ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2020 року
м. Київ
справа № 1570/999/2012
адміністративне провадження № К/9901/27671/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року (суддя Єфіменко К.С.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2016 року (судді: Стас Л.В. (головуючий), Турецька І.О., Косцова І.П.) у справі № 1570/999/2012.
Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство" (далі - позивач, ДСК "Чорноморське морське пароплавство") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.05.2009 № 0004262310/0.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.05.2009 № 0004262310/0 було прийнято контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідач зробив висновки про порушення позивачем чинного податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на відповідні обставини.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2016 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 22.05.2009 № 0004262310/0.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючим органом не було доведено та надано належних доказів на спростування відповідності вимогам чинного законодавства наданих позивачем первинних документів бухгалтерського та податкового обліку на підтвердження факту наявності в розпорядженні позивача основних засобів у 2006-2008 роках, які використовувались ним у власній господарській діяльності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ДСК "Чорноморське морське пароплавство" у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі наказу керівника ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 16.03.2009 № 386 та направлення на проведення перевірки від 16.03.2009 № 000441/412 посадовими особами контролюючого органу в період з 20.03.2009 по 28.04.2009 була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань вірності обліку основних засобів та нарахування амортизаційних відрахувань з метою оподаткування у податкову обліку підприємства за період з 01.01.2006 по 31.12.2008 року. За результатами проведення вказаної перевірки був складений акт № 6598/23-1/01125614 від 05.05.2009, на підставі якого було встановлено завищення валових витрат позивача, в результаті чого занижений податок на прибуток підприємств на суму 741 897,00 грн, у зв`язку із порушенням позивачем положень п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.1.2 п. 8.1, п. 8.2.1, п. 8.2, п. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
За результатами проведеної перевірки відповідачем 22.05.2009 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004262310/0 про нарахування податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на суму 741 897,00 грн, штрафних санкцій на суму 370 949,00 грн.
З вказаного акта перевірки від 05.05.2009 № 6598/23-1/01125614 судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач перевіряв ДСК "Чорноморське морське пароплавство" за період з 01.01.2006 по 31.12.2008 рік (тобто за повних три роки - 1096 днів). Базовий (звітний) період для ДСК "Чорноморське морське пароплавство" дорівнює календарному кварталу, що відповідає вимогам п.п. 4.1.4 п. 4.1 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". У зв`язку з цим податкова декларація за 1-й квартал 2006 року мала бути подана позивачем не пізніше 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. Граничний строк подання позивачем податкової декларації за 1-й квартал 2006 року - 10 травня 2006 року. Податкова декларація за 1 квартал 2006 року була надана позивачем до контролюючого органу у строк до 04.05.2006.
При проведенні судово-економічної експертизи наявними в справі документами (актами виконаних робіт, накладними, актами приймання-передачі, біржовими угодами, а також бухгалтерськими довідками, наказом та відомістю дооцінки, зведеними регістрами обліку: "Відомість нарахування зносу (податковий облік)" в розрізі груп (2, 3, 4) та окремих об`єктів групи 1 підтвердився факт наявності у ДСК "Чорноморське морське пароплавство" основних засобів виробництва, а саме: підтвердився факт здійснення позивачем придбання, використання та облік основних засобів за період з 01.01.2006 та протягом усього перевіряємого періоду, факт наявності у позивача станом на 01.01.2006 основних засобів виробництва, придбаних та використовуваних позивачем ще до 1997 року (введення в дію змін щодо оподаткування, амортизація по яким визначалась по іншим правилам). При цьому факту наявності у ДСК "Чорноморське морське пароплавство" основних виробничих засобів відповідач не спростовує. З відомостей нарахування амортизації встановлено, що позивач, як суб`єкт господарювання використовував у своїй діяльності як нові основні засоби, придбані у період з 01.01.2006, так і такі, що придбалися раніше та використовувались протягом тривалого часу (будівлі, споруди та інші) та здійснював нарахування амортизації, що відображалось у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств. Нарахування амортизаційних відрахувань при наявності у підприємства основних засобів виробництва, які використовуються підприємством в його діяльності, повністю відповідає вимогам законодавства.
Для визначення вірності висновків контролюючого органу ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2012 року була призначена судово-економічна експертиза по справі. У висновку судового експерта від 18.12.2012 № 8080 зазначено про те, що контролюючим органом протиправно не прийнято до уваги первинні документи позивача, які підтверджують придбання та перебування у власності чи користуванні основних засобів у 2006-2008 роках, що обумовлювало право платника податків нараховувати амортизаційні відрахування на їхню вартість.
Позивачем в підтвердження наявності основних засобів у 2006-2008 роках надані додаткові документи первинного бухгалтерського та податкового обліків (акти приймання виконаних підрядних робіт, видаткові накладні, дані електронного синтетичного бухгалтерського обліку підприємства за період з 01.01.2006 по 31.12.2008). Також позивачем були надані докази використання вказаних основних засобів у власній господарській діяльності у вказаних податкових періодах, а саме: статут позивача від 24.11.2005 (п. 2.2 статуту визначені основні види господарської діяльності ДСК "Чорноморське морське пароплавство"), Положення про відокремлений підрозділ ДСК "Чорноморське морське пароплавство" Санаторій "МІЖРЕЙСОВА БАЗА МОРЯКІВ" від 06.01.2005 (п. 2.1 санаторій є санаторно-курортним закладом, який має право надавати послуги з організації комплексного санаторно-курортного обслуговування та інше, сертифікат відповідності від 31.12.2006 Серія ВБ №594889, ліцензія Міністерства охорони здоров`я України Серія АБ №121272 про право надання медичної практики ДСК "Чорноморське морське пароплавство" в період з 29.12.2004 по 29.12.2009), ліцензію Міністерства транспорту та зв`язку України Серія АВ №149305 на право надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом в період з 05.07.2006 по 04.07.2011, ліцензію Міністерства фінансів України Серія АБ №108543 на право збирання, первинної обробки відходів і брухту дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння в період з 13.04.2005 по 13.04.2010.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій окремих положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а також того, що позивачем не було спростовано відповідними первинними документами встановлені відповідачем порушення, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішень.
8. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Закон України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункт 5.3.9 пункту 5.3.
Виплату винагород або інших видів заохочень пов`язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.
Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв`язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов`язаним з таким платником податку особам.
У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов`язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов`язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.