ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2020 року
м. Київ
справа № 826/23538/15
адміністративне провадження № К/9901/25475/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна будівельна компанія" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби України в м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби України в м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2016 року (суддя Огурцов О.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року (судді: Беспалов О.О. (головуючий), Грибан І.О., Губська О.А.) у справі № 826/23538/15.
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство "Національна будівельна компанія" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2015 № 0002042204, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток у розмірі 54 600,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що господарські операції позивача з контрагентами ТОВ "Бреап", ТОВ "БК" Астонбудсервіс" мали реальний характер, що підтверджується належно оформленими первинними документами, натомість висновки контролюючого органу про відсутність реальних правових наслідків за господарськими операціями з контрагентами є безпідставними та не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того, позивач вказував, що реальність таких господарських відносин встановлена постановами Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2015 у справах №826/14073/15 та №826/14074/15.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016, позов задоволено, оскаржуване податкове повідомлення - рішення визнано протиправним та скасовано.
4. Задовольняючи позов суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того що позивач мав право на формування витрат за господарськими операціями з контрагентами з огляду на реальність здійснення таких операцій, що підтверджено зокрема і судовими рішеннями, що набрали законної сили, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 20.05.2015 №237/26-57-22-04-10/33057292, оформленого за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства "Національна будівельна компанія" з питання питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2014, вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ "Бреап", ТОВ "БК" Астонбудсервіс" за період 01.10.2012 по 31.12.2014, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог пунктів 138.2, 138.4, підпункту 138.10.3 пункту 138.10, пункту 138.11 статті 138, підпунктів 139.1.1, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2014 рік всього у сумі 853 962,00 грн та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на загальну суму 54 600,00 грн.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції позивача з контрагентами ТОВ "Бреап", ТОВ "БК" Астонбудсервіс" не спричинили настання реальних правових наслідків, що виключає право позивача на формування валових витрат за такими господарськими операціями.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків, контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення.
Судами встановлено, що позивач мав взаємовідносини з контрагентами ТОВ "БК "Астонбудсервіс" та ТОВ "Бреап" на підставі договорів про виконання підрядних робіт від 28.01.2014 №6 та від 24.01.2014 №4.
В підтвердження реальності господарських операцій з вказаними контрагентами позивачем було надано копії документів, зокрема, договори, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт, локальні кошториси, підсумкові відомості ресурсів, об`єктні кошторисні розрахунки, акти прийому - передачі, платіжні доручення.
Вказані первинні документи не містять недоліків щодо форми та за змістом відповідають умовам договору.
Також судами встановлено, що на підставі акту перевірки від 20.05.2015 №237/26-57-22-04-10/33057292 окрім оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення - рішення контролюючим органом також були прийняті інші податкові повідомлення - рішення, а саме від 08.06.2015 № 0002022204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1031749, 50 грн та № 0002032204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 1280943, 00 грн.
Всі вказані податкові повідомлення - рішення, включаючи і оскаржуване у цій справі, прийняті за одним епізодом порушення: завищення витрат внаслідок нереальності господарських операцій з ТОВ "БК "Астонбудсервіс" та ТОВ "Бреап" у 2014 році.
Також судами встановлено, що податкове повідомлення - рішення від 08.06.2015 №0002022204 скасовано постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.11.2015 у справі № 826/14073/15, яка набрала законної сили 15.02.2016, а податкове повідомлення - рішення № 0002032204 від 08.06.2015 скасовано постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.11.2015 у справі №826/14074/15, яка набрала законної сили 15.02.2016.
Скасовуючи вказані податкові повідомлення рішення, суд дійшов висновку про реальність господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами ТОВ "БК "Астонбудсервіс" та ТОВ "Бреап" по договорах виконання підрядних робіт від 28.01.2014 №6 та від 24.01.2014 №4.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган перераховує порушення, які на його думку, було допущено позивачем та висновки, які вказані в акті перевірки. Вказує на те, що контрагенти не мають достатніх трудових ресурсів для проведення робіт, матеріальних та технічних ресурсів, анульовані свідоцтва платників ПДВ. В касаційній скарзі інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в апеляційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права скаржником не наведено. Контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.
9. Товариством відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин):
10.1. Частина перша статті 72.
Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
10.2. Частина п`ята статті 254.
Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
10.3. Стаття 255.
Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14.
Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
11.2. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
11.3. Пункт 138.2 статті 138.
Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
11.4. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.
Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
12. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":
12.1. Стаття 1.
11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.