Постанова
Іменем України
27 травня 2020 року
м. Київ
справа № 344/12282/16-ц
провадження № 61-48355св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Жданової В. С., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Кредобанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 липня 2018 року у складі судді Антоняка Т. М. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 18 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Фединяка В. Д., Бойчука І. В., Матківського Р. Й.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (далі - ПАТ КБ "Кредобанк") про захист прав споживачів шляхом визнання недійсним кредитного договору.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 27 лютого 2007 року між нею та Відкритим акціонерним товариством "Кредобанк" (далі - ВАТ "Кредобанк"), правонаступником якого було укладено кредитний договір № 36F/2007, за умовами якого їй надано кредит в сумі 53 070,00 доларів США на строк до 01 лютого 2022 року. За користуванням кредитом позичальник сплачує банку 14,5% річних. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом "факт/360" (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), за ставкою визначеною у пункті 3.2 договору. Згідно з пунктом 3.6 договору у випадку неповернення позичальником кредиту у термін, визначений пунктом 2.1 договору, нарахування процентів на прострочену суму припиняється, а проводиться нарахування пені, відповідно до пункту 5.1 договору. Пунктом 5.1 договору передбачено, що пеня складає подвійну процентну ставку, яка визначена пунктом 3.2. Згідно з пунктом 4.1 договору повернення кредиту здійснюється щомісячно рівними частинами по 297,00 доларів США.
Позивач вважала, що при укладенні кредитного договору порушені її права як споживача, а саме: умови договору містять приховування застосування нестійкої процентної ставки та суперечить нормам чинного законодавства; вимоги дострокового повернення кредиту до настання строку, передбаченого договором, незважаючи на фінансовий стан позичальника; зміни процентної ставки в односторонньому порядку; їй, як позичальнику, не було надано жодних роз`яснень щодо умов кредитування; кредитний договір є договором приєднання і позичальник не може впливати на умови кредитування та вносити зміни в кредитний договір. Кредитодавець не повідомив про обставини, зазначені у статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", її не ознайомили з умовами кредитування, банк не надав повної, всебічної, та достовірної інформації про умови кредиту перед укладенням та під час укладення договору. Не було надано розрахунків сплати процентів (як по номінальній, так і по реальній процентній ставці), комісій, інших платежів, що впливають на абсолютне здороження кредиту. Позивач стверджувала, що якби її було проінформовано про всі умови кредитного договору його недоліки, вона б відмовився від його укладання та отримання кредиту. Вважала, що кредитний договір було укладено під впливом обману.
В подальшому, позивач подала до суду заяву про зміну підстав позову, шляхом їх доповнення. У своїй заяві ОСОБА_1 вказувала, що відповідно до умов кредитного договору, неправомірно зазначені пункти щодо сплати комісій, а саме: за розгляд заяви-анкети, за видачу кредиту, за управління кредитом. Окрім того, у пунктах 4.7 договору банк встановив несправедливу черговість зарахування коштів на повернення кредиту та банком не встановлено у договорі, не додано до нього і не повідомлено про розмір нарахування процентів і порядок їх погашення шляхом виконання умов договору.
У зв`язку з наведеним, позивач просила суд визнати недійсним кредитний договір, оскільки при його укладенні порушено низку норм чинного законодавства.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 липня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що кредитний договір укладено на принципах добросовісної конкуренції, адже позивач самостійно та добровільно обрала ПАТ "Кредобанк" для укладення із нею кредитного договору.
