Постанова
Іменем України
17 червня 2020 року
м. Київ
справа № 335/2235/17
провадження № 61-9189св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Банк Форум",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2018 року у складі судді Рибалко Н. І. та постанову Запорізького апеляційного суду від 03 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Гончар М. С., Кочеткової І. В., Маловічко С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум", банк) про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що вона з 2002 року працювала у ПАТ "Банк Форум", а з 2010 року - на посаді директора Запорізької дирекції Південно-Східного регіонального центру з роздрібного бізнесу банку.
Із 23 квітня по 27 червня 2012 року вона перебувала в основній щорічній відпустці, після закінчення якої її безпідставно не допущено на роботу, а пізніше вона дізналася про те, що її звільнено із займаної посади 27 червня 2012 року з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, у зв`язку із скороченням штату і чисельності працівників.
Отже, її звільнення відбулось під час перебування її в щорічній відпустці, тобто із порушенням положень частини третьої статті 40 КЗпП України.
При цьому з наказом про звільнення відповідач її не ознайомлював, трудову книжку не видав та копію наказу про розірвання трудового договору в односторонньому порядку їй не вручив. Лише 19 січня 2017 року відповідач передав їй трудову книжку.
Зазначала, що відповідач не запропонував їй під час звільнення вакантні посади, які були наявні у банку, чим допустив порушення вимог частини другої статті 40, статті 42, статті 47 КЗпП України, що призвело до незаконного звільнення її із займаної посади.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила поновити її на роботі на посаді директора Запорізької дирекції Південно-Східного регіонального центру з роздрібного бізнесу ПАТ "Банк Форум" та стягнути з ПАТ "Банк Форум" на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження у цій справі на підставі пункту 2 частини другої статті 122 ЦПК України 2004 року.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 18 квітня 2017 року ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2017 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 квітня 2017 року відкрито провадження у цій справі.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 серпня 2017 року провадження у цій справі зупинено до набрання законної сили рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справі № 335/3635/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Форум" про порушення трудового законодавства.
Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 05 квітня 2018 року ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 серпня 2017 року про зупинення провадження у справі скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2018 року, залишеною без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 03 квітня 2019 року, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 закрито.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що судовими рішеннями у інших цивільних справах, які набрали законної сили, вже вирішено спір між цими сторонами, з цих же підстав і про той же предмет спору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У травні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати вказані судові рішення, справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, не перевірив обставин, якими вона обґрунтовувала позовні вимоги, та не дослідив докази, якими підтверджено позов, а тому дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі.
Також у лютому 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Тлумачення пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України свідчить, що підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.
Для застосування вказаної підстави для закриття провадження у справі необхідна наявність водночас трьох складових, а саме тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-1133цс15.
У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону, позивач просить про захист свого права.
Підстави та предмет позову визначаються позивачем самостійно та зазначаються у позовній заяві.
Слід зазначити, що неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, яке набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
У преамбулі та статті 6 параграфа 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у рішенні ЄСПЛ від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також у рішенні ЄСПЛ від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової визначеності, який передбачає, серед іншого, і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Звертаючись до суду з позовом у справі, яка переглядається, ОСОБА_1, посилаючись на те, що її було звільнено в останній день її щорічної відпустки, та відповідач звільнив її, не запропонувавши всі вакантні посади, які мали місце на час її звільнення, просила поновити її на роботі на посаді директора Запорізької дирекції Південно-Східного регіонального центру з роздрібного бізнесу ПАТ "Банк Форум" та стягнути з ПАТ "Банк Форум" на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що судовими рішеннями у інших цивільних справах, які набрали законної сили, вже вирішено спір між цими сторонами, з цих же підстав і про той же предмет спору.
Колегія суддів погоджується з таким висновком судів.
Так, у справі, що переглядається, установлено, що у серпні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ "Банк Форум" про визнання незаконним наказу від 19 квітня 2012 року № 672к/2 про звільнення, поновлення на роботі, стягнення з ПАТ "Банк Форум" середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 454 309,58 грн та моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн