Постанова
Іменем України
22 червня 2020 року
м. Київ
справа № 205/8198/17
провадження № 61-2979св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - житлово-будівельний кооператив № 29 "Мир",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 25 квітня 2018 року у складі судді Шавули В. С. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 січня 2019 року у складі колегії суддів: Варенко О. П., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до житлово-будівельного кооперативу № 20 "Мир" (далі - ЖБК № 20 "Мир") про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю.
Позовна заява мотивована тим, що з 1987 року ОСОБА_1 відкрито та безперервно володіє квартирою АДРЕСА_1 .
Вказану квартиру отримав батько позивача - ОСОБА_2 в ЖБК № 20 "Мир", який і побудував весь будинок. У квартирі проживали батьки позивача: ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, та позивач. За життя батько позивача сплатив пайовий внесок за квартиру у повному обсязі, але оформити належним чином право власності на неї не встиг. На теперішній час будь-які відомості про зареєстроване право власності на вказану квартиру відсутні. ОСОБА_1 відкрито та безперервно з 1987 року володіє квартирою АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на квартиру
АДРЕСА_1 за набувальною давністю.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 25 квітня
2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено добросовісності набуття спірного нерухомого майна, оскільки позивач знав, що володіє річчю без законних на те підстав.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 25 квітня
2018 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
06 лютого 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 25 квітня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 січня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що заявник відкрито і безперервно з 1987 року володіє спірною квартирою, а тому має право на набуття вказаної квартири за набувальною давністю. Суди проігнорували заяву відповідача про визнання позову та апеляційної скарги. Апеляційний суд не перевірив доводи заявника наведені в апеляційній скарзі щодо безумовної підстави для скасування рішення суду першої інстанції - суд розглянув порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Доводи інших учасників справи
У червні 2019 року до Верховного Суду від ЖБК № 20 "Мир" надійшла заява, в якій заявник на підставі частини четвертої статті 398 ЦПК України визнає касаційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Ленінського районного суду міста Дніпропетровська.
Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 25 квітня 2018 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 січня 2019 року.
У березні 2018 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 25 квітня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 січня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.