ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2020 року
м. Київ
справа № 160/4056/19
адміністративне провадження № К/9901/1408/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянув в попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Норочевського Олександра Олександровича в інтересах ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 (головуючий суддя Врона О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 (колегія у складі суддів Лукманової О.М., Божко Л.А., Дурасової Ю.В.)
у справі № 160/4056/19
за позовом ОСОБА_1
до Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області,
третя особа - ОСОБА_2,
про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування рішення.
І. РУХ СПРАВИ
1. 06.05.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2
2. У позові просив:
- визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати Новопавлівську сільську раду Межівського району Дніпропетровської області розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину України ОСОБА_1 на території Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області;
- визнати протиправним та скасування рішення сорок шостої сесії сьомого скликання Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області від 24.04.2019 №1176-46/VІІ "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачі її у власність громадянці ОСОБА_2 ".
3. 29.08.2019 від відповідача надійшла заява до суду першої інстанції про закриття провадження у зв`язку з прийняттям 25.07.2019 радою рішення, яким відмовлено позивачу ОСОБА_1 у передачі земельної ділянки за адресою: Дніпропетровська область, Межівський район, Новопавлівська сільська рада, кадастровий номер 1222685500:02:004:0455 йому у власність та прийняття 25.07.2019 рішення ради, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 та передано їй земельну ділянку у власність.
4. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2019, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019, закрито провадження у справі.
5. 10.01.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Норочевського Олександра Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019.
6. У касаційній скарзі скаржник із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та повернути справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 02.02.2018 відкрито провадження у справі.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спір має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.
IIІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
8. Заявник касаційної скарги зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права, дійшли неправильних висновків.
9. Покликається на те, що після прийняття відповідачем рішення від 25.07.2019 №1321-49/VІІ друга вимога щодо визнання протиправним та скасування рішення ради від 24.04.2019 №1176-46/VІІ набула ознаки майнового спору, а тому вона вже не могла бути розглянута за правилами адміністративного судочинства. Однак, перша вимога про визнання бездіяльності відповідача щодо нерозгляду заяви майнової ознаки не набула, оскільки стосується лише зобов`язання розглянути заяву позивача та прийняти за результатами її розгляду рішення. Скаржник вважав, що відмова у затвердженні проекту землеустрою повинна бути оформлена рішенням ради, а не протоколом засідання ради.
10. Відзив від відповідача та третьої особи не надходив.
IV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та дійшов таких висновків.
12. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
13. У цій справі спір стосується земельної ділянки (кадастровий номер 1222685500:02:004:0455), яку позивач має намір отримати у власність.
14. Рішенням відповідача від 25.07.2019 № 1321-49/VII затверджено проект землеустрою на земельну ділянку кадастровий номер 1222685500:02:004:0455 та передано останню у власність третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 .
15. Відповідно до пункту 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
16. За правилами частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
17. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
18. Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.
19. Разом із тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
20. Приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
21. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
22. За правилами пункту 1 частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.