При вирішенні спору суд першої інстанції також виходив з того, що позивач є особою з повною цивільною дієздатністю, яка цілком усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними, а отже, кредитний договір в цілому є таким, що укладений в рамках чинного законодавства України та відповідає положенням статті 203 ЦК України.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 18 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 липня 2018 року залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що судом першої інстанції було вірно встановлено, що оспорюваний кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; позивач на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов оспорюваного договору та в подальшому виконувала його умови; відповідач надав позивачеві документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки; у додатку до кредитного договору та графік погашення кредиту, які підписані позивачем, міститься повна інформація стосовно умов кредитування. При цьому апеляційний суд врахував правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-1341цс15.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У грудні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що кредитний договір по суті є договором приєднання, оскільки позивальник (споживач) фактично не може впливати на умови кредитування та вносити зміни в кредитний договір. Якби позивача було проінформовано про всі умови кредитного договору та його недоліки, позичальник відмовилась би він його укладення та отримання кредиту.
Касаційна скарга обґрунтована іншими доводами, наведеними у позовній заяві, а також тим, що, на думку заявника, судові рішення судів першої та апеляційної інстанції не відповідають нормам чинного законодавства.
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
У березні 2019 року ПАТ "Кредобанк" засобом поштового зв`язку надіслало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому, посилаючись на правильне застосування судами норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, просило рішення суду першої та постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 27 лютого 2007 року між ВАТ "Кредобанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 36F/2007, відповідно до умов договору банк зобов`язується надати у власність позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.
Згідно з пунктом 2.1 кредитного договору банк видає позичальнику кредит в сумі 53 070,00 доларів США на строк до 01 лютого 2022 року. Відповідно до пункту 2.2 цього договору кредит було надано на придбання житла на первинному ринку.
Відповідно до пункту 3.1 кредитного договору за надання кредиту позичальник сплачує банку в порядку та строки, визначені тарифами банку, наступні комісії: за розгляд анкети-заяви на отримання кредиту, одноразово - 10,00 грн до видачі кредиту; за видачу кредиту, одноразово - 477,63 долари США до видачі кредиту в гривнях за курсом НБУ на день сплати; за управління кредитом, щомісячно - 30,00 грн в термін до останнього робочого дня поточного місяця. Якщо кредит видано після 15 числа, комісія в цей місяць не сплачується.
Пунктом 3.2 кредитного договору передбачено, що позичальник сплачує банку 14,5% річних. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом "факт/360" (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), за ставкою визначеною у пункті 3.2 договору.
Згідно з пунктом 3.6 договору у випадку неповернення позичальником кредиту у термін, визначений пунктом 2.1 договору, нарахування процентів на прострочену суму припиняється, а проводиться нарахування пені, відповідно до пункту 5.1 договору.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що пеня складає подвійну процентну ставку, яка визначена пунктом 3.2. Згідно з пунктом 4.1 договору повернення кредиту здійснюється щомісячно рівними частинами по 297,00 доларів США.
Відповідно до пункту 3.7 договору у разі зміни законодавства України щодо здійснення кредитування, облікової ставки НБУ, інших економічних умов, що впливають на ціну кредитних коштів, банк має право самостійно змінити розмір процентної ставки, попередивши позичальника. При цьому пункти 3.8, 3.9 договору передбачають обов`язок позичальника протягом 10 днів погодитись із такою зміною або повернути кредит та сплатити нараховані проценти.
За змістом пункту 4.7 погашення заборгованості за цим договором здійснюється у наступній черговості: прострочені платежі по сплаті комісії, процентів за користування кредитом; строкові платежі по сплаті комісії, процентів за користування кредитом за поточний місяць; прострочені платежі по поверненню кредиту (основного боргу); строкові платежі по поверненню кредиту (основного боргу) за поточний місяць; пеня, штрафи та інші види неустойки; платежі по сплаті комісії, процентів за користування кредитом, строк сплати яких на момент надходження коштів ще не наступив; платежі по поверненню кредиту (основного боргу) строк повернення по якому, на момент надходження коштів, ще не наступив. Позичальник вправі, на підставі заяви самостійно визначати порядок дострокової сплати комісії і процентів за цим договором.
Відповідно до пункту 9.7 договору шляхом підписання цього договору позичальник підтверджує, що ознайомився з умовами кредитування, діючими тарифами банку та загальною вартістю кредиту.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права