ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2020 року
м. Київ
справа № 807/2165/16
адміністративне провадження № К/9901/36587/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Мукачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Мукачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 травня 2017 року (суддя Луцович М.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2017 року (судді: Обрізко І.М. (головуючий), Сапіга В.П., Яворський І.О.).
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі позивач, Підприємець) звернувся до суду з позовом до Мукачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про:
- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.12.2016 № 0045181301, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (ПДВ) на суму 115 130,00 грн та донараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 28782,50 грн;
- стягнення з Державного бюджету України на користь позивача, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в ПАТ "ВіЕс Банк" м. Львів МФО 325213 бюджетну заборгованість з ПДВ в сумі 115130,00 грн;
- зобов`язання відповідача прийняти податковий висновок та направити його у Мукачівське управління державної казначейської служби України Закарпатської області на виплату на користь позивача шляхом перерахування на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в ПАТ "ВіЕс Банк" м. Львів МФО 325213 бюджетну заборгованість з ПДВ в сумі 115130,00 грн.
2. Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.05.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2017, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0045181301 від 01.12.2016. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення судів в частині задоволених вимог обґрунтовано тим, що придбання позивачем транспортного засобу підтверджено первинними документами, які видані та заповнені відповідно до вимог законодавства, неможливість державної реєстрації транспортних засобів за фізичними особами-підприємцями не позбавляє права таких осіб на податковий кредит по операціях з придбання транспортних засобів, якщо були дотримані умови його формування, визначені ст. 198 Податкового кодексу України та не позбавляє права такого платника податків на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
3. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.05.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2017 в частині задоволених вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Підприємця в повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4. Відповідач у доводах касаційної скарги вважає неправильним застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, вказує, що оскільки придбані автомобілі можуть бути приватною власністю лише фізичної або юридичної особи, та в подальшому використовуватись на власний розсуд у підприємницькій діяльності. Натомість законодавство України не передбачає вважати майно, яке знаходиться у приватній власності фізичної особи основними фондами суб`єкта господарювання, а відтак, у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту, тому податкові повідомлення-рішення є законними.
5. Підприємцем надано заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення.
6. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
7. Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
8. Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
9. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої та апеляційної інстанцій не відповідають.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
10. Суди першої та апеляційної інстанцій встановили - що посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2016 року, за результатами якої складено Акт №3538/1301/2767714874 від 10.11. 2016.
11. Висновками акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1, підпункту "б" пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України, а саме позивачем завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 115130,00 грн.
12. На підставі акта перевірки податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01.12.2016 № 0045181301.
13. Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
14. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
15. Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
16. Правовою підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення зазначено порушення пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1, підпункту "б" пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України.
16.1. Згідно акта перевірки суть порушення полягає в тому, що до податкового кредиту фізичних осіб - суб`єктів господарювання, зареєстрованих платниками ПДВ, можна включати суми ПДВ нараховані (сплачені) у зв`язку з придбанням основних засобів, за умови взяття на облік такого майна в якості основних засобів, використання таких засобів в оподатковуваних операціях у межах їх господарської діяльності, наявності належного документального оформлення, підтвердження відповідних витрат, відображення їх у бухгалтерському та податковому обліках. Тобто, за відсутності ведення бухгалтерського обліку, іншого обліку в частині підтвердження використання майна у підприємницькій діяльності, фізична особа - підприємець не може на підставі лише податкової накладної включати до складу податкового кредиту суму ПДВ по придбаних транспортних засобах.
16.2. Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27 липня 2016 року між позивачем та фірмою UAB VLANTANA був укладений договір купівлі-продажу на придбання сідельного тягача марки Mercedes-Benz Actros 1844 рік випуску 2011 року, номер шасі НОМЕР_2 (а.с.17, 18). Проведено передоплату у розмірі 100% (18000,00 євро), що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах № 244 від 08 серпня 2016 року (а.с.19), та відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником останнього є ОСОБА_1 (а.с.71).
Відповідно до ВМД № 305090005/2016/005991 від 26 серпня 2016 року, позивачем було імпортовано на митну територію України тягач сідельний, для перевезення напівпричепів двомісний марки Mercedes-Benz Actros 1844 рік випуску 2011 року. Сума ПДВ сплачена позивачем складає 115130,25 грн. Ціна напівпричепу складає 18000,00 євро, відправник - UAB VLANTANA (Литва) (а.с.15).
Актом перевірки підтверджується придбання даного транспортного засобу та сплата ПДВ в сумі 115130,25 грн.
16.4. Вищевказаний транспортний засіб був зареєстрований за фізичною особою ОСОБА_1 під номерам НОМЕР_3, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .
17. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що придбання позивачем транспортних засобів підтверджено первинними документами, а також відзначено, що неможливість державної реєстрації транспортних засобів за фізичними особами-підприємцями не позбавляє права таких осіб на податковий кредит по операціях з придбання транспортних засобів, якщо були дотримані умови його формування, визначені ст. 198 Податкового кодексу України та не позбавляє права такого платника податків на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
18. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
18.1. Підпункти 14.1.18, 14.1.138 пункту 14.1 статті 14.
Бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу;
основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
18.2. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
18.3. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.