Постанова
Іменем України
17 червня 2020 року
м. Київ
справа № 538/898/17
провадження № 61-35137св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Баришівська зернова компанія",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Баришівська зернова компанія" на постанову Апеляційного суду Полтавської області, у складі колегії суддів: Прядкіної О. В., Карпушина Г. Л., Обідіної О. І., від 28 березня 2018 року.
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Баришівська зернова компанія" (далі - ТОВ "Баришівська зернова компанія") про визнання договору оренди землі недійсним.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що вона є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,93 га, однак з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вона дізналась, що її земельна ділянка перебуває в оренді ТОВ "Баришівська зернова компанія" на підставі договору оренди № б/н від 15 грудня 2015 року. Стверджувала, що такий договір вона не укладала, підпис у вказаному договорі не співпадає з її підписом.
Із урахуванням зазначеного, позивач просила позов задовольнити, визнати недійсним договір оренди землі № б/н від 15 грудня 2015 року, площею 3,93 га, кадастровий номер земельної ділянки 5322610100:00:001:0037, яка розташована на території Лохвицької міської ради, та скасувати його державну реєстрацію.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області, у складі судді Алтухової О. С., від 13 грудня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за недоведеністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт укладення ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки у 2015 році з ТОВ "Баришівська зернова компанія" підтверджується показами свідків та іншими доказами по справі, а також вчиненням з її боку дій щодо виконання цього правочину, зокрема надання земельної ділянки у користування відповідачу, отримання орендної плати. Твердження позивача про те, що вона договір оренди землі від 15 грудня 2015 року не підписувала, не підтверджено належними доказами.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 28 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 13 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 15 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Баришівська зернова компанія", площею 3,93 га, кадастровий номер земельної ділянки 5322610100:00:001:0037, розташованої на території Лохвицької міської ради, та скасовано державну реєстрацію, здійснену 16 грудня 2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Лохвицького управління юстиції Полтавської області в державному реєстрі прав на нерухоме майно.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 посилалась на копію висновку експерта Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 3175 від 28 листопада 2017 року, складеного за результатами проведення судової експертизи в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120171702300006065 від 02 жовтня 2017 року.
Згідно зазначеного висновку експерта підписи у оспореному договорі оренди землі та акті приймання-передачі земельної ділянки виконані однією особою, але не ОСОБА_1, що не було враховано районним судом і свідчить про відсутність її волевиявлення на укладення спірного правочину.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ТОВ "Баришівська зернова компанія" просить скасувати постанову Апеляційного суду Полтавської області від 28 березня 2018 року і залишити в силі рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 13 грудня 2017 року,посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що вирішуючи спір, районний суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку щодо неприйняття до уваги твердження позивача про те, що вона не підписувала договір оренди, оскільки позивачем не було надано належних доказів на підтвердження зазначених обставин. Районним судом в силу положень частини першої статті 59, частини другої статті 64 ЦПК України обґрунтовано не взято до уваги як належний доказ у справі копію висновка експерта Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 3175 від 28 листопада 2017 року.
Апеляційним судом у порушення вимог пункту 6 частини першої статті 365 ЦПК України після закінчення підготовчих дій з розгляду справи було витребувано у правоохоронних органів належним чином завірену копію експертного висновку та надано йому оцінку і в подальшому покладено в основу судового рішення.
Суд апеляційної інстанції не дослідив усіх обставин справи та обмежився дослідженням недопустимих доказів.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду 21 червня 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
15 квітня 2020 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 538/898/17 розподілено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Баришівська зернова компанія" про визнання договору оренди землі недійсним призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Баришівська зернова компанія" підписано договір оренди землі, згідно умов якого, позивач надала відповідачу у строкове платне користування земельну ділянку площею 3,93 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Лохвицької міської ради та належить їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, який зареєстрований 07 лютого 2006 року за реєстровим номером 010654000166, строком до 31 грудня 2022 року.
Свідок ОСОБА_5, допитаний у судовому засіданні судом першої інстанції, пояснив, що працює в ТОВ "Баришівська зернова компанія" за цивільно-правовим договором. Позивач в його присутності підписувала договір оренди землі, це відбувалось в с. Яхники, біля магазину, приблизно восени 2015 року.
Свідок ОСОБА_6, допитана в судовому засіданні судом першої інстанції, пояснила, що працює бухгалтером в ТОВ "Баришівська зернова компанія". 15 грудня 2015 року був підписаний договір оренди землі із ОСОБА_1, а 16 грудня 2015 року договір було зареєстровано. 02 березня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до неї за телефоном з проханням виплатити 3 000 грн в рахунок сплати орендної плати за договором оренди землі, які їй були сплачені. В липні 2016 року позивач отримала повністю орендну плату за 2016 рік, а в листопаді керівництвом було прийнято рішення про доплату ще 1 % понад встановлений договором розмір. 23 грудня 2016 року було видано 5 тис. грн за 2017 рік, 10 лютого 2017 року було доплачено ще 2 406, 04 грн, а 10 квітня 2017 року було виплачено 1 448, 00 грн в якості авансу за 2018 рік. Примірник договору оренди вона особисто привозила ОСОБА_1 на ферму, про що остання підписала відповідний акт.
Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 посилалась на копію висновку експерта Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 3175 від 28 листопада 2017 року, складеного на підставі постанови від 16 листопада 2017 року про призначення судової почеркознавчої експертизи, винесеної слідчим СУ ГУНП в Полтавській області в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120171702300006065 від 02 жовтня 2017 року.
Згідно копії вказаного висновку експерта підписи у договорі оренди землі б/н від 15 грудня 2015 року та акті приймання-передачі земельної ділянки за вказаним договором виконані однією особою, але не ОСОБА_1 .
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції слідчим відділом Лохвицького відділу поліції ГУНП в Полтавській області надана належним чином завірена копія висновку експерта.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", положеннями якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (тут і далі у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У відповідності до частини першої статті 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.