ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2020 року
м. Київ
справа № 0870/8017/12
адміністративне провадження № К/9901/24958/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ДП "Мелітопольський завод "Гідромаш" до Мелітопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Мелітопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року (суддя Стрельнікова Н.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року (судді: Ясенова Т.І. (головуючий), Головко О.В., Суховаров А.В.) у справі № 0870/8017/12.
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Державне підприємство "Мелітопольський завод "Гідромаш" (далі - позивач, Підприємство) звернулось до суду з позовом до Мелітопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.07.2012:
- №0000031540, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (ПДВ) у розмірі 5 470 737,00 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 2 735 368,50 грн;
- № 0000041540, яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 5 302 428,00 грн;
- № 0000051540, яким Підприємству зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 550 902,00 грн;
- № 0000061540, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на 20 566,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на 10 283,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки правочини, укладені з контрагентами, є реальними та виконані в повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими документами, в тому числі товарно - транспортними накладними та подорожніми листами. Також позивач вказує, що ним правомірно заявлено в декларації за квітень 2012 року суму до бюджетного відшкодування, оскільки відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Справа розглядалась судами неодноразово.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.05.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000031540 від 23.07.2012 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування, заявленого на розрахунковий рахунок з податку на додану вартість, за квітень 2012 року у розмірі 5 433 679,00 грн та визначення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 716 839,50 грн. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000041540 від 23.07.2012, №0000051540 від 23.07.2012 та №0000061540 від 23.07.2012. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивачем доведено правомірність формування позивачем податкового кредиту за березень 2012 року на суму 151 814,00 грн та за квітень 2012 року на суму 399 088,00 грн, з огляду на реальність здійснення господарських операцій, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
Також суди дійшли висновку, що позивач правомірно задекларував у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року суму залишку від`ємного значення попередніх податкових періодів (починаючи з серпня 2009 року по березень 2012 року) з огляду на наявність у позивача станом на квітень 2012 року показника від`ємного значення попереднього звітного періоду та фактичної сплати позивачем у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) суми податку на додану вартість на загальну суму 5 302 428,00 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.05.2016, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Підприємства в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з приводу правомірності яких виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 09.07.2012 р. № 436/154/00240106, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Підприємства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2012 року, яка виникла за рахунок від`ємного значення з ПДВ за серпень 2008 року, липень-жовтень 2009 року, січень-травень, серпень-грудень 2010 року, січень-грудень 2011року, лютий, березень 2012 року, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог:
- п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит: за березень 2012 року на суму 151 814,00 грн, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту за березень 2012 року на 20 563,00 грн та завищення бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2012 року на суму 131 251 грн; за квітень 2012 року на суму 399 088,00 грн, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту за березень 2012 року на 3,00 грн та завищення від`ємного значення за квітень 2012 року на суму 399 085,00 грн;
- п. 200.1 ст. 200, абз. а) п. 200.4, абз. а) п.200.14 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за квітень 2012 року на суму 5 302 428 грн. та занижено суму бюджетного відшкодування на суму 5 302 428 грн починаючи з серпня 2009 року;
- п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, що полягало у безпідставному декларуванні до відшкодування за квітень 2012 року ПДВ в суму 37 058,00 грн.
Підставою для висновку контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту за березень 2012 року на суму 151 814,00 грн та за квітень 2012 року на 399 088,00 грн слугувало те, що позивачем до перевірки не було надано первинних документів, що підтверджують факт транспортування товару (товарно-транспортні накладні, дорожні листи, інші документи, передбачені законодавством України) від контрагентів ПАТ "Експериментально - механічний завод", ТОВ "Максима", ТОВ "Машгідропривод", ТОВ "Сорбіт - Метал", ТОВ "Югавтокомплект", ПП "Станкомплект", ТОВ "Гідроапаратура", ПП "Вояж-98", ТОВ "Донецькхім - хімічний завод", ТОВ ПТФ "Авіас", ТОВ "ТД Агрінол", ТОВ "Електротехнічна компанія Електролюкс - Інвест", ПВКП фірма "Агротехцентр". Також позивач посилається на отриману інформацію від ВПМ Мелітопольської ОДПІ, наданої службовим листом від 06.07.2012 № 80/26-34, про неможливість підтвердити факт перевезення ТМЦ позивачем та його отримання у постачальників у березні, квітні 2012 року.
Також контролюючий орган дійшов висновку, що частина залишку від`ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), складає 5 470 737 грн (з серпня 2008 року по березень 2012 року). Але враховуючи, що Підприємством не було заявлено суми до відшкодування ПДВ у періодах, що безпосередньо передували звітним, платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з п. 200.6 у зменшення податкових зобов`язань з цього податку наступних податкових періодів у розмірі 5 302 428,00 грн. Крім того, позивач не мав права декларувати до відшкодування за квітень 2012 року суму 37 058,00 грн від`ємного значення серпня 2008 року, оскільки з дня виникнення права на декларування бюджетного відшкодування минуло понад 1095 днів, платника податку втрачає право на таке декларування.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Судами встановлено, що позивач мав господарські операції з придбання ТМЦ контрагентами ПАТ "Експериментально - механічний завод", ТОВ "Максима", ТОВ "Машгідропривод", ТОВ "Сорбіт - Метал", ТОВ "Югавтокомплект", ПП "Станкомплект", ТОВ "Гідроапаратура", ПП "Вояж-98", ТОВ "Донецькхім - хімічний завод", ТОВ ПТФ "Авіас", ТОВ "ТД Агрінол", ТОВ "Електротехнічна компанія Електролюкс - Інвест", ПВКП фірма "Агротехцентр".
