Постанова
Іменем України
15 червня 2020 року
м. Київ
справа № 462/7676/15-ц
провадження № 61-13268св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідач: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Залізничного районного суду м. Львова у складі судді Кирилюка А. І. від 21 жовтня
2016 року та постанову Апеляційного суду Львівської області у складі колегії суддів: Мікуш Ю. Р., Павлишина О. Ф., Приколоти Т. І., від 02 травня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2015 року ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недостовірною, такою, що не відповідає дійсності інформації, спростування відомостей та відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 за договором міни від 03 грудня 2003 року стали співвласниками житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Їхніми сусідами є ОСОБА_4 та ОСОБА_8
ОСОБА_4 почала звертатись із безпідставними звинуваченнями в Державну інспекцію з контролю за використанням та охороною землі у Львівській області, що родина ОСОБА_9 захопила у неї 16 кв. м землі, яка безпідставно складала на членів родини позивачів приписи, акти, постанови, в яких зобов`язували повернути ОСОБА_4 16 кв. м землі, притягували до адміністративної відповідальності. У цей час ОСОБА_4 називала їх злодіями, принижувала їх честь і гідність, зводила наклепи та вимагала повернути їй землю, яку позивачі не захоплювали. Рішенням Інспекції
від 02 липня 2009 року вказано, що земельна ділянка площею 0,0016 га по межі знаходиться у спільній частковій власності згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7 . Незважаючи вищевказане ОСОБА_4 у
2011 році звернулась до суду з позовом не чинити їй перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 16 кв. м. Усвідомлюючи, що судовий розгляд справи не буде на користь відповідача, остання почала шантажувати родину позивачів, зокрема працівника правоохоронних органів ОСОБА_2, посилаючи недостовірну та таку, що не відповідає дійсності інформацію в правоохоронні органи та органи прокуратури з приводу обміну помешканнями із її попередньою сусідкою ОСОБА_10 . З приводу вказаних заяв неодноразово проводилися перевірки та надавалися відповіді, що викладені факти документального підтвердження не знаходять.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року на шпальтах газети комунального підприємства "Редакція газети Львівської міської ради "Ратуша" на першій сторінці в рубриці "Скандал" була надрукована та розповсюджена стаття під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1". Вказана стаття також опублікована ІНФОРМАЦІЯ_3 року на офіційному сайті газети, а також короткий текст статті з посиланням на газету "Ратуша" розміщений на веб-сайті телеканалу ЗІК.
У вказаній статті викладені обставини на підставі повідомленої
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 інформації, які з 2008 року по даний час звертаються в правоохоронні органи, органи прокуратури, управління внутрішньої безпеки МВС України із наклепами на родину позивачів, зокрема на підполковника МВС України ОСОБА_1, безпідставно звинувачуючи її у незаконному обміні помешканнями з ОСОБА_11 у причетності до зникнення внучки ОСОБА_11, вчинення на неї тиску та інші протиправні дії.
На думку позивачів, відповідачі такі дії вчиняють з метою принизити честь та гідність, ділову репутацію, дискредитувати родину позивачів серед громадськості, колег по роботі, родичів, сусідів, знайомих.
Вказує, що численними перевірками встановлено, що ОСОБА_1 та її родина не причетні до незаконного обміну житлом з використанням службового становища. Також не підтверджувалися інші факти щодо зловживання з боку позивачів, про що зазначено в численних відповідях відповідачам.
Посилаючись на вищевикладене, позивачі просили: визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності інформацію, поширену ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до КП "Редакція газети Львівської міської ради "Ратуша", правоохоронним органам про зловживання службовим становищем при обміні помешканнями підполковником міліції
ОСОБА_2 , членами її родини ОСОБА_2, ОСОБА_3 ; зобов`язати ОСОБА_4 відшкодувати моральну шкоду, завдану умисним поширенням недостовірної, наклепницької інформації з метою принизити честь, гідність, завдати шкоди діловій репутації підполковнику поліції ОСОБА_2 у розмірі 60 000 грн; зобов`язати ОСОБА_4 відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_3, ОСОБА_2 кожному по 20 000 грн; зобов`язати ОСОБА_5 відшкодувати моральну шкоду, завдану умисним поширенням недостовірної, наклепницької інформації з метою принизити честь, гідність, завдати шкоди діловій репутації підполковнику поліції ОСОБА_2 у розмірі 100 000 грн; зобов`язати ОСОБА_5 відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_3, ОСОБА_2 кожному по 20 000 грн.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 21 жовтня 2016 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Львівської області
від 02 травня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_2,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відмовлено.
