ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2020 року
м. Київ
справа № 826/7905/14
адміністративне провадження № К/9901/27872/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
за участю секретаря судового засідання - Загороднього А.А.,
учасники справи:
представник відповідача - Малогіна Альона Олександрівна,
розглянув у судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Абсолют Фінанс Груп" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової сужби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2016 року (суддя Погрібніченко І.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року (судді: Федотов І.В. (головуючий), Ісаєнко Ю.А., Сорочко Є.О.) у справі № 826/7905/14.
У С Т А Н О В И В:
Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Абсолют Фінанс Груп" (далі - позивач, ТОВ "ФК "Абсолют Фінанс Груп") звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0007482207 від 28.05.2014.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0007482207 від 28.05.2014 було прийнято контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідач зробив висновки про порушення позивачем чинного податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на відповідні обставини.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2016 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0007482207 від 28.05.2014 в частині донарахування зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 4 585 99,39 грн та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 146 497,50 грн.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0007482207 від 28.05.2014 діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідачем не було доведено правомірності збільшення позивачу зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 4 585 99,39 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ГУ ДПС у м. Києві подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2016 року в частині задоволених позовних вимог та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "ФК "Абсолют Фінанс Груп" у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно постанови Головного управління МВС у Дніпропетровській області про призначення перевірки від 18.02.2014, на підставі наказу контролюючого органу № 30 від 04.04.2014 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ФК "Абсолют Фінанс Груп" (податковий номер 37723890)" та направлень на проведення перевірки, в період з 07.04.2012 по 28.04.2014 відповідачем була проведена документальна позапланова перевірка ТОВ "ФК "Абсолют Фінанс Груп", з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013.
Проведено перевіркою встановлено допущення ТОВ "ФК "Абсолют Фінанс Груп" порушень пп. 153.1.4 п.153.1 ст. 153, пп. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135 ПК України, в результаті чого ТОВ "ФК "Абсолют Фінанс Груп" занижено податок на прибуток за 2013 рік у сумі 4 617 652,20 грн. За результатами перевірки ГУ ДПС у м. Києві 07.05.2014 складено акт № 1044/2207/37723890. ТОВ "ФК"Абсолют Фінанс Груп" не погодившись із висновками акту перевірки подало заперечення до ГУ ДПС у м. Києві від 14.05.2014. За результатами розгляду заперечень, висновки акту перевірки залишені без змін, а подані заперечення без задоволення, про що позивача повідомлено листом № 5026/10/26-59-22-07 від 23.05.2014 "Про розгляд заперечень".
ГУ ДПС у м. Києві, на підставі висновків акту перевірки від 07.05.2014 № 1044/2207/37723890, 28.05.2014 прийнято податкове-повідомлення рішення № 0007482207, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 5 772 065,20 грн, в тому числі за основним платежем в сумі 4 617 652,20 грн, та 1 154 413,00 грн - штрафні (фінансові) санкції.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено заниження позивачем доходу за 2013 рік на 24 303 430,58 грн, що призвело до заниження зобов`язання з податку на прибуток за 2013 рік у сумі 4 617 652,20 грн, в тому числі: 4 585 99,40 грн, при перевірці порядку продажу іноземної валюти та віднесення частки, різниця між сумою отриманого від реалізації іноземної валюти, та еквівалентом такої іноземної валюти, вираженим за курсом Національного банку України на дату її продажу, встановлено порушення п.п. 153.1.4 п. 153.1 ст. 153, п.п. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим позивачем було занижено "інші доходи" на загальну суму 24 136 791,58 грн; 31 661,41 грн, у зв`язку з порушенням п.п. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, а саме позивачем не включено до "інших доходів" за 2013 рік суму сплачених відсотків за надану позику у розмірі 166 639,00 грн.