На підтвердження виконання вказаних укладених позивачем договорів з вказаними контрагентами Підприємством було надано копії договорів, податкові накладні, видаткові накладні, картки складського обліку матеріалів, подорожні листи, товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери, лімітні відомості, вимоги, платіжні доручення.
Обставини щодо укладення позивачем з вказаними контрагентами договорів, наявності належним чином оформлених податкових накладних, платіжних документів, які засвідчують факт оплати за отримані товари, використання позивачем придбаних товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності - відповідачем не заперечувалось контролюючим органом та не слугувало підставою для висновку про завищення податкового кредиту.
Також судами встановлено, що позивач, отримавши примірник акту перевірки, направив до контролюючого органу заперечення на акт перевірки та копії товарно-транспортних накладних. Крім того, позивач в запереченнях на акт перевірки зазначив про своє бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки. Однак, податковим органом представник позивача на розгляд заперечень запрошений не був, заперечення позивача та додані копії товарно-транспортних накладних при прийнятті податкових повідомлень-рішень відповідачем враховані не були.
При цьому в п. 2.3 акту перевірки від 09.07.2012 відповідач зазначає, що у ході перевірки використано, зокрема і товарно-транспортні накладні, а відтак фахівцями контролюючого органу під час проведення перевірки фактично використовувались товарно-транспортні накладні. Також позивачем до матеріалів справи надано копії товарно-транспортних накладних та подорожніх листів, що підтверджують факт перевезення товарно-матеріальних цінностей від ПАТ "Експериментально - механічний завод", ТОВ "Максима", ТОВ "Машгідропривод", ТОВ "Сорбіт - Метал", ТОВ "Югавтокомплект", ПП "Станкомплект", ТОВ "Гідроапаратура", ПП "Вояж-98", ТОВ "Донецькхім - хімічний завод", ТОВ "ТД Агрінол", ТОВ "Електротехнічна компанія Електролюкс - Інвест", ПВКП фірма "Агротехцентр" до позивача. Крім того, судами встановлено, що позивачем у ТОВ ПТФ "Авіас" придбавалися паливно-мастильні матеріали (бензин, дизельне пальне, газ), а не метал (лист, труба, уголок), як зазначається в акті перевірки, і таке придбання відбувалося шляхом отримання талонів (скретч-карток), а відтак оформлення товарно-транспортних накладних не відбувалось.
Судами також встановлено, що позивачем подано до контролюючого органу декларацію з ПДВ за квітень 2012 року та уточнюючий розрахунок до декларації за квітень 2012 року. Згідно уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за квітень 2012 року, позивачем в рядку 19 від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду зазначено 399085,00 грн; в рядку 21.1 від`ємне значення попереднього звітного податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного податкового періоду 131 251,00 грн; в рядку 23.1 сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку 5 470 737,00 грн; у рядку 22 залишок від`ємного значення попереднього звітного податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового періоду) 5 599 216,00 грн, у рядку 24 залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду 128479 грн. Разом із уточнюючим розрахунком позивачем було подано Додаток 2 Довідка про залишок суми від`ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2).
Згідно вказаного додатку, частина залишку від`ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх періодах постачальникам таких товарів (послуг) складає 5470737 грн, у тому числі по періодах: серпень 2008 року 38057 грн, липень 2009 року 77260 грн, серпень 2009 року - 49187 грн, вересень 2009 року - 20819 грн, жовтень 2009 року - 15268 грн, січень 2010 року - 20481 грн, лютий 2010 року - 231821 грн, березень 2010 року - 83455 грн, квітень 2010 року - 123577 грн, серпень 2010 року - 118839 грн ., вересень 2010 року - 215016 грн ., жовтень 2010 року - 228448 грн, листопад 2010 року - 439113 грн, грудень 2010 року - 121934 грн, січень 2011 року - 19539 грн, лютий 2011 року - 257380 грн, березень 2011 року - 142990 грн, квітень 2011 року - 44899 грн, травень 2011 року - 276382 грн, червень 2011 року - 223840 грн, липень 2011 року - 200139 грн, серпень 2011 року - 273410 грн, вересень 2011 року - 475242 грн, жовтень 2011 року - 465007 грн, листопад 2011 року - 355353 грн, грудень 2011 року - 323481 грн, лютий 2012 року - 391459 грн, березень 2012 року - 131251 грн.
Також позивачем подано Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) на суму 5 470 737,00 грн.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та права, вказує на порушення, які, на його думку, допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки. В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.
9. Підприємством відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункт 14.1.18 пункту 14.1 статті 14.
Бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу;
10.2. Підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
10.3. Пункт 46.1 статті 46.
Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.
10.4. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.5. Пункт 44.6 статті 44.
У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, о такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
10.6. Пункт 85.2 статті 85.
Платник податків обов`язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
10.7. Пункт 86.7 статті 86.
Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результаті розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.
10.8. Пункт 102.5 статті 102.
Заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
10.9. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.