Судові рішення мотивовано тим, що відповідачі не були першоджерелом інформації, надрукованої у статті "ІНФОРМАЦІЯ_1", оскільки із змісту статті встановлено, що така написана за журналістським розслідуванням, яке тривало чотири місяці. Викладені у цій статті обставини були висвітлені відповідачами на звернення журналістів в такому вигляді як вони це бачили, наскільки знали, розуміли та за їхніми судженнями, а тому такі відомості спростуванню не підлягають. Відповідачі, звертаючись у правоохоронні органи різних інстанцій, реалізували своє право, передбачене
статтею 40 Конституції України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_3 просять скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не були джерелом поширення недостовірної інформації в газеті "Ратуша", а покликання в статті на слова ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не містять фактичних даних, стосуються оціночних суджень автора. Вказують, що суди мали б виходити з того, що інформація, поширена відповідачами в газеті "Ратуша", правоохоронним органам містить конкретні життєві обставини, певні факти, які перевірялись неодноразово та підтвердження не знайшли, тому інформація не є оціночним судженням, а відображенням об`єктивної дійсності, які можливо перевірити. Така інформація у разі її доведеності може бути підставою для порушення кримінальної справи, чого й добивалися відповідачі, а отже не може бути оціночним судженням. Суд не встановив, чи всі висловлювання відповідачів мали місце і чи всі вони є оціночними судженнями чи фактами. Саме в інформації відповідачів, наданій газеті "Ратуша", є звинувачення родини позивачів в нерівноцінному обміні помешканнями, у зловживанні службовим становищем працівника правоохоронного органу ОСОБА_12, у психологічному та фізичному тиску на бабусю зниклої дитини.
Відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2018 року від ОСОБА_5 та ОСОБА_4 надійшли відзиви на касаційну скаргу, в яких вони посилаються на необґрунтованість доводів скарги та законність ухвалених у справі судових рішень.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
14 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Позивачі по справі родина ОСОБА_9 та відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є сусідами.
Судами установлено, що на шпальтах газети КП "Редакція газети Львівської міської ради "Ратуша" від ІНФОРМАЦІЯ_4 року НОМЕР_1 на першій сторінці (продовження на сторінці 4) опубліковано статтю "ІНФОРМАЦІЯ_1", співавторами якої є ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Аналогічна стаття була опублікована на офіційному сайті газети та короткий зміст статті розміщений на офіційному сайті телеканалу ЗІК.
Зазначена стаття містить інформацію про те, що у 2002 році було загублено дворічну дівчинку та оголошено її у розшук. У 2002 році ОСОБА_2 працювала у відділі по роботі з неповнолітніми і саме до неї мати та бабуся зниклої дитини звернулися за допомогою. Через рік після знайомства з родиною зниклої дівчинки, у 2003 році батьки ОСОБА_2 здійснили обмін належної їм квартири у м. Жовква Львівської області на житловий будинок у місті Львові, який належав родичам загубленої дитини. У 2002 році дитину під час впізнання свідомо не впізнали та лише у 2006 році дитину було знято з обліку розшукуваних, коли мати з бабусею "раптом вирішили її впізнати", проте ця обставина не завадила виписати зниклу дитину зі Львова та прописати в Жовкві".
Установлено, що відповідачі у справі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 неодноразово зверталися із зверненнями у ЛМУ ГУ МВС у Львівській області з приводу надання інформації щодо зниклої дитини їхньої колишньої сусідки ОСОБА_16 . У листах-відповідях зазначалося, що при службовому розслідуванні чи перевірках жодних незаконних дій підполковника міліції ОСОБА_2 не виявлено, також не було виявлено психологічного тиску на ОСОБА_16 при обміні житлового приміщення по
АДРЕСА_1 на житлове приміщення по АДРЕСА_2 .
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої
статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статей 28, 68 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий такому поводженню, що принижує його гідність. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.