Суди попередніх інстанцій зазначили, що позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги щодо протиправності оскаржуваного рішення, як підставу позову, зазначив лише про протиправність збільшення йому податкового зобов`язання щодо порушень, допущених при визначені об`єкта оподаткування податком на прибуток внаслідок операцій з продажу іноземної валюти. Таким чином, суди розглядаючи дану адміністративну справу вирішували питання правомірності винесення податкового повідомлення-рішення № 0007482207 від 28.05.2014 лише в частині визначення податкових зобов`язань, що виникли у зв`язку із встановленням допущення порушень продажу іноземної валюти.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач у перевіряємий період здійснював купівлю-продаж іноземної валюти, на підставі Ліцензії НБУ № 98 від 06.12.2012 на здійснення валютних операцій. Проведеною перевіркою встановлено, що протягом 2013 року ТОВ "ФК "Абсолют Фінанс Груп" продано іноземної валюти, а саме - долар США, в розмірі 70 066 305,00 доларів (США), що еквівалентно 584 176 767,45 грн, по курсу НБУ. Контролюючим органом, за результатами наданої до перевірки інформації встановлено, що курс проданої валюти (USD) за ставкою Національного банку України становив 8,337 грн за 1 долар США, тоді як за даними офіційного сайту НБУ, курс даної валюти становив 7,993 грн за 1 долар США. Виходячи з зазначеного, відповідачем було зроблено висновок про те, що ТОВ "ФК "Абсолют Фінанс Груп" протягом 2013 року завищено ставку офіційного курсу Національного банку України гривні до долара США, що спричинило заниження позитивної різниці між доходом від продажу (по курсу продажу) валюти та офіційної вартості (еквівалент по курсу Національного банку України) валюти на дату здійснення операції. Зі змісту акту перевірки, а також наданих відповідачем заперечень, встановлено, що висновки щодо обсягу реалізованої позивачем валюти за 2013 року, визначались контролюючим органом на підставі Інформаційної довідки позивача за 2013 рік від 29.04.2014 та частково карток бухгалтерських рахунків 942, 302, 301, 711, 333.
Суди попередніх інстанцій дослідивши надані докази, встановили, що позивачем протягом 2013 року продано іноземної валюти (долар США) в розмірі 73 828 026,00 доларів (США), що еквівалентно 590 107 411,82 грн, по курсу НБУ. При цьому курс проданої валюти (USD) за ставкою Національного банку України становив 7,993 грн за 1 долар США, що у повній мірі відповідає інформації з офіційного сайту НБУ. Відомості, щодо реалізації позивачем протягом 2013 року доларів США саме на суму 73 828 026,00 підтверджуються наданими копіями виписок по рахунках, копіями даних про оборот готівкової іноземної валюти, а також копіями звітності, що подавалась до НБУ протягом 2013 року. Крім того, судами прийнято до уваги наданий позивачем письмовий доказ - висновок експертного дослідження № 04 від 28.07.2015, складений судовим експертом Гершман Ю.В. та його пояснення, що були надані вказаною особою суду, як свідка, з яких вбачається, що висновки акту перевірки позивача щодо заниження ним інших доходів від здійснення операцій купівлі-продажу іноземної валюти (доларів США) за 2013 рік на загальну суму 24 136 791,58 грн документально та нормативно не підтверджуються, тоді як показники інформації про купівлю та продаж валюти за 2013 рік, складеної позивачем щодо операцій з доларами США, документально підтверджено.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій окремих положень Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо оформлення позивачем відповідних первинних документів на підтвердження відповідних даних податкового обліку, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
8. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
9. Касаційний розгляд справи проведено у судовому засіданні, відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункти 135.1, 135.2 статті 135.
Доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
10.2. Підпункти 153.1.1, 153.1.3, 153.1.4 пункту 153.1 статті 153.
153.1.1. Доходи, отримані/нараховані платником податку в іноземній валюті у зв`язку з продажем товарів, виконанням робіт, наданням послуг, у частині їхньої вартості, що не була сплачена в попередніх звітних податкових періодах, перераховуються в національну валюту за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату визнання таких доходів згідно з цим розділом, а в частині раніше отриманої оплати за курсом, що діяв на дату її отримання.
153.1.3. Визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від`ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.