше ніж у судовому порядку.
У свою чергу, ОСОБА_1 не прийняла спадщину після смерті матері, оскільки не проживала разом з нею на час смерті і повідомляє неправдиві відомості про місце проживання матері на час її смерті, а до Кузнецовської державної нотаріальної контори звернулась із заявою про прийняття спадщини не за заповітом, а за законом. ОСОБА_1 порушила порядок звернення із заявою про прийняття спадщини, не довела свої родинні відносини із спадкодавцем ОСОБА_3, оскільки в свідоцтві про народження позивача зазначено
по-батькові " ОСОБА_1 ", а не " ОСОБА_1 ". При цьому заповіт, на підставі якого
ОСОБА_1 бажає оформити свої спадкові права, посвідчений з порушенням встановленого порядку.
ОСОБА_2 просив визнати за ним право власності на спадкове майно після смерті спадкодавця ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, яке складається з житлового будинку та інших господарських будівель та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 29 серпня
2017 року прийнято позов третьої особи - ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно до розгляду одночасно з позовом ОСОБА_1 .
Справа розглядалась судами неодноразово.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 21 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності, в порядку спадкування за заповітом, на житловий будинок та інші господарські будівлі, що розташовані в АДРЕСА_1, після смерті матері - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1, будучи спадкоємцем ОСОБА_3 за заповітом, належним чином прийняла спадщину після смерті матері. У свою чергу, ОСОБА_2 спадщину після смерті матері не прийняв, відповідної заяви про прийняття спадщини не подавав. Доказів того, що ОСОБА_2 на час смерті матері проживав разом із спадкодавцем, не надано.
Постановою апеляційного суду Рівненської області від 20 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 21 листопада 2017 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_2, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
31 березня 2018 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 21 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Рівненської області від 20 лютого 2018 року та ухвалити нове рішення, яким зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій зробили неправильний висновок про те. що спадкування майна ОСОБА_3 здійснюється за заповітом, оскільки вказаний заповіт не посвідчений посадовою особою Більськовільської сільської ради Володимирецького району Рівненської області, ОСОБА_2 постійно проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_3, доглядав її та допомагав вести спільне господарство до дня її смерті.
Доводи інших учасників справи
26 січня 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду відзив, у якому просить у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_2 відмовити, а рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 21 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Рівненської області від 20 лютого 2018 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2018 року поновлено строк на касаційне оскарження рішення Володимирецького районного суду Рівненської області
від 21 листопада 2017 року та постанови апеляційного суду Рівненської області
від 20 лютого 2018 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Володимирецького районного суду Рівненської області.
30 січня 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Розпорядженням від 13 квітня 2020 року № 1032/0/226-20 за касаційним провадженням № 61-38186св18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 13